В Україні планують відродити орган виконавчої влади, який буде контролювати якість житлово-комунальних послуг, які надаються українцям. За задумом парламентарів, стежити за тим, щоб сміття у дворах вивозилося вчасно, тарифи встановлювалися не "зі стелі", а вода в кранах не пропадала, повинна буде Державна житлово-комунальна інспекція. Як новий старий "наглядач" змінить життя українців, якщо парламентарії дадуть "добро" на його реінкарнацію, розбирався "Апостроф".
Комунальне свавілля
До 2011 року контролем за дотриманням законодавства в житлово-комунальній сфері займалася Державна житлово-комунальна інспекція. Але рішенням уряду Азарова орган був ліквідований, а його повноваження перебрала на себе Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДАБІ). Але в 2012 році у ДАБІ забрали функції контролю в сфері ЖКГ і передали їх органам місцевого самоврядування.
Але от невдача: справа в тому, що підприємства, що надають послуги в сфері ЖКГ, у своїй більшості є комунальними, тобто засновані місцевими органами влади. Ось і виходить, що мери і голови сільрад контролюють якість послуг, які самі ж і надають, а це, щонайменше, дивно. Більш того, деякі тарифи на послуги ЖКГ (наприклад, плата за вивезення побутових відходів) встановлюються місцевою владою, а отже, розраховувати на об'єктивність ціноутворення в такому випадку - наївно.
Дивіться: Двір потопає у смітті, але всім начхати: свіжі фото сміттєвого колапсу в Києві, фото
Втім буває і так, що постачальники послуг ЖКГ взагалі не заморочуються узгодженням тарифів з місцевою владою, як того вимагає закон.
"У 2018 році наш сільрада погодила тариф на послуги з утримання будинку та прибудинкової території, - розповідає "Апострофу" житель села Софіївська Борщагівка Анатолій. - А рівно через рік ЖЕК підвищив цей тариф просто в тупу, без узгодження з владою. Більше року люди платили квартплату за абсолютно надуманими тарифами, адже ніхто не знав, що тариф не узгоджений. Коли це розкрилося, було звернення до Держпродспоживслужби, яка погодилася з порушенням і постановила повернути старий тариф, тобто законний, та ще й видала припис про перерахунок коштів. Дивно, але ЖЕК, який порушив закон, зараз в судах відстоює "право" і далі закон порушувати, виставляючи мешканцям рахунки за вигаданим тарифами - і крайніх просто немає".
Саме для того, щоб подібного свавілля було якомога менше, парламентарії й задумали відродити житлово-комунальну інспекцію, яка, в теорії, повинна стати арбітром у відносинах між постачальником послуг і споживачем.
Старий новий орган
Згідно із законопроектом №4403, який з'явився в парламенті під завісу минулого року, Державна житлово-комунальна інспекція контролюватиме якість послуг з водопостачання, тепло і газопостачання, обслуговування житлового фонду та інженерних систем, благоустрою територій, а також стежитиме за вивезенням побутових відходів. Крім того, орган повинен стежити за обґрунтованістю тарифів на ці послуги.
Заявити про "криві" послуги зможуть звичайні українці і тоді інспекція прийде до постачальника з перевіркою.
У співробітників Держжитлокомунінспекції з'явиться право виписувати приписи і накладати штрафні санкції. Для цих цілей окремим законопроектом навіть пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні порушення. Так, за невиконання припису інспектора можна отримати штраф від 2550 до 3400 гривень, а недопуск інспектора для перевірки коштуватиме ще дорожче: від 3400 до 5100 гривень.
Звичайно ж, відродження Держжитлокомунінспекції - задоволення не безкоштовне. Автори законопроекту пропонують передбачити на цей орган в бюджеті 2021 року 43,2 мільйона гривень, з яких 36,8 мільйонів - зарплата інспекторів і апарату, а решта суми - оплата послуг ЖКГ.
У пояснювальній записці до законопроекту сказано, що інспекція буде на самоокупності. Адже орган має намір збивати штрафи, за рахунок яких і поповниться державна скарбниця.
"Ухвалення законопроекту дозволить захистити права і інтереси споживачів житлово-комунальних послуг", - йдеться в супровідному документі.
Але чи є в дійсності сенс українцям утримувати ще одну армію чиновників?
Контроль за всіма
Та обставина, що якість комунальних послуг в Україні залишає бажати кращого, мабуть, ні в кого не викличе сумнівів.
Поскаржитись на комунальне свавілля можна тільки в Держпродспоживслужбу. Але ця служба, по-перше, може заступитися за споживача тільки у питанні тарифів (та й то ж, у дуже рідкісних випадках), а, по-друге, у цієї служби багато інших функцій.
"Вони ж займаються ще й якістю продуктів та інших послуг, а ринок комунальних послуг - це кілька сот мільярдів гривень, - пояснює "Апострофу" голова Союзу споживачів комунальних послуг Олег Попенко. - Є ще НКРЕКП, але це ліцензіат. Вона видає ліцензії на послуги і формує тарифоутворення, але фактичної роботи зі споживачами не веде. Та й не буде ж НКРЕКП перевіряти саму себе. Тому в Україні практично відсутній будь-який орган, який може допомогти розібратися як з нарахуванням тарифів, так і з якістю комунальних послуг".
Протест біля Кабінету міністрів
А сподіватися на те, що ринок сам себе відрегулює і споживач просто піде від недобросовісного постачальника послуг до більш виконавчого, в українських реаліях - фантастика.
"У нас немає кваліфікованих споживачів і незрозуміло, коли вони з'являться, - нарікає експерт з питань ЖКГ Сергій Дяченко, коментуючи ситуацію "Апострофу". - Люди не знають, як орієнтуватися на ринку комунальних послуг, як боротися з керуючими компаніями. Люди просто не знають, що робити і куди звертатися якщо послуга неякісна, і ніхто не піде шукати альтернативних постачальників послуг. Тому немає сенсу сподіватися на те, що ринок все відрегулює. У комунальних послугах практично немає конкуренції і пропозиції, у нас всюди монополія".
Відповідно орган, який би стежив за ринком послуг ЖКГ, дійсно необхідний. Але є нюанси.
"Сенс у такій інспекції є. Але тільки стосовно комунальних послуг там, де є природні монополісти, які безальтернативно надають комунальні послуги. Але в жодному разі не стосовно послуги житлової, так як замовником житлової послуги є власник, який сам визначає, що таке добре, а що таке погано, - каже "Апострофу" експерт з питань ЖКГ Андрій Никончук. - Якщо інспекція буде створена для контролю водоканалів, сміттярів, теплоенерго, газу, електроенергії, то це допустимо. А якщо інспектори почнуть проявляти себе в житлових послугах, то вони будуть просто доїти управителів, які в підсумку підуть, а будинки залишаться взагалі без нікого".
Крім того, важливим є питання повноважень нової старої Держжитлокомунінспекції. Адже "приписи" тієї ж Держпродспоживслужби часто залишаються просто відмітками в протоколі.
"Наскільки це буде реально діючий орган і чи вистачить у нього реальних повноважень", - сумнівається Дяченко.
Ну і, нарешті, на думку Олега Попенко, якщо вже контролювати ринок послуг ЖКГ, то потрібно контролювати і споживачів.
"Немає сумнівів, що, в першу чергу, інспекція повинна відстоювати інтереси споживачів комунальних послуг. Але при цьому вона повинна контролювати і самих споживачів, які переносять батареї в своїх будинках, вибивають стіни, крадуть електроенергію", - резюмував експерт.
А поки контролювати якість надання комунальних послуг нікому, після снігопадів столичні двори потопають у смітті .
