Минулого року на Львівщині сталася страшна ДТП, в результаті якої загинули дві українські дитини. Винуватець трагедії - громадянин Франції - поїхав лікуватися на батьківщину, і зник. Про те, чи вдасться українському правосуддю відправити за грати вбивцю-іноземця, та чи відбуватиме він покарання в Україні, розбирався "Апостроф".
Що сталося?
27 липня 2020 року на трасі Київ-Чоп у селі Дубина Бродівського району на Львівщині сталася потрійна автокатастрофа - зіткнулися Lexus RХ350, ВАЗ-2121 "Нива" та вантажівка Renault.
За кермом Lexus, який їхав із Києва, перебував громадянин Франції Рашид Анані, а в салоні – двоє дівчат – 13-річна Юлія та 16-річна Майя. Іноземець порушував правила, намагаючись обігнати дві вантажівки. В результаті машину, в якому він був, від заткнення з іншим авто розірвало на шматки та відкинуло на узбіччя, а "Нива" перекинулася на дах.
Рашида та двох дівчат доправили в реанімацію. В обох дівчат діагностували важку черепно-мозкову травму, їх прооперували нейрохірурги. Першою в лікарні померла старша з дівчат - Майя. 13-річну Юлю 29 липня гелікоптером ДСНС переправили до Києва. Вона була підключена до апарату штучної вентиляції легень та за 42 дні після катастрофи померла. У Рашида були поламані ребра, які пробили плевру довкола легень. Чоловіка засобами медичної авіації доправили до Франції, де він згодом одужав. Після того Рашид вимкнув телефони, змінив обліковий запис у месенджерах і не виходив на зв'язок.
5 квітня цього року генпрокурорка України Ірина Венедиктова зустрілася з матір'ю загиблих дівчат Наталею Тройнюковою і пообіцяла вжити всіх заходів задля покарання винуватих. В офісі Генпрокурора повідомили, що Україна направила клопотання про доручення до Французької Республіки з проханням провести низку слідчих дій. Зокрема, просять вручити Анані повідомлення про підозру, допитати його в якості підозрюваного на території Франції і вручити повістку про виклик до України для проведення слідчих дій.
Не визнав провину
Наталя Тройнюкова розповіла "Апострофу", що роботою українських правоохоронних органів у цій справі лишилася задоволена. Дев'ять місяців знадобилося для проведення експертиз та перекладу документів французькою, пояснює вона. Увагу можновладців до справи Наталя пояснює великим суспільним резонансом після загибелі її доньок.
"Спершу було відчуття безпорадності. Здавалося, що громадянин іншої країни недосяжний. Але я вважаю, що це наша спільна мета – разом довести, що правова система України здатна захистити своїх громадян. Хотілося б, щоб на цьому прикладі це все відчули", - каже Наталя "Апострофу".
Жінка розповідає, що звернулася до сестри Рашида з проханням про відео-дзвінок з ним, але та відмовила. Наталя зізнається, що має спільних з чоловіком друзів у Франції, але не намагалася зв'язатися через них або вплинути на них. Очікувала, що Рашид виявиться мужнім, зробить чоловічий вчинок і визнає провину за автокатастрофу, каже Наталя.
Наталя говорить, що навіть якби Рашид визнав свою провину, вона все рівно б його не пробачила. Вона не допускає можливості, що чоловік уникне покарання і сподівається на закон і порядок у Франції.
Як часто іноземці здійснюють злочини в Україні?
На жаль, в Україні не ведуть спеціальну статистику із затримання іноземців, суду над ними і покарання. Часто правоохоронці не вказують навіть громадянство особи, яка скоїла злочин. Однак, українці страждають від них регулярно. В тому числі і діти. Нагадаємо ті, що були на слуху.
16 березня цього року громадянин "сусідньої держави" пригрозив 8-річному хлопчику ножем на дитячому майданчику і забрав у нього велосипед. Чоловіка затримали правоохоронці за кілька кварталів.
Затримання / Ілюстративне фото
У березні минулого року українка звинуватила 37-річного співмешканця-громадянина Грузії у навмисному вбивстві свого 1-місячного немовляти. Чоловік кілька разів ударив дитину по голові.
У червні 2020 року у Києві іноземець (громадянство не називають) напідпитку задушив свою знайому, підпалив квартиру, а сам вистрибнув з вікна. "Загримів" у травматологію, а звідти – до поліції.
У серпні минулого року 61-річний громадянин Сполучених Штатів на підпитку задушив українку у квартирі, яку вони винаймали у Києві. Чоловік викликав "швидку", сказав, що йому погано, з нею поїхав до лікарні, а звідти втік. Поліція його затримала.
У квітні цього року громадянин "однієї з країн Закавказзя" намагався, як сам говорить, домогтися повернення боргу з мешканця Одеси. Пригрожував розправою. В іноземця виявили вогнепальну зброю.
У жовтні 2018-го до 11 років позбавлення волі засудили в Києві громадянина Азербайджану, який убив українського військового під час конфлікту в одному зі столичних ресторанів.
На початку січня 2021-го на Чернігівщині затримали російського злодія в законі на прізвисько "Камо Московський", який приїхав в Україні переховуватися від російської поліції, розширювати сферу впливу та налагоджувати канал постачання наркотиків до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців. На початку квітня йому оголосили підозру. Цікаво, що його вже затримували раніше - у січні 2020 року.
Але українські правоохоронці не лише тримають іноземних злочинців за ґратами, а й час від часу їх депортують. Часто це відбувається з політичних міркувань – говорить адвокат Віталій Титіч. "Є речі, через які неможна переступати", - каже він і пригадує, як Україна видавала опозиціонерів Казахстану і його сусідам попри застереження західних партнерів. Але найбільш дивно, що Україна передає людей Росії, в той час, як росіяни своїх співгромадян за участь у війні на Донбасі не судять.
"Політика органів досудового розслідування, генерального прокурора і Мін'юсту в цьому сенсі не є логічними. Міжнародна правова допомога можлива лише на умовах взаємності. Ми перебуваємо в умовах, коли Росія системно нахабно ігнорує серйозні злочини своїх громадян на території України, але формальних підстав не звертатися до Росії у нас немає, адже не проголошений стан війни. Те, що не дотримується принцип взаємності – це абсолютна відповідальність українських високопосадовців. Це, м'яко кажучи, вбога позиція з негативними наслідками", - наголошує Титіч.
Чи реально покарати іноземця за злочин в Україні?
Станом на 1 липня 2020 року в українських в'язницях перебувало 457 іноземців. Найбільше було осіб із Росії – 176, на другому місці – громадяни Молдови – 88, на третьому – грузини – 62 людини. Для порівняння, на початок 2019-го в Україні було ув'язнено 542 іноземця.
Іноземних злочинців, яких правоохоронцям вдалося затримати, судять за законами України і утримують їх у в'язниці за державний рахунок.
Якщо винуватець злочину втік за кордон, то є спеціальні механізми, аби домогтися його покарання. У Франції, наприклад, діє Конвенція про допомогу в кримінальних справах, пояснює адвокат Віталій Титіч.
У такому випадку є два варіанти – справу веде від початку до кінця український суд in absentia – за відсутності фігуранта справи, а закордонним колегами із країни обвинуваченого передає вирок. Тоді закордонний суд вирішує, чи відповідає вирок законодавству країни обвинуваченого, пояснює експерт. Інший сценарій – як відбулося у випадку з Рашидом Анані – правоохоронці збирають матеріали і передають їх своїм колегам за кордон. А вже там суд розглядає докази і виносить вирок.
Найбільш реальний варіант – француза примусять виплатити компенсацію родичам загиблих дівчат, можуть арештувати майно. Але чоловіка до України не передадуть – це заборонено конституцією Франції, як і багатьох інших країн, каже Титіч.
Зараз французькі правоохоронці встановлять місце перебування Рашида. А якщо це не вдасться – його оголосять в розшук через Інтерпол.
"Якщо наша дипломатична місія буде тримати ситуацію під контролем і комуні куватиме із французькими колегами, то жодних проблем із розглядом справи не буде", - каже Титіч.
Найчастіше Україні вдається домогтися покарання іноземців, які брали участь у війні на Донбасі на боці Росії як найманці, а потім повернулися на батьківщину, констатує виконавчий директор "Правозахисної ініціативи" Михайло Каменєв. Інші злочини – побутові чи автокатастрофи – не привертають такої великої суспільної уваги, тому інформацію про це знайти складно.
Іноземні злочинці – показник недоліків системи
"У розумінні правоохоронців цивілізованих країн, Україна – це прохідний двір. Представники міжнародної злочинності використовують її як транзитну, перевалочну базу для трафіку людей і наркотиків", - каже адвокат Титіч.
Після приходу Міхеїла Саакашвілі до влади, кримінальні авторитети із Грузії почали тікати до України, що погіршило ситуацію в нашій державі. Також, за словами експертів, в Україні діє два крила чеченської мафії. У одного з них люди близькі до президента Чечні Рамзана Кадирова "віджали" сфери впливу у РФ і переслідують їх навіть в Україні, інше крило – це, власне, прибічники Кадирова.
Михайло Каменєв, натомість, вважає, що "гастролери" з інших держав – це типове явище, яке не вирізняє Україну. Заїжджі кримінальники є скрізь. А "зальотних" "ворів у законі" стає навіть менше останнім часом, каже експерт.
А ось Віталій Титіч переконаний, що проблема в тому, що "в Україні відсутня правоохоронна система як така".
"Злочини, які вчиняють правоохоронці, часто є серйознішими ні ж ті, які вони розслідують. Така ситуація є об'єктивним чинником зростання міжнародної злочинності в нашій країні", - бідкається він.
Ефективна діяльність українських правоохоронних органів і судової системи приведе до зменшення злочинності не лише на державному, а й на міжнародному рівні, підсумовує Титіч.
