RU  UA  EN

Субота, 23 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.00
НБУ:USD  41.00
Суспільство

Зміни клімату: скоро постане питання про виживання людства

Людству необхідно адаптуватися до нових реалій

Людству необхідно адаптуватися до нових реалій Фото: УНІАН

Літо-2021 обернулося для всього світу кліматичним "армагеддоном". Аномально спекотна погода стає причиною масштабних лісових пожеж в Туреччині, Греції, Канаді та Італії. Разом з тим, високі температури супроводжуються сильними зливами, які призводять до руйнівних повеней та жертв. Натомість в жарких Африці та Бразилії спостерігаються рекордно низькі температури і випадає сніг. Україна також відчула всі "принади" зміни клімату і щодня била температурні рекорди, а низка регіонів страждає від бур і потопів. Що відбувається з погодою і як людство може запобігти небезпечним наслідкам - в матеріалі "Апострофа".

Стрімкі зміни клімату

Напевно, ще років 5 тому українці мало замислювалися над проблемою зміни клімату. В основному це було турботою науковців, які бачили реальні цифри та процеси, та наслідки до яких вони призведуть. Але протягом останніх кількох років в Україні все частіше спостерігаються погодні аномалії, які стають все більш відчутними для пересічного громадянина.

Тепла та безсніжна зима, потужна повінь на Закарпатті та масштабні пожежі лісів у Чорнобильській зоні у 2020 році, спекотне літо та потужні зливи – у 2021-му. Все це наслідки зміни клімату, і в Україні вони розвиваються навіть швидше ніж в Європі.

За останні 100 років середня температура повітря в Україні піднялася на 1,2 градуса. Це трохи більше ніж в середньому у світі, там підвищення становить 1,1 градуса. А в окремі періоди ця позначка може бути більшою.

"В минулому році середня температура була вища на 2,8 градуса від кліматичної норми. У нас не було зими, був надзвичайно пожежонебезпечний період влітку, який завдав величезних збитків. Ми бачили величезні посухи, проблеми з водопостачанням, І це ті наслідки, коли середня температура перевалює за два градуси. Це зміни, які стають катастрофічними та незворотними", – пояснює у розмові в "Апострофу" завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту Віра Балабух.

На жаль, у світі спостерігається прискорення цих змін, вони розвиваються дуже стрімко, і ще ніколи в історії людства не було такого стрімкого підвищення температури повітря, каже кліматологиня.

Як приклад вона наводить надзвичайну спеку у Канаді, коли температура повітря в одному з містечок піднялася до 49,5 градусів. Сама ж провінція, як пояснює Балабух, знаходиться на одній широті з українським Харковом, де ніколи не було таких високих температур, і такого взагалі не могло би бути, якби не зміни клімату. "Ці процеси стають більш небезпечними і спостерігатимуться надалі, якщо ми не зробимо відповідні висновки, і це робити потрібно негайно, ми вже запізнюємося", – зазначає науковиця.

Але глобальне потепління це не тільки зростання температури. Це також явища, пов’язані з різною силою вітру, дощу тощо, сказав в коментарі Апостроф TV еколог Володимир Борейко. Згадуючи нещодавнє торнадо, яке пронеслося курортним селищем Кирилівка у Запорізькій області, еколог каже, що це явище характерне для Японії або інших острівних держав, та зовсім не характерне для України.

Смерч в Кирилівці

"Треба розуміти, що в епоху глобального потепління торнадо, дощі, урагани, смерчі – все це природні явища, і вони будуть повторюватися. Їх буде все більше і більше", – повідомив він.

Ще одна біда, яка повернулася в Україну – пилові бурі. Еколог розповідає, що це явище можна було і раніше спостерігати в Україні, та з 60-х років почали масово висаджувати лісосмуги, які стримували пилові бурі. У 90-х і 2000-х роках лісосмуги зазнали значних вирубок, що і повернуло пилові бурі у міста.

"І от в Полтавській, Кіровоградський, Херсонській, Дніпропетровській областях вони всі практично знищені. Навіть у Київській області знищено, мабуть, 50%. І пилові бурі просто знову почалися", – каже Борейко.

До того ж еколог впевнений, що катаклізмів буде більше: "Є даність, що в Росії в районі Москви протягом останніх 80 років температура збільшилася на чотири градуси. Так само і у нас. Температура буде зростати, тому держава має негайно вживати заходів, які б стримували це потепління".

Невідворотні процеси

Усі опитані "Апострофом" спеціалісти впевнені, що зміни клімату невідворотні, а людству доведеться до них адаптуватися.

Експертка з питань зовнішньої політики і екологічної безпеки Світлана Андрущенко пояснює, що основними факторами багаторічних коливань температури атмосфери, опадів та інших параметрів погодно-кліматичного режиму є: зовнішні – астрономічні, геліофізичні та космофізичні (цикли сонячної активності, космо-планетарні припливні цикли тощо); а також внутрішні – геофізичні, циркулярні атмосферно-океанічні (циркуляція та тепломасообмін атмосфери і океану, планетарні океанічні течії), тектонічні й вулканічні.

"І друга група факторів – це антропогенна діяльність людини, рівень індустріалізації, викиди парникових газів в атмосферу, найбільш відомі з яких: вуглецевий газ, оксиди сірки, метан тощо. Вагома частина таких газів припадає на енергетику, що побудована на використанні вугілля, нафти, газу, технологій їх видобутку, використання їх у транспорті, технології будівництва, землекористування, забруднення ґрунтів та водних ресурсів, збезлісіння, як наслідок урбанізації, виснаження біоресурсів та інше", – каже експертка.

Поки ведуться дискусії з приводу того, який же с цих факторів є домінуючим, кліматичні зміни є очевидними, і головним завданням стає саме не боротьба з цими змінами, а адаптація до них.

З цим погоджується і кліматологиня Віра Балабух, за її словами боротися з цим процесом вже неможливо, але якщо ми не вплинемо на ці зміни – постане питання про виживання людства.

"Ми мусимо адаптуватися до цих змін, і на це потрібен час, ми не можемо одночасно зупинити всі викиди у світі, і процеси, які відбуваються в атмосфері, їх не так просто призупинити. Ми маємо готуватися до того, що у нас одночасно може бути і посуха, і дуже інтенсивні зливи", – говорить Балабух.

Фото: pixabay.com

Андрущенко наголошує, що на міжнародному рівні триває процес міжнародних кліматичних переговорів, складовими якого є Кіотський протокол до Рамкової конвенції із змін клімату 1992 року, і Паризька угода 2015 року, які передбачають передовсім розробку самими державами стратегій адаптації до змін клімату і просування до загальної мети уникнення потепління клімату на 1,5 С. Мова йде про національно-визначені внески, плани самих держав по адаптації до кліматичних змін. Експертка з питань зовнішньої політики і екологічної безпеки додає, що процес це повільний і фінансово ресурсний, однак невідворотній. Наразі держави готуються до саміту в Глазго восени поточного року із пропозиціями щодо вже других таких планів.

Адаптація ж до змін має бути комплексною, і застосовуватися до різних сфер життєдіяльності:

  • система енергозабезпечення (зменшення частки викопного палива, зростання частки відновлювальних джерел енергії, енергоефективність);
  • промислового розвитку (зміна технологій виробничих процесів, контроль і відповідальність за викиди шкідливих речовин в атмосферу);
  • сільськогосподарська діяльність (раціональне землекористування, аграрні технології, зміна термінів проведення сільгоспробіт тощо);
  • транспортна сфера (починаючи від видів палива, що використовується, та викидів від автівок, до матеріалів, що використовуються при будівництві транспортних шляхів, зміна періодів для річкового транспорту тощо);
  • проблема поводження із відходами, система охорони здоров’я (вплив змін клімату на здоров’я населення);
  • екологічна освіта тощо.

За словам Балабух, подальше підвищення температури буде залежати від того, який сценарій по запобіганню кліматичним змінам буде застосовуватися в Україні. Яким може бути клімат у найближчі роки, ми зможемо дізнатися з того, по якому сценарію буде розвиватися наше суспільство. І це залежить не тільки від України, а й в усього світу.

"Та все ж, який би сценарій ми не прийняли, до 2050 року середня температура в Україні підвищиться ще десь на 1,5 градуси. Звісно, все залежить від сезону, від регіону, десь це буде більше, десь менше. Та тенденція щодо підвищення температури повітря однозначна", – зазначила науковиця.

Як запобігти руйнівним наслідкам негоди вже зараз

В Україні літня спека б'є температурні рекорди, яка змінюється потужними зливами, жертвам якої вже стали двоє осіб. На жаль, подібні погодні аномалії спостерігаються по усьому світу. За словами експертів, щоб у майбутньому мінімізувати наслідки зміни клімату, насамперед треба вносити зміни у розвиток міської інфраструктури.

"Нагально постає проблема стоків, і каналізаційних зокрема, що мають витримувати додаткові навантаження від злив в тому числі. А це відбувається на фоні щільної міської забудови і створення додаткового навантаження на застарілі існуючі системи стоку воду. Отже, нові вимоги екологічної відповідальності, нові стандарти містобудівництва, розвитку міського транспорту, інфраструктури мають застосовуватися вже зараз. Це питання відповідальності за неврахування таких стандартів, які можуть призводити до катастрофічних наслідків", – говорить експертка з питань зовнішньої політики і екологічної безпеки.

Варто зазначити, що система дощової каналізації знаходиться в зношеному стані, оскільки основне її будівництво відбувалось у 50-80-ті роки за нормами, що діяли на той час. Та через інтенсивну забудову, суцільне асфальтування території, зелених зон, які акумулюють надлишкову вологу, ми і стикаємося з проблемами підтоплення будинків. І така ситуація спостерігається у різних країнах, пояснює Віра Балабух.

Фото: УНІАН

Однак заміна та розбудова нових ливнестоків коштує дуже дорого. За словами кліматологині, після масштабних паводків у Дрездені у 2002 та 2006 роках, першим наміром місцевої влади було побудувати нову мережу зливостоків. Але, порахувавши вартість таких робіт, Німеччина, яка є однією з найбагатших європейський країн, відмовилася від цієї ідеї, бо це дуже дорого.

"Вони почали шукати інші шляхи, і знайшли дуже простий спосіб, який не потребував ніяких додаткових витрат. Вони прийняли закон про податок на прибудинкову територію, яку і ми оплачуємо, але нараховується він по-різному. Там вираховується співвідношення заасфальтованої території та зеленої. Якщо біля вашого будинку переважає зелена зона, податок буде меншим", – розповіла вона.

За збереження зеленої зони, яка не тільки допоможе уникнути підтоплень після злив, а й впливати на зниження температури, виступає і еколог Володимир Борейко: "Ліс у нас – це величезний холодильник. Завдяки різним процесам, коли листя забирає з повітря СО2, йде зменшення температури. Тобто ліс працює як холодильник. У нормальному лісі, де немає цих вирубок, пожеж практично не буває".

Якщо і надалі українська влада та люди не будуть зважати на небезпеку вирубки зелених насаджень, наслідки будуть катастрофічними.

"На жаль, цього поки не робиться, і ми можемо опинитися в такому кліматі, що просто не можна буде влітку жити", – заявив Борейко.

Зважаючи на проблему знищення зелених насаджень в Україні та екологічних проблем, до яких це призводить, у червні місяці президент України Володимир Зеленський підписав указ про старт проєкту "Зелена країна", мета якого – за 10 років збільшити площі лісів на один мільйон гектарів. "Велике садівництво" передбачає висадження 1 млрд дерев за три роки.

Світлана Андрущенко погоджується з тим, що проєкт може бути одним із заходів для мінімізації наслідків злив та паводків в Україні, та він має йти у комплексі з іншими.

"Підтоплення вулиць одним садівництвом, звісно, не вирішується, а от стандартами при міській розбудові, модернізацією зливних та каналізаційних мереж, із новими стандартами та вимогами, вирішує. Стратегія подолання наслідків має бути значно ширшою, очевидно, і вирішувати широке коло завдань адаптації до кліматичних змін", – вважає вона.

Отже, щоб адаптуватися до кліматичних змін необхідно, як мінімум, змінювати норми містобудування, збільшувати кількість зелених насаджень, зменшити кількість викидів парникових газів в атмосферу та модернізувати ливнестоки. Все це дійсно можна почати робити вже зараз, тим самим мінімізувавши наслідки цих змін.

"А тут мені би хотілося, щоб питання екологічної свідомості було домінуючим чинником адаптації, кожний оцінював би свою діяльність на будь-якому рівні (побутовому, професійному) з точки зору впливу на навколишнє середовище. А держави мають створювати умови для адаптаційних перетворень", – додала Андрущенко.

Читайте також

Новини партнерів