RU  UA  EN

Пʼятниця, 22 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.00
НБУ:USD  41.00
Суспільство

Володимир Бугров: Я психологічно був готовий до атак, але навіть уявити не міг, що все це набере такого масштабу

Ректор Київського національного університету Шевченка відповів на гострі запитання

Ректор Київського національного університету Шевченка відповів на гострі запитання Фото: facebook.com

Вітчизняна освіта та її керівники останнім часом все частіше потрапляють у гучні скандали. Не є виключенням і ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров. Як вже писав "Апостроф", окремі працівники Оптико-механічного коледжу звинуватили очільника столичного університету у порушенні їхніх трудових прав та висловили підозру, що Володимира Бугрова може більше цікавить земельна ділянка Коледжу поблизу від станції метро Арсенальна, ніж розвиток закладу. Окрім того, вже тривалий час телеграм-канали, а слідом за ними і ЗМІ, публікують дописи про нібито сексуальні стосунки між ректором та студентками. Журналіст "Апострофу" зустрівся із ректором КНУ, аби з перших вуст почути відповіді на ці та інші резонансні питання.

Про ситуацію навколо Оптико-механічного фахового коледжу

- Ми з вами спілкуємося у приміщенні Оптико-механічного фахового коледжу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Тут прохолодно…

- Раніше це був технікум заводу "Арсенал", від якого він і живився теплом. Зараз ми бачимо, у якому стані цей завод стані. Чотири-п’ять років тому вони повідомили, що не можуть нас опалювати. Для них це зайві витрати. Нам треба приєднатися до Київенерго. Насправді, нас опалюють по промисловому тарифу. Нам це не вигідно. Наразі намагаємося переключити мережу. Цьогоріч ми маємо змогу не витрачатися і тримати опалення на самому мінімумі, адже з кінця вересня студенти коледжу вимушено навчаються дистанційно.

- Розкажіть як в Університеті з’явився оптико-механічний коледж? Який у нього правовий статус?

- Коли це був технікум від заводу "Арсенал", тодішній його керівник продав перший поверх. А потім цей поверх кілька разів перепродали. Прокуратура подала до суду і програла, потім програла й апеляцію. Колектив технікуму звернувся до Університету з проханням увійти у цю справу та врятувати унікальний навчальний заклад. Це цілком логічно, адже багато працівників заводу були випускниками фізичного факультету. У нас є кафедра оптики. Вони порадилися із міністерством і воно дозволило нам приєднати коледж на правах факультету. Згідно з рішенням міністерства, він переходив до нас без статусу окремої юридичної особи.

- Чому коледж не має окремої юридичної особи?

- Це давало можливість досягти справедливості та повернути перший поверх будівлі коледжу. Саме у той період і земля, і приміщення коледжу були переоформлені на університет. Це відбувалося ще у 2012-2014 роках.

Не може бути одна юридична особа частиною іншої. Є винятки тільки для військових підрозділів. Наприклад, у нас є Військовий інститут і Інститут державної охорони. Вони мають подвійне підпорядкування. В Оптико-механічному коледжі таких обставин немає.

Коли Президент підписав закон про фахову передвищу освіту, коледж був трансформоваий у заклад такого типу. Закон передбачає, що це має бути відокремлений структурний підрозділ, але у складі Університету із майном та землею на балансі Університету.

Припущення та заяви, що університет за часів мого ректорства позбавляє майна Оптико-маханічний коледж, є сміховинними і не витримують жодної критики. Це неправда.

- Ми отримали листа групи працівників коледжу. Також там ідеться про фактичне усунення від обов’язків керівника Коледжу, і розцінюється це, як можлива помста за не підтримку у виборчій компанії ректора КНУ. Як ви можете прокоментувати ці позиції листа?

- Певний час тому попередня керівниця Коледжу взяла курс на розвиток інших спеціальностей, які не є профільними для коледжу. Ідеться, наприклад, про журналістику, економіку тощо. Для університету стратегічними спеціальностями є оптика, мікроелектроніка, інженерія програмного забезпечення. І ми були вимушені реагувати, бо набір на основні спеціальності не виконувався. Набір на оптику та мікроелектроніку останні два роки було провалено. Ми повернули невикористані місця держзамовлення до Міністерства освіти та науки.

Згодом ця очільниця знайшла собі іншу роботу, і з її подачі виконувати обов’язки директора Коледжу почала Ганна Селезень, тодішня заступниця директора з виховної роботи. Наразі її увільнено від виконання обов’язків керівника навчального закладу, але в жодному разі не звільнено. Як і раніше, вона є заступником директора і має чітко визначену ділянку роботи, яку треба виконувати.

До того ж її освіта – не профільна. На мою думку, її компетентність не зовсім відповідає основним напрямам роботи Коледжу. Коли ми почали розбирати скарги студентів, виявилося, що у керівництва Коледжу є проблеми з баченням перспектив розвитку саме профільних спеціальностей.

- Тож проблема тільки у різному баченні шляхів розвитку Коледжу?

- Також є численні проблеми організаційного характеру. На четвертому курсі один студент поскаржився, що його відрахували за академічну заборгованість ще з другого курсу. Як вони переводили студента на третій та на четвертий курс, якщо була заборгованість? Це недбалість? Це халатність? Я не розумію, що це таке.

За кожний підрозділ університету, навіть за відокремлений, несе відповідальність ректор. Тому у цій ситуації треба, як кажуть, зміцнювати керівництво коледжу. Потрібно, щоб на цій посаді була людина, яка розбирається у профільних спеціальностях – оптиці, мікроелектроніці, інженерії програмного забезпечення.

Університет, перш за все, цікавить фізика, хімія, біологія, інженерія та електроніка. Можливо, для когось це прозвучить надто пафосно, але саме від таких випускників безпосередньо залежить національна безпека держави. Без фахівців з радіоелектронної боротьби наші війська, як без рук. Два тижні тому ми підписали меморандум про співпрацю з державним концерном Укоборонпром. Їх цікавить підготовка фізиків, хіміків, інженерів, біологів, математиків та навіть психологів. Тобто саме такі спеціальності затребувані на ринку праці.

Ми прагнемо, щоби щорічно щонайменше 10 випускників Коледжу вступали на другий курс фізичного факультету. Ми "підтягуємо" їх за допомогою підготовчого відділення, щоб вони знали математику на рівні другого курсу. Знаєте, нині усі хочуть "сіюмінутного" результату. Працювати з одинадцятикласниками на днях відкритих дверей університетів уже пізно. У старшокласників уже сформувалося бачення того, де вони продовжать навчання.

На жаль, тодішня адміністрація Коледжу орієнтувалася на цей "сіюмінутний" інтерес до гуманітарних спеціальностей, які на цьому етапі розвитку суспільства є популярними. Ми не маємо проблем з набором на економічний факультет чи в Інститут журналістики. Саме тому, я твердо переконаний, що Оптико-механічний коледж має готувати насамперед профільних фахівців.

- А де іще шукає Університет абітурієнтів?

- В Україні хороша математична школа. У 2019 Європейська математична олімпіада для дівчат проводилася в Києві. Вона досить умовно "європейська", адже в ній брали участь команди з Канади, Китаю, Японії, Саудівської Аравії, США та інших країн з-поза меж Європи. У 2024 році в Україні відбудеться всесвітня олімпіада з математики. Це як олімпійські ігри. На жаль, наші медіа мало звертають на це уваги.

Цьогоріч в Києві будуть світові олімпіади з біотехнологій та астрофізики і фізики космосу. Провайдером від МОН виступає Мала Академія Наук, а ми допомагаємо.

Якісне IT — це насамперед гарна математична база. Університет розробив програми, за якими ми працюємо вже з четверокласниками, прищеплюючи їм любов до математики. Мета – проста. Ми прагнемо, щоб вони за сім років стали нашими студентами. Ми одні з небагатьох університетів в Україні, де забезпечено належний рівень набору першокурсників на механіко-математичний, фізичний, хімічний факультети, а також на біологію та високі технології.

Про ситуацію з виборами ректора у 2021 році

- 30 квітня 2021 року ви стали ректором Університету. Обставини виборів ректора - термінова зміна закону, за яким проводилися вибори, обговорення кандидатів у медіа, виливи фейків та компромату - зробили ці вибори загальнонаціональною політичною подією. Що вдалося зробити за цей рік при владі в університеті Шевченка?

- Вдалося досягти багато чого із запланованого та виправити деякі помилки попередніх часів, але не так багато, як би хотілося.

Ми здійснили закупівлю різноманітного комп’ютерного та мультимедійного обладнання загалом на суму понад 15 мільйонів гривень. Для розуміння – це понад 600 одиниць техніки, серед яких комп’ютери, проєктори, принтери та інша техніка для потреб освітнього та наукового процесів, а також організаційно-адміністративних потреб. Це без перебільшення найсуттєвіша закупівля техніки як мінімум за останні 15 років. Кожен підрозділ університету отримав саме те, чого потребував найбільше для забезпечення ефективності його роботи.

Проблема полягала в тому, що нам неодноразово намагалися зірвати цю стратегічно важливу закупівлю.

Ще одне досягнення в інформатизації управлінських процесів університету – закупівля сучасного програмного забезпечення для електронного документообігу. Це один з наріжних каменів тієї виборчої програми, яку університетська спільнота підтримала на виборах ректора, адже забюрократизованість управлінських процесів втомлювала представників університетської громади. Викладачі та співробітники скаржилися на це і хотіли перевести більшість процесів у цифровий формат, який є швидшим, зручнішим та безпечнішим. До того ж, епідеміологічні обмеження останніх двох років, викликані COVID-19, в чергове підкреслили необхідність реформування університетського діловодства.

Результативність таких кроків підтверджується ефективністю внутрішньої роботи приймальної комісії. Адже треба розуміти, що ми маємо найбільший конкурс в Україні, найбільшу кількість заяв, найбільшу кількість вступників. При понад 50 тисяч заяв нам треба позбутися черг і скарг від абітурієнтів і їхніх батьків. Наразі всі процеси вступної кампанії у нас цифровізовані та автоматизовані.

- Наскільки аудиторська перевірка КНУ, інформація про яку все частіше спливає у ЗМІ, стосується вас особисто?

- Перевірка проводилася щодо фінансово-господарської діяльності Університету у період з 1 квітня 2018 року по 30 серпня 2021 року. З ревізованого періоду лише чотири останні місяці стосуються моєї каденції. Мені та моїй команді боятися нічого.

Ми думали, що вибори пройдуть і все закінчиться. Стаття 75-2 Господарського кодесу передбачає, що в разі зміни керівника державної некомерційної установи обов’язково має проводитися ревізія фінансово-господарської її діяльності. Саме тому Державна аудиторська служба проводила таку ревізію за період з 1 квітня 2018 до 31 серпня 2021 року. З моєї каденції як керівника перевірка стосується тільки перших чотирьох місяців після обрання на посаду. Все інше охопило період управління університетом попереднім керівництвом. На жаль, склалося так, що висновок Державної аудиторської служби містить дуже багато зауважень до фінансової та господарської діяльності університету на суму понад 300 мільйонів гривень.

Мені закидають, що і я належу до цих "попередників". Проте до обрання на посаду я був проректором з навчальної роботи. Але були керівники, які у той час відповідали саме за фінансово-господарську діяльність. Мені здається, ці люди перестрашилися, що за численні порушення доведеться відповідати. Адже це не я розподіляв квартири, не я забудовував території університету, не я підписував угоди із забудовниками. Не я здійснював дороговартісні публічні закупівлі техніки без відповідних погоджень із Мінцифрою. Не я безпідставно списував паливно-мастильні матеріали. Не я підписував договори цивільно-правового характеру з вид робіт, які і так відносяться до основного виду діяльності окремих працівників. На мою думку, усі ці порушення врешті й стали стимулом для розгортання замовної інформаційної дискредитаційної кампанії проти мене.

- Чи спілкувалися ви з представниками влади, щоб змінити закон, за яким обирали ректора Університету минулого року?

- Коли у 2014 році прийняли закон про вищу освіту, то стаття про вибори керівника була сформульована із неявною проблемою. У самій статті було написано, що контракт укладається з тим із претендентів на посаду ректора, хто набрав понад 50% від списку всіх виборців, але інша частина цієї ж статті передбачала, що всі інші процесуальні питання мають бути унормовані Кабінетом Міністрів. Кабмін прийняв методичні рекомендації, які врегульовували виборчий процес. У цій постанові йдеться, що зазначена норма діє для першого туру. У другому ж турі переможцем вважається той претендент, який набрав більше половини голосів з числа осіб, які проголосували. Разом з тим, щоби вибори відбулися з точки зору закону, все одно 50% + 1 від списку всіх виборців мають прийти і віддати свій голос.

За результатами першого туру двоє претендентів з десяти вийшли на "другий етап" виборів. Я виграв другий тур зі значним результатом та подав відповідну заяву до МОН, але зі мною не підписали контракт через згадану раніше суперечність у нормативних документах. Такі ж проблеми з виборами виникли й у деяких інших університетах.

Якщо я не помиляюся, то ці зміни до закону запропонувала народна депутатка Любов Шпак, яка раніше була ректором в одному з черкаських вишів.

- Ви з нею знайомі?

- На той момент не був. Наше знайомство відбулося вже за часів мого ректорства. Окрім її законопроєкту, тоді ж було подано ще два альтернативні, укладені іншими народними депутатами. За результатами перших виборів Міністерство оголосило другі. Я не звертався до суду, бо був упевнений у своїй перемозі і вирішив брати участь у наступних виборах.

Наголошу, що згадані зміни до закону приймали не для мене і не під мене, хоча і мене як переможця цей закон стосувався. Засідання Верховної Ради в той день, здається, вів Руслан Стефанчук – як перший віце-спікер. Тому припускаю, що саме через це могли з’явитися подібні чутки щодо його "зацікавленості".

До того ж цей законопроєкт був підтриманий конституційною більшістю, а це представники практично з усіх депутатських фракцій та груп.

Відповідно до нового законодавства в березні відбулися другі вибори. У першому турі було шість претендентів. А у другому я переміг з результатом понад 74% голосів від тих, хто взяв участь у виборах. Завдяки цьому закону обрати ректора вдалося ще в декількох вишах. Тому це не закон про вибори в КНУ і не "закон про Бугрова".

- Чи знайомі ви з політиками Миколою Тищенком та Русланом Стефанчуком?

- Руслана Олексійовича я нещодавно бачив двічі: на "Дія.саміт", потім увечері він виступав із публічною лекцією. Я знайомий із ним із тих часів, коли він не був народним депутатом чи спікером. Він був проректором одного зі столичних закладів вищої освіти. Я знаю його як визначного фахівця-правника та порядну й професійну людину.

Я не є його другом, у нас різні кола спілкування. Нас поєднують суто робочі стосунки - представники Університету беруть участь у консультативній раді при Верховній Раді. Часто до наших юристів звертаються з Апарату Верховної Ради України за експертними висновками.

- Чи знайомі ви з "Слугою народу" Миколою Тищенком?

- Давно знайомий заочно, як з людиною "телевізійною". Тепер особисто познайомився. Ми бачилися з ним на кількох заходах, зокрема й під час закордонного відрядження.

Ми не спілкуємося з ним на особисті теми, а також не є друзями. Це суто службові стосунки, які у мене є з багатьма українськими політиками.

Народним депутатом України є професорка кафедри трудового права Юлія Гришина. Народним депутатом також є професорка кафедри конституційного права Ольга Совгиря. Народним депутатом та головою комітету є професор кафедри фінансового права Данило Гетьманцев. У складі Верховної Ради понад 90 депутатів-випускників Університету. З них шістьох я навчав особисто.

Взагалі, для мене питання про знайомства з політиками Тищенком та Стефанчуком виглядають чудернацько. В комітеті з освіти, науки та інновацій є мій колега професор філософського факультету Валерій Колюх, якого я знаю з початку 90-х років. І про нього питання ніхто не ставить. Є багато політиків, яких я знаю значно краще, ніж Стефанчука чи Тищенка.

- Як вам співпрацюється із міністром Шкарлетом?

- (сміється) Я знав багатьох міністрів освіти. Абсолютно нормально працюється із будь-яким міністром освіти та науки, якщо питання не заполітизовано.

Середина липня – набіг журналістів щодо перебігу вступної кампанії. Колись під час стажування у Франції я поцікавися в колег, чи проводиться в них брифінг міністра освіти щодо вступної кампанії. На мене подивилися, як на "самашедшого" (словами Ліни Костенко). У них такого немає.

У нашому суспільстві існує багато питань, які є заполітизованими, зокрема й питання освіти. Це зрозуміло, адже ми маємо постколоніальну травму. Починаючи з підручників історії та закінчуючи державними святами. Це все дражливі питання. Я маю нормальні ділові стосунки з чинним міністром. Усі наші дії регулюються законом.

Про звинувачення у харасменті

- Як ви прокоментуєте обвинувачення анонімних телеграмканалів у тому, що ви буцімто вдаєтеся до харасменту студенток? Ви повідомляли нещодавно, що стали жертвою зламу акаунтів з яких розсилалися непристойні повідомлення. Що відбувається вже другий рік?

- Це традиційна "кадебістська" схема. Спочатку треба звинуватити в чомусь. Секс і наркотики. Потім – корупція. Я бачу саме таку схему.

Я щиро думав, що ці люди схаменуться, але вони не зупиняються. Я здав тест на наркотики через замовне поширення фейків буцімто я безпосередньо у кабінеті вживаю наркотики. Крім цього відбувалися розсилка різної нісенітниці ніби-то з моєї пошти. Фахівці правоохоронних органів провели розслідування і з’ясували, що це відбувалося з хостингу компанії, яка розташована у приміській зоні.

Як на мене, це інформаційно-психологічна спецоперація до якої, найімовірніше, залучені колишні фахівці зі спецслужб. Але і в них є "проколи".

Днями з’явився "вкид" буцімто листа від моєї студентки, у якому йдеться про те, що я нібито мав з нею статеві стосунки. Та ще й отримав від неї 20 тисяч доларів на проведення виборчої кампанії. А коли "вона" буцімто дізналася, що я маю стосунки з іншими, вона з родиною втекла за кордон. Щоправда, у цьому листі не згадується її справжнє ім’я, оскільки я "такий всесильний", що маю змогу "добратися" до неї навіть за кордоном. У тому листі вживаються такі приписувані мені слова, яких я ніколи в житті не використовував. Навіть мою дружину, яка у цій ситуакції вболіває за мене та всіляко підтримує (за що я їй невимовно вдячний), це розсмішило. Я ніколи в житті не казав "загородний дом". Я кажу "дача" чи "хата". Це шість соток. І назвати їх заміським будинком дуже важко.

Писали також, що я буцімто запрошую дівчат до бані. Втім, я не можу відвідувати ні бані, ні сауни через проблеми зі здоров’ям, бо я є діабетиком. Мені за станом здоров’я це заборонено. Автори вказаних фейків цього, вочевидь, не знали.

Усе це дивовижно і дуже неприємно водночас. Я не мав сексуальних стосунків з жодною з цих дівчат. Частину з них я знаю. Наприклад, Марію Горбань, яку найчастіше згадують.

Чого її затягнули у цю справу? Я пов’язую це з тим, що після перших виборів, коли я подав документи про визнання перемоги до МОН, вона разом з іншими студентами зробили у гугл-документі відкрите звернення до Президента, Прем’єра та Голови Верховної Ради щодо призначення мене ректором. Вона була першою, хто підписався під цим зверненням. Тому я маю усі підстави вважати, що ті особи, які за результатами виборів залишилися "незадоволеними", знайшли собі беззахисну мішень.

Я пообіцяв усім, хто згадується у цих замовних дискредитаційних матеріалах і потерпає від булінгу й цькування, надати усіляку підтримку, зокрема юридичну. Адже це вже перетворилося на справжню травлю.

- Іде боротьба за владу в університеті?

- Звичайно.

- Ви думаєте, що замовники ваші колеги?

- У мене є підстави так вважати. Частина з Університету. Скоріш за все, у них є якась впливова зовнішня підтримка. Під час ректорських виборів дехто з моїх опонентів мав певну підтримку ззовні. І вже тоді проти мене активно поширювалася "чорнуха", а також організовувалися замовні маніфестації. При вступі на ректорську посаду я психологічно був готовий до таких атак, але навіть не міг уявити, що все це може набрати таких масштабів, що під удар потраплять мої рідні і близькі, друзі, а також колеги по роботі. А щонайгірше – студенти, які зовсім не винні та не мають жодного стосунку до політично зумовлених "війн".

Мені кажуть: "не звертай увагу". Але я так не можу.

Про оцінку власної діяльності

- У вас щороку 50 тисяч абітурієнтів?

- Цьогоріч університет мав "плюс" 11 тисяч абітурієнтів – загалом понад 65 тисяч. Маємо вищі конкурсні бали вступників. При цьому, нам вдалося значно зменшити час подачі документів. Раніше на це потрібно було витратити 2 з половиною години, а тепер, у середньому, 40 хвилин. Це суттєве пришвидшення. Скан-копії атестатів та інші документи вимагають перевірки працівниками приймальних комісій. Цифровізація процесів адміністративних та управлінських — це відчутне досягнення, але нам хотілося би ще більшого.

Ми переобладнали новою комп’ютерною технікою чимало робочих місць в університеті, оскільки для роботи із сучасними інформаційними системами потрібна належна техніка. А у нас у певних підрозділах працювали іще на "селеронах" 2000-го року. Вони фізично "не витягують" того навантаження, яке потрібно для ефективної роботи. Закуплене нами програмне забезпечення для електронного документообігу є сумісним із тими програмами, які використовують центральні органи влади. Такий підхід, на мою думку, дає нам можливіть швидше й ефективніше взаємодіяти.

Крім цього, ми обладнали 139 мультимедійних навчальних аудиторій. І це – менше ніж за рік роботи нашої команди. Наше завдання – створити якомога кращі умови для студентів і викладачів, щоб після повернення до звичних форм навчання вони відчули ці поліпшення. До того ж, матеріально-технічне забезпечення впливає на якість освіти. І це – наша важлива мета.

- Як, на вашу думку, змінилося життя працівників і студентів Університету за ці 9 місяців вашого ректорства?

- Наша команда суттєво переглянула кадрову політику університету. Ми усунули необґрунтовано завищені вимоги щодо публікаційної активності викладачів. Раніше була вимога, щоби кожен науково-педагогічний працівник щорічно мав дві статті у журналах, що входять до наукометричних баз. На думку багатьох представників академічної спільноти – це є перебір. Навіть фізик чи хімік не завжди можуть виконати такі вимоги. У моєму фаху — філософії, журналів, які входять до наукометричних баз, не так багато. Часто в гуманітаристиці еталоном якості вважається монографія, а не стаття в журналі. А у нас раніше, щоб наростити індекси цитування, кожен викладач мав гіперактивно публікуватися. Це абсурд. Ми маємо залишити тільки ті вимоги, які сприяють розвитку науковців та науки.

Другий приклад. Є викладачі іноземної мови на кафедрі іноземних мов історичного та філософського факультетів. Вони не філологи. Вони викладачі-педагоги. Вимоги до викладача історії літератури Інституту філології чи викладача мов кібернетичного факультету мають бути різними. Навіть посада професора на різних факультетах має різний зміст. Професор-філолог і професор-хімік - це "трохи різні" професори. В одного лабораторне дослідження, а в іншого — суто теорія.

Людей найбільше обурює несправедливість. Вони хочуть, щоб не було різних і несправедливих вимог під час проведення конкурсів для зайняття посади. Ми ретельно вивчили ситуацію, змінили вимоги і тепер досягли значного успіху. Це постійний процес, і ми не припиняємо працювати у цьому напрямі. Тільки уявіть, як довго ще треба йти до того, щоб кожен із 3 тисяч викладачів університету отримав свої персональні вимоги до роботи, а не типові для всіх?

Чимало змін стосуються соціально-побутової сфери. Переробили систему освітлення в студмістечку. Працюємо над упровадженням системи електронного входу до студмістечка та гуртожитків, які налічують близько 8 тисяч мешканців. У зв’язку із забудовою околиць студмістечка ця територія стала прохідною. Багато скарг. Від вигулу собак до роспивання спиртних напоїв під вікнами. Тож, ураховуючи скарги студентів, ми хочемо ввести електронні перепуски на вхід до студмістечка. У п’яти гуртожитках і Військовому Інституті обладнали теплопункти. Також доволі гострим є питання термомодернізації, адже гуртожитки старі. І, до речі, утеплення навчальних корпусів також є однією із тем аудиторської перевірки, яку так обговорюють у медіа.

- Таке враження, що ректор це якась господарська робота?

- Я раніше був заступником декана з наукової роботи, проректором з навчальних питань. Тепер я став ректором і "директором з господарчих питань". (сміється) Є проректор з адміністративно-господарчих питань, але там стільки роботи, що її вистачає всім.

Читайте також

Новини партнерів