На початку серпня в столичному Палаці спорту відбулася нетривіальна подія: в рамках вечора професійного боксу, на двобій у ринзі вийшли спортсмени на протезах. Фото з матчу відразу облетіли соцмережі, а Назарій Мельник та Роман Добряк, які в той день зійшлися у двобої, стали зірками.
Чоловіки провели на ринзі шість хвилин, та до цього досягнення Назарій Мельник, що втратив ногу в ДТП в 2018 році, йшов довгих шість років. «Чоловік показує приклад як любов до боксу може зробити неможливе», - рекламували Назарія напередодні бою в його бійцівському клубі. Та поспілкувавшись з чоловіком, стає зрозуміло, що ці слова не просто вигадка SMM-ника, - за ними стоїть історія про віру і незламність.
Захоплення швидкістю
Назарію Мельнику 28 років, він з Кіровоградщини. До вересня 2018 року був підприємцем. Крім того, чоловік захоплювався мотоциклами, що, зрештою, відіграло трагічну роль в його житті.
«Одного разу я зайшов в магазин, побачив мотоцикл (навіть не знав, що такий існує) і віддав за нього всі гроші, які у мене були. Це була дитяча мрія», - пояснив спортсмен.
Згодом чоловік змінив модель мотоциклу на новішу і швидшу і вже не міг жити без швидкості.
«Ті емоції і відчуття, які мотоцикл давав мені, не мають нічого спільного з їздою, якою займається більшість людей. Я їздив на швидкостях 305 км на годину. Плюс цей мотоцикл давав мені певний статус, ніхто не міг мене обігнати. І я на ці відчуття підсів», - ділиться він.
Невдовзі ейфорія від їзди почала притуплятися, а внутрішнє відчуття почало підказувати, що треба пригальмувати.
« Мотоцикл вже не давав задоволення, а в голові була думка, що мотоцикл потрібно продати. Та я себе не слухав. А потім в один момент я прокинувся. Мені пояснили, що я потрапив в ДТП, довго був в комі, була велика кількість травм і у мене немає ноги», - каже Назарій.
Назарій Мельник ліворуч
«Під час удару відірвало стопу»
Злощасна аварія сталася 2 вересня 2018 року.
«Я їхав по трасі Київ-Одеса по пустій дорозі біля відбійника, де не має бути ніякого авто. З протилежної сторони водій авто виїхав на зустрічну смугу, бо захотів розвернутися через дві суцільні лінії. Все відбулось раптово: я врізався йому в «лоб». Мені під час удару відірвало ліву стопу», - пригадує спортсмен.
Життя чоловіку було врятовано завдяки випадку: в той день на трасі проходила велогонка і медичний супровід гонщиків натрапив на Назарія.
«Вони врятували мені життя: надали медичну допомогу, зупинили кровотечу, організували, щоб поліцейські розігнали корки на дорогах і провели до мене швидку», - розказує чоловік.
Після ампутації зіткнення з новою реальністю далося Назарію важко.
«Я вважав, що моєму життю прийшов кінець. Я усвідомив, що коли мав дві ноги, то повністю не використовував всі свої можливості», - каже спортсмен.
За його словами, велику роль у його відчаї відіграла необізнаність в питаннях протезування, адже інформація на той час була не дуже розповсюджена. Та попрацювавши з психологом, хлопець змінив свою думку.
Перший і особливий
Далі Назарій Мельник поставив собі мету. До травми він кілька місяців займався боксом.
«Я мріяв стати чемпіоном України. Та коли мені відірвало ногу, я подумав, що не зможу реалізувати цю мрію», - розказує спортсмен.
Але коли почав цікавитись спортивними можливостями для людей на протезах, то позбувся і цього стереотипу.
«Я передивився багато відео спортсменів з інвалідністю, але не побачив тих, які б займались боксом. Єдине, що мені було відомо, це параолімпійський вид боксу, але там боксування виключно на кріслах. Тобто люди під'їжджають один до одного і боксують. Мене це не влаштовувало і я цього не хотів», - пояснює Назарій.
Тож чоловік вирішив: якщо боксу на протезах немає, то треба стати першим, хто це змінить.
«У мене таке відчуття з'явилося, що в мене може вийти. Можливо, з цього вийде щось неймовірне. Це був для мене єдиний вихід, як в тій ситуації, жахливій для більшості людей, знайти бодай маленький позитив. Ця маленька надія… я не готовий був її втрачати ні на секунду», - зізнається хлопець.
Пройшовши протезування в Києві, Назарій отримав протез для звичайної ходьби. Спортсмен, мотивований своєю метою, доволі швидко навчився ходити.
«Бажання навчитися боксувати мене не полишало. Я був одержимий цим. Ходив все більше і більше і додавав різну фізичну активність. Так, нога боліла, були рани, щось натирало при ходьбі, та я розумів, що сьогодні я пройду ось таку відстань, завтра я зможу більше, післязавтра ще більше і я завжди старався це довести до максимуму», - розповідає боксер.
Після того, як Назарій навчився впевнено ходити, він пішов на тренування з боксу.
«Я розумів, що потенційно можу розвинути свої навики, потрібно тільки займатися», - каже чоловік.
«Вирішив вкоротити ногу»
Та згодом доля підкинула Назарію непростий вибір: щоб і надалі вести активне життя, потрібно було зробити реампутацію. Кукса була сформована лікарями не найкращим чином і м’язи ноги не функціонували як належить. Крім того, щоб надалі розвиватися в боксі, потрібно було встановити на протез спортивну стопу, вищу за звичайну і тоді б ноги у чоловіка були різної довжини.
«Сукупність цих факторів: неправильно сформована кукса і неможливість використання спортивних стоп, навели мене на рішення про те, що треба вкоротити трохи ногу», - пояснює мотиви боксер.
Після чергової операції, вже з новою спортивною стопою, Назарій знову повернувся до тренувань. Результати ставали дедалі кращими і це при тому, що як такого повноцінного спортивного протезу у чоловіка ніколи не було: стопа спортивна, а куксоприймач звичайний.
«Він не тримається на нозі як потрібно. Нога або спадає, або натирає, при інтенсивному навантаженні (наприклад біг) з'являється люфт. Бігати на відстані 10 кілометрів для такого протезу взагалі вважається неможливим», - каже чоловік.
Невдовзі Назарій захотів виступати на змаганнях, а від тренерів, які казали, що це неможливо, він просто йшов.
Перший серйозний турнір для спортсмена повинен був відбутися в лютому 2022 року, та здійснити мрію не дала війна. Втім, Назарій продовжив тренування.
Бокс на протезі
Назарій говорить, що бокс на протезі – окремий вид спортивного мистецтва.
«Є багато технічних нюансів. Наприклад, у стопи є жорсткість. Якщо вона буде м'яка, то зможе мене енергійно виштовхнути вперед», - пояснює Назарій.
Ба більше, звичайне тренування перетворюється на тривалий ритуал, проходити який треба кожного дня в період інтенсивної підготовки до бою.
«Коли у вас карбонова нога, ви її 20 хвилин відкручуєте і прикручуєте, змінюєте і так далі. А потім приходите додому і треба частини, які надіваються на ногу зняти, помити… Плюс ви збираєте набагато більше речей на тренування - це все забирає час. Важливо також слідкувати за раціоном, бо якщо ви схуднете, то нога не буде триматися в протезі. Тобто це займає набагато більше часу, ніж у людини, яка просто потренувалася, а потім займається справами», - каже він.
Однак всі ці труднощі Назарій готовий був долати. Перед відомим двобоєм в столичному Палаці спорту, чоловік схуд на 8 кілограмів. Протез погано тримався на нозі, та спортсмен виступив гідно, бо дуже добре готувався.
«В день бою десь з 13 години я вже не зміг їсти через хвилювання. Перший раунд я був скований, в другому стало краще, а в третьому я вже вільно себе почував», - гордо каже він.
Сьогодні хлопець хоче досягти того рівня, коли зможе добре заробляти своїми кулаками на професійному ринзі.
«Мені важливо не просто ходити і кричати всім, що я людина, яка боксує на протезі. Це для мене немає цінності. Для мене важливо добре боксувати», - резюмував Назарій Мельник.
Назарій Мельник
Отримати допомогу українцям з інвалідністю можна на сайті організації EnableMe Ukraine. Ви можете поставити запитання експерту та отримати безкоштовну допомогу у спільноті EnableMe.
