Протягом багатьох років після завершення Другої світової війни весь світ звик, що Сполучені Штати займають домінуючі позиції, але з приходом коронавірусної пандемії у багатьох експертів склалося враження, що американське лідерство похитнулося. Зараз почали лунати прогнози, що під ударами коронавірусу Штати похитнуться та ізолюються від усього світу. "Апостроф" розбирався, чи дійсно відмова від глобального лідерства та новий прихід ізоляціонізму є реальними перспективами для Сполучених Штатів Америки.
Посада світового лідера - вакантна?
Коронавірусна криза стала величезним викликом не лише для окремих держав, але і для світового порядку в цілому. І чи не найпомітнішою пертурбацією стала зміна сигналів з боку "останньої наддержави" — Сполучених Штатів, чиє глобальне економічне, політичне і військове лідерство, як і ступінь впливу на світові та регіональні процеси, є безсумнівним. Від перших осіб Сполучених Штатів останніми тижнями багато чути про внутрішні проблеми, боротьбу з коронавірусом всередині країни і трохи (хоча щодня більше й більше) звинувачень в сторону Китаю. А от з міжнародними ініціативами чи програмами у Вашингтона зараз - тихо. Таку ситуацію західні ЗМІ та аналітики вже охрестили "кризою глобального лідерства". І увесь світ задається питанням: чим обернеться ця криза — лише тимчасовими проблемами з подальшою нормалізацією світової політики, чи настане нова епоха ізоляціонізму, яку наймогутніша держава планети вже неодноразово "включала" протягом своєї історії.
Заради справедливості варто зазначити, що далеко не одні США з головою поринули у внутрішні проблеми. Через небезпеки, породжені коронавірусом, зовнішня політика стала менш пріоритетною. "Ситуація, пов'язана із коронавірусом, продемонструвала кризу лідерства не лише з боку Сполучених Штатів, але й інших глобальних акторів. Зокрема, ЄС та інші міжнародні організації виявилися неготовими до пандемії та породженої нею кризи. Втім, рівень наднаціонального співробітництва не надто підходить для регулювання цієї кризи, і тому ініціативи змістилися на національний рівень, коли кожен піклується про власну безпеку. І тому всі держави демонструють концентрацію на внутрішніх проблемах. Оцінити правильність такої стратегії ми зможемо лише з часом", - розповів "Апострофу" експерт з питань міжнародної політики МЦПД Микола Капітоненко.
Утім, жодна інша держава чи міжнародна організація не може похвалитися таким впливом на глобальному рівні, як США. А тому те, що "прощають" країнами-членам ЄС, які "закрилися" і займаються лише своїми внутрішніми проблемами, у випадку з США сприймається як усунення від проблем з егоїстичних мотивів. Особливо враховуючи те, що чинний президент Дональд Трамп і до коронавірусної кризи не приховував свого скептичного настрою щодо необхідності США витрачати свої сили та ресурси на підтримання реноме світового лідера.
"Криза глобального лідерства з боку США дійсно має місце, і головна причина цієї кризи — політика чинного президента Дональда Трампа, його небажання брати відповідальність за "чужі гріхи". Він радо звинувачував Китай, а тепер звинувачує ВООЗ (минулого тижня Трамп повідомив про призупинення фінансування Всесвітньої організації охорони здоров'я, - "Апостроф"), а от виступити консолідуючою силою, як того багато хто очікував від Америки, в Трампа поки не виходить. Більше того, навіть в ситуаціях, коли до США прямо звертаються, він не йде контакт і продовжує дотримуватися позиції "America First" (доктрина, яку після Першої світової війни взяли на озброєння республіканці та демократи, і яка передбачала запровадження політики протекціонізму, - "Апостроф"), - зазначив в коментарі "Апострофу" американіст, професор КІМО Сергій Галака.
Дональд Трамп
Доктрина Трампа
В результаті безперервного політичного конфлікту між чинною республіканською адміністрацією та демократичною опозицією на адресу Трампа постійно лунають звинувачення, які, зокрема, стосуються і критики обраного Білим домом міжнародного напрямку. Утім, аналіз зовнішньополітичної стратегії Трампа свідчить, що він прагне не стільки "кинути світ напризволяще", як просто-на-просто отримати максимальні вигоди для себе і для Америки.
"В осерді всієї програми і теорії Трампа лежить зосередження Америки на самій собі. "Make America great again" - це не просто красиве гасло, а елемент ідеології "ферстизму", напряму зовнішньополітичної думки в США, яка виходить з двох базових концепцій. Перша — це месіанська роль Америки, а інша — це концепція ізоляціонізму, але в традиції розпочатій ще Джорджем Вашингтоном, суть якої не в глухій ізоляції, а максимально прагматичному підході до міжнародних процесів і фокусуванні на отриманні вигоди від торгівлі. Саме таких поглядів дотримується і Трамп", - пояснив "Апострофу" американіст, доцент Історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Тарас Грищенко.
Фактично зараз Трамп не надто активний на фронті глобальних ініціатив протистояння коронавірусній пандемії та світовій економічній кризі. Можливо, тому що не придумав, як на цьому заробити політичний капітал або отримати вигоди для американської економіки. Хоча в деяких аспектах американської зовнішньої політики ізоляціонізмом і не пахне. В "нафтовій війні" між Саудівською Аравією та Росією США приймали активну участь, і якщо вірити інсайдам видання Middle East Eye, не без участі зятя Трампа Джареда Кушнера "натравили" спадкового принца Муххамеда бін Сальмана на Путіна. В результаті, Кремлю замість того, щоб, користуючись загальном ослабленням, піти в наступ, доводиться зализувати рани. Також зберігається активність Вашингтону і на китайському напряму, де справа явно не обмежиться простими звинуваченнями в адресу Пекіну через розповсюдження коронавірусу.
Причини для деізоляції Вашингтону
Є ще один вкрай важливий чинник, який також утримуватиме зовнішньополітичні питання далеко не на перших місцях в порядку денному для Білого дому. А саме — президентські вибори, на яких внутрішні американські проблеми завжди виштовхують зовнішню політику на периферію суспільного інтересу.
"Як ми бачимо, Америка зайнята собою, і Трамп не буде використовувати ситуацію з коронавірусною кризою для ствердження своїх позицій як світового лідера. Адже на носі вибори, і для Трампа є зручна можливість показати своїй електоральні базі, що він, насамперед, - не президент усього світу, як був, наприклад, Обама, а саме їхній, американський президент", - зазначив Тарас Грищенко.
Капітолій, Вашингтон, США
Дійсно, запит на те, щоб американський президент зараз займався саме американськими проблемами, доволі помітний, навіть в опозиційній риториці. Політичні та медійні опоненти Трампа майже не дорікають йому в дусі "а що ж Америка робить в протидію світовій чумі", натомість прямо повідомляють, що Білий Дім робить недостатньо, аби захищати власний народ. Саме відповіддю на такі звинувачення, а також боротьбою з економічним спадом і безробіттям, і буде в першу чергу зайнятий Дональд Трамп.
"Економіка та соціальна політика будуть в пріоритеті дій Дональда Трампа. Але складна економічна ситуація значно знижує його шанси у протистоянні з Джо Байденом, і тому цілком вірогідно, що влітку, перед останнім передвиборчим стрибком, Трамп, можливо за підказками оточення, спробує підзаробити балів у зовнішній політиці", - вважає Сергій Галака.
Де Трамп влаштує маленьку переможну війну, можна лише здогадуватися. Це може бути і Близький Схід, і брязкання зброєю з Іраном (чого лише варта свіжа вказівка президента США знищувати будь-які катери Ірану, які заважатимуть американським кораблям), хоча це досить непростий напрямок, і тут чинний хазяїн Білого дому ризикує оступитися. Ще більш непростим видається китайський вектор, де Трампу буде вкрай складно за лічені місяці до виборів продемонструвати хоч якийсь помітний успіх. Авжеж, Трамп регулярно демонструє агресію по відношенню до Пекіну, але поки вся конкретика обмежується поданням штату Місурі до суду через нібито розповсюдження Китаєм коронавірусу.
Водночас, президент Штатів, на думку експертів, цілком може вчергове згадати про Україну. Але виключно з прагматичного інтересу. Мотив - простий: для того, щоб "помінусувати" єдиного і найнебезпечнішого опонента Джо Байдена. Тим паче, що згідно з останніми соціологічними дослідженнями, Трамп відстає від Байдена на 8 відсотків. Причому в останнього спостерігається дуже стрімке зростання рейтингу: за два тижні його підтримка зросла на 4 пункти. А тому, може статися так, що за лічені місяці до виборів Трампу доведеться вдаватися до пошуку в Україні нових доказів корупційних схем Байдена і сподіватися на те, що це спрацює...
