Основною дилемою перед світовими лідерами, які зібралися на Мюнхенській конференції з питань безпеки, став один неприємний феномен: страхітлива картина трьох наддержав - США, Китаю і Росії. Головною темою конференції про безпеку тепер була не Росія і авантюри Путіна, а новий президент США і непередбачуваність його політики. Саме Трамп, який особисто не був присутній на заході, перебрав на себе провідну роль в обговореннях. Всі промови стосувалися нетипового нового американського президента, а ось питання про те, як діяти Європі для гарантування безпеки, так і не було грунтовно піднято ніким. Про що говорили в Мюнхені, і які висновки зроблено за підсумками конференції - в огляді західних ЗМІ.
Як пише оглядач Саймон Тіздаль на сторінках британського видання Guardian, Мюнхенська конференція показала, що міжнародні відносини знаходяться в ще більш "підвішеному" стані, ніж будь-коли з 1945 року. Це продиктовано занепокоєнням, яке виникло у світових лідерів в зв'язку з поведінкою трьох держав США, Росії та Китаю - вони поводять себе погано, при чому всі одразу.
Раніше президенти, прем'єр-міністри і міністри закордонних справ, які були присутні на щорічній зустрічі, були зосереджені на одній спільній загрозі. Під час холодної війни найбільше занепокоєння викликав Радянський Союз. Пострадянська Росія все ще продовжує представляти собою великі проблеми в питанні безпеки. Але така небезпека виходить тепер і від експансіоністської політики Китаю, чий швидкий ріст - економічний і військовий, створює цілий ряд проблем для світового порядку. "Що ж змінилося настільки, що і США стали теж проблемою?" - задається питанням Тіздаль. Все це - через націоналізм Дональда Трампа, його іконоборчу, ізоляціоністську схильність до "підрізання" статусу-кво організацій, таких як ООН і НАТО, що є дуже дестабілізуючим фактором. Ідею "Pax Americana" після 1945 року часто перебільшували. США зробили жахливі стратегічні прорахунки, як і у В'єтнамі, так і в Іраку. Однак Вашингтон в основному зберіг біполярність світу. Після розпаду Радянського Союзу, американці велично оголосили однополярний світ, як стержень. Але це тривало недовго, почасти через зарозумілості і самовдоволення. А тепер виник три-полярний світ, в якому домінують США, "відроджується" Росія і Китай: всі троє часто діють безвідповідально і знаходяться в конкуренції один із одним.
Для сучасної Європи, побудованій на основі правил багатосторонності - це кошмар, який ніколи не мав статися. Зараз Трамп бачить інтереси США інакше, ніж попередні президенти і знаходить відгук у поведінці Володимира Путіна. Путін вважає, що Росію принизили після розпаду Радянського Союзу і обіцяє "зробити Росію знову великою", як і Трамп. Для Путіна відновлення російської влади і впливу означає незаконну анексію Криму, вторгнення в Грузію і Україну, змову в Афганістані, чи скоєння військових злочинів в Сирії. Якщо він може залякати колишні радянські сателіти в Східній Європі кібервійною і іншими засобами, він буде продовжувати робити це знову і знову.
З іншого боку - є агресивна політика Китаю в Південно-Китайському морі, його презирство до судових рішень ООН, його недавнє брязкання зброєю біля Тайваню, і його відмова зробити що-небудь осмислене і цілеспрямоване в стримуванні ядерної програми КНДР.
Тому ситуація, в якій зараз знаходиться Європа, дуже плачевна. Проблеми, пов'язані з ростом націоналізму ультраправих, Brexit, фінансовою слабкістю, посилюється зухвалою російською підривною діяльністю і непередбачуваністю режиму Трампа.
Вольфганг Ішингер, голова Мюнхенської конференції, попередив, що глобальна ситуація в сфері безпеки "більш нестабільна", ніж будь-коли з 1945 року. У свою чергу, Дональд Туск, президент Європейської ради, вважає, що Європа знаходиться під загрозою з усіх боків, в тому числі з боку США. Оглядач підкреслює, що, звичайно, трансатлантизм поки не помер, але важко поранений. І неясно, чи буде він відновлюватися. "Коли три супердержави перестануть грати за правилами, що решта тоді зможе зробити?" - резюмує британський оглядач.
"Ми повинні захищати держави від Путіна", вважає оглядач британського видання The Times Едвард Лукас. На Мюнхенській конференції з безпеки чітко відчувалося, що Pax Americana в Європі прийшов кінець, говорить Лукас. Короткий виступ секретаря оборони США Джеймса Маттіса і непереконливість віце-президента Майка Пенса не змогли стерти попередні слова Дональда Трампа. "Європа все ще може публічно сподіватися на краще. Але якщо говорити по суті, то потрібно готуватися до гіршого", - вважає Лукас. За його словами, лише три країни Балтії і Польща поспішно працюють над новими домовленостями в сфері безпеки. Але північноєвропейсько-балтійсько-польське міні-НАТО, яке зароджується, потребує опори, яка усунула б проломи в обороні. І, оскільки щодо майбутнього керівництва Франції, Німеччини та діючого лідера США є сумніви, то такою країною, яка б стала основною опорою, могла б бути тільки Британія. "Якщо ми зможемо допомогти з об'єднанням всіх елементів, то набагато знизимо ймовірність війни з РФ для всіх і для нас самих", - підсумовує автор.
У той же час Енн Еплбаум в статті "Привид Трампа в Мюнхені" на сторінках Washington Post зазначає, що цьогоріч на конференції з безпеки в Мюнхені ніхто не міг змусити себе сказати правду вголос. На думку, Еплбаум, правда полягає в тому, що одна з найсерйозніших небезпек, з якими стикається західний альянс - це президент Сполучених Штатів. Сенатор Джон Маккейн озвучив красномовний і зворушливий заклик щодо безпеки Заходу. Він висловив жаль з приводу "відходу від універсальних цінностей і повернення до старого бачення, де є місце для міркувань про расу і сектантство". Маккейн у своїй промові також нарікав на те, що все складніше стає відокремити правду від брехні. Еплбаум підкреслює, що сенатор не вимовляв імені Трампа, але усі в залі знали, про кого йде мова.
Промова Ангели Меркель у цьому була схожа на промову Маккейна. За її словами, світові проблеми взаємопов'язані, тому жодна країна не може вирішити їх самотужки. Вона зупинилася на значенні багатосторонніх інститутів - Організації Об'єднаних Націй, Європейського союзу, НАТО, і зазначила, що турбота про біженців та допомога в області розвитку також вносять свій внесок у міжнародну безпеку. Таким чином, вона дозволила глядачам зробити висновки самостійно. На даний момент нова адміністрація Білого дому "купила" собі час. Більшість європейських лідерів вирішили повірити Пенсу, або принаймні його словам, а також Джеймсу Н. Меттісу, Рексу Тіллерсону та іншим. Вони зазначають, що всі військові рішення, прийняті адміністрацією Обами, йдуть за планом. Важке почуття невпевненості, проте, зберігається, і перед в Європою стоїть серйозний виклик. І для цього є причина: влада Росії визнала паспорти з дутих "республік" на Сході України. А один російський чиновник допустив, що це - прелюдія до можливої анексії цих територій. Також відомо, що Росія розгорнула нове покоління крилатих ракет, що полегшує російським бомбам шлях до європейських столиць. "Якщо щось станеться, то розмова про "спільні цінності" не допоможе. У якийсь момент більше не стане неоднозначності, всі маски спадуть, і ми дізнаємося, що насправді думає президент (США). Я просто сподіваюся, що ми всі готові до цього ", - резюмує оглядач WP.
Про велику роль Трампа в питанні безпеки пише і оглядач Die Zeit Міхаель Туманн. "Для росіян це - незнайома роль: на Мюнхенській конференції з безпеки не вона перебувала в центрі уваги. Bad Boy тепер називають Трампа, а не Путіна", - пише Туманн. В останні три роки Росія завжди була в центрі уваги, оскільки говорили про втручання в Україну, гібридну війну, інтервенцію в Сирії. Росія раніше була головною турботою стратегів і політиків, які збирались на Мюнхенській конференції. Виступи глави російського МЗС Сергія Лаврова ставали апогеєм конференції, але не цього року: його промова в цей раз була позбавлена будь-яких зухвалих випадів або шокуючих заяв. Таким чином, російська тема відійшла на задній план, а всі погляди були прикуті до того, кого надіслав Трамп, віце-президента Майка Пенса.
Інше німецьке видання Tagesspiegel також зазначає, що на Мюнхенській конференції з безпеки було багато "Дональда Трампа" і занадто мало власних проблем Європи. Як пояснює видання, в англійській мові є ідіома "слон в кімнаті": людина такого ваги, яку ніхто не може ігнорувати, навіть якщо вона не присутня фізично. На конференції було два слона в кімнаті: Дональд Трамп і Європа. США не кидають свої геостратегічні принципи за борт, через те що нетиповий президент переїжджає в Білий дім. Майк Пенс і Джеймс Маттіс запевняли на конференції європейців в тому, що на Штати можна покластися. Однак стало також зрозуміло, що Європі потрібно покладатися на себе, щоб гарантувати власну безпеку. "Стурбованість, пов'язана з Трампом, виглядала як довгоочікуване відволікання, щоб не говорити про проблему життєвої необхідності - майбутнє Європи", - йдеться в статті.
Однак "Мюнхен" привніс і трохи ясності: Росія є одним з тих, хто програв. Угода між Трампом і Путіним вже малоймовірна: американський слон є меншим, ніж всі побоювалися. "Тим не менш, європейський слон залишається в кімнаті. І всі сподіваються, що ніякої кризи не виникне. Якщо зовнішня криза загострюватиметься, то США будуть мати можливість проявити себе і діяти. Але не Європа. Вона може не витримати не тільки зовнішніх загроз, але і зламатися від своєї внутрішньої кризи", - резюмує редакція газети.
