Дипломатичний скандал Чехії з Москвою через вибухи на складах у Врбетіці не на жарт сколихнув Прагу і показав "ху із ху" - від перших осіб держави до рядових депутатів. Чехія побила горщики з Москвою після оприлюднення інформації про ймовірну причетність до вибухів агентів ГРУ Петрова і Бошірова, відомих по отруєнню Скрипалей у Великобританії. Проте чеський президент Мілош Земан розкритикував версію уряду, що викликало протести в Празі і розмови про імпічмент. "Апостроф" розбирався в тому, що загрожує Земану за його любов до Москви, наскільки обмеження "Росатома" послаблять роль російського холдингу в Чехії, а також чому перед Прагою нависла тінь конституційної кризи.
Після того, як в середині квітня прем'єр-міністр Чехії Андрій Бабіш звинуватив російські спецслужби у вибуху на складі боєприпасів біля села Врбетіце в 2014 році, почався великий дипломатичний скандал, в результаті якого з Праги вислали російських дипломатів. Адвокатом Кремля, після досить тривалої паузи, виступив президент Чехії Мілош Земан, який заявив, що в звітах контррозвідки не було доказів присутності "російських агентів", що викликало обурення, як у громадськості, так і у чеського політикуму.
Відкрито критикувати Земана почали в чеському уряді. 27 квітня прем'єр-міністр Чехії Андрій Бабіш спростував слова Мілоша Земана про те, що у чеського слідства нібито є дві версії вибуху на складі боєприпасів під Врбетіце - необережне поводження з боєприпасами і можлива причетність іноземних спецслужб. За словами Бабіша, влада Чехії розглядають лише одну версію вибуху у Врбетіце - і це версія причетності російських спецслужб.
Після цього на Вацлавській площі в Празі зібрався багатотисячний мітинг, протестуючи проти політики президента Чехії Мілоша Земана щодо Росії. Організував акцію громадський рух "Мільйон миттєвостей для демократії", представники якого вважають, що Земан рухає Чехію "прямо в руки Росії", поширюючи наративи, які резонують з російською пропагандою, і що якщо Земан залишиться на посаді президента, то це буде нести "ризик для безпеці" країни. Протестуючі також підписували петицію за те, щоб передати Земана суду за звинуваченням у державній зраді.
Як розповів "Апострофу" старший аналітик Центру "Європейські цінності" Давид Стулік, який був представником представництва ЄС в Україні в 2007-2019 роках, відповідно до недавніх опитувань громадської думки, більшість чехів не згодні з Земаном, і вважають, що він захищає інтереси Російської Федерації.
"Лише 20% вважають, що Земан захищає інтереси Чехії. Це перший раз в історії таких соцопитувань, коли громадська думка йде в розріз з тим, що говорить Земан. Це не перший протест, і не останній. Але в умовах такого локдауну ці протести були дуже важливими. Так, наприклад, в Празі на вулиці вийшло більше ніж 20 000 чоловік. Це показало, що у чеського суспільства немає довіри до того, що робить Земан", - розповідає експерт.
Чи буде імпічмент президенту Земану?
Минулого тижня керівники фракцій верхньої палати парламенту Чехії ухвалили спільну заяву про конституційну скаргу за підозрою в зраді батьківщині з боку президента Мілоша Земана. Однак керівники фракцій верхньої палати парламенту вже заявили, що не очікують, що подача скарги відбудеться найближчим часом.
Як повідомив "Апострофу" чеський політичний аналітик Мартін Форнусек, будь-яка спроба Сенату засудити президента за державну зраду, найімовірніше, буде мати більш символічний характер, ніж практичний.
"Не дивлячись на те, що опозиція має більшість в Сенаті, і вона може набрати там три п'ятих від усіх голосів, вона також повинна бути схвалена більшістю нижньої палати (Палати депутатів), де партія Бабіша "ANO" має більшість. Навряд чи Бабіш розірвав би союз з президентом, а його заступники засудили б Земана за державну зраду", - вважає він.
У свою чергу старший аналітик Центру "Європейські цінності" Давид Стулік зазначає, що процедура імпічменту, яка прописана в Конституції Чехії, ще жодного разу не була запущена.
"Згідно з Конституцією, цю процедуру запускає Вища палата парламенту, тобто Сенат - пише в Конституційний суд скаргу, або позов, на те, що президент, наприклад, зрадив інтереси країни. І потім починаються слухання у Конституційному суді. У певний момент Нижня палата парламенту також повинна бути залучена до цього процесу... тобто цей процес є довгостроковим", - розповів "Апострофу" Давид Стулік.
Також експерт наголосив, що раніше кілька членів Вищої палати вже готували аналогічну конституційну скаргу на Земана, але вона так і не була представлена, так як в цій справі потрібні дуже вагомі і чіткі докази.
"Висловлювання Земана не є достатнім доказом і тому більшість сенаторів схиляється до думки, що ця спроба імпічменту практично немає жодного шансу на якийсь результат. Крім того, той факт, що процедура імпічменту займає дуже багато часу, а у Земана залишилося два роки до кінця його президентського терміну, то його просто не встигнуть усунути до кінця його каденції. Тому на даний момент, ймовірно, що подібного позову від Сенату не буде", - вважає Давид Стулік.
"Росатом" хоче реванш
Після скандалу між Прагою і Москвою чеський уряд заявив, що не буде запрошувати "Росатом" на величезний тендер на реконструкцію атомної електростанції "Дуковани". Йдеться про найбільший контракт в історії Чехії, вартість якого становитиме мінімум 6 мільярдів доларів.
Раніше президент Земан просував ідею запросити на цей тендер "Росатом", незважаючи на те, що чеські спецслужби публічно закликали уряд не допускати "Росатом" до цього проекту. Експерти вважають, що той, хто буде будувати реактори на цій АЕС, отримає дійсно величезний вплив на енергетичну безпеку Чехії, оскільки вони стануть одним з основних джерел електроенергії для країни протягом кількох найближчих десятиліть.
Однак нещодавно, незважаючи на заяви чеського уряду про відмову в тендері "Росатому", глава Держуправління з ядерного регулювання Чехії Дана Драбова заявила, що у російської держкорпорації залишається шанс взяти участь в будівництві нового енергоблоку. Вона заявила, щоб енергоблок дійсно був побудований, зараз саме час оголосити тендер: мовляв, якщо з цим питанням затягнути і дочекатися парламентських виборів, то новий уряд Чехії отримає свободу дій, що в кінцевому рахунку знищить нинішнє політичне єднання в тому, кого допустити до участі в тендері, а кого ні.
"Дорога росіянам не закрита, але лише напівприкрита при цьому вікні можливостей", - сказала Драбова.
Утім, як повідомив старший аналітик Центру "Європейські цінності" Давид Стулік, заява чеського уряду про те, що "Росатом" виключається з тендеру на АЕС, виявилася обманом чеського суспільства.
"Насправді "Росатом" виключили з такого першого кроку, який відбувається ще до відкриття самого конкурсу - мова йде про так звану перевірку безпеки. Тут вони дійсно виключили "Росатом". Але щоб взяти участь в тендері на АЕС "Дуковани", не обов'язково проходити цю перевірку безпеки. Чинний уряд фактично переклав це питання на своїх наступників, які прийдуть після виборів в жовтні. Теоретично, якщо наступний уряд захоче запросити "Росатом" до участі в тендері, то вони зможуть це зробити. Але на практиці, на сьогодні в Чехії громадська думка - а саме дві третини чехів, проти того, щоб тендер отримав "Росатом". У мене створюється враження, що на виборах в жовтні все ж переможуть політичні сили, які виступають проти участі "Росатома" в будівництві АЕС "Дуковани", - вважає експерт.
Водночас, політичний аналітик Мартін Форнусек повідомляє, що оскільки "Росатом" ще не виключений з тендеру, незважаючи на всі гучні заяви, влада зможе відіграти ситуацію.
"Якщо результати розслідування виявляться досить переконливими, то Бабіш і Земан можуть відсторонити "Росатом" від тендеру як відповідь на обвинувальний вирок, а не як відповідь на первинну підозру. Якщо ж розслідування виявиться непереконливим, то тоді "Росатом" може продовжити участь в тендері, і відносини з Росією можуть бути негласно нормалізовані. Звичайно, на цей план вплинуть вибори, які пройдуть восени", - вважає експерт.
Однак, є ще один - форс-мажорний - фактор.
"Джокер" в колоді Земана
За словами старшого аналітика Центру "Європейські цінності" Давида Стуліка, зараз є ймовірність того, що в Чехії відбудеться конституційна і політична криза, а уряд прем'єр-міністра Бабіша може бути змушений піти у відставку.
"Минулого тижня з'явився аудит Європейської Комісії, в якому вказується інформація, що прем'єр-міністр Чехії Андрій Бабіш і його компанії незаконно використовували субвенції від ЄС. Через це існує ймовірність, що чеські платники податків будуть змушені повертати борги Бабіша. Для частини опозиції це є приводом, щоб проголосувати і оголосити вотум недовіри уряду Бабіша. Чинний уряд втратив більшість в парламенті. І якщо буде голосування про довіру, то уряд може не отримати її, що буде означати його відставку. І тоді наступний крок - за президентом Земаном, який призначає нового прем'єр-міністра. А такий уряд може не мати політичної підтримки в парламенті. Тобто це будуть виконуючі обов'язки, але де-факто вони потенційно зможуть ухвалити важливі рішення щодо "Росатома", - говорить Давид Стулік.
Експерт також наголошує, що згідно з соціологічними опитуваннями, в Чехії - найменша підтримка уряду з усіх 27 країн-членів Євросоюзу: всього 19% чехів підтримують діючий Кабмін.
"На основі цього частина опозиції хоче відкликати Бабіша, тому що суспільство цього хоче. Але вони не розуміють, що у нас в Чехії - два ризики: менше зло - Бабіш зі своїм урядом залишається при владі до виборів в жовтні, і більше зло - це уряд, призначений Земаном, який може зробити деякі незворотні кроки: наприклад, відкрити тендер на будівництво АЕС "Дуковани" для "Росатома", - підсумував експерт.
