У п'ятницю, 13 жовтня, Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію із закликом до держав-членів організації визнати Володимира Путіна нелегітимним після закінчення його нинішнього президентського терміну та припинити всі контакти з ним, "за винятком гуманітарних та з метою досягнення миру". Що означає цей документ і як він позначиться на подальшій долі Путіна, розбирався "Апостроф".
Про ухвалення резолюції повідомив глава МЗС України Дмитро Кулеба у себе в Х (колишній Твіттер), а потім і член делегації в ПАРЄ від України нардеп Олексій Гончаренко.
У документі йдеться, що безконтрольна президентська влада Володимира Путіна, який керує країною як президент або прем'єр-міністр з 2000 року і внесені в липні 2020 року поправки до Конституції Росії продовжили його потенційне президентство до 2036 року, що викликає занепокоєння щодо відсутності системи стримування та противаг. Це фактично перетворило Російську Федерацію на диктатуру.
Парламентська Асамблея вказує на російську агресію проти України як на свідчення того, що диктатури "являють загрозу міжнародному миру та безпеці, а також територіальній цілісності та політичній незалежності їхніх сусідів". Таким чином, заявляють парламентарі, відновлення демократії в Росії відповідає інтересам не лише російського народу, а й Європи та всього світу.
Читайте: Сильний удар по Кремлю та росіянам: Путін втрачає легітимність
Також ПАРЄ підтвердила свою підтримку створенню спеціального Міжнародного кримінального трибуналу, щоб притягнути до відповідальності російське керівництво, включаючи Володимира Путіна, за дії, починаючи від незаконної анексії Криму та війни на Донеччині до катастрофи рейсу MH17.
"Ухвалена резолюція не має жодних юридичних наслідків. Це лише гарна політична заява окремих членів ПАРЄ, - сказав у коментарі "Апострофу" політичний експерт-міжнародник Володимир Воля, - Виконувати цю резолюцію держави не зобов'язані".
Як пояснив Володимир Воля, ПАРЄ це консультативний орган, який складається з представників парламентів усіх держав-членів, причому делегація від кожної держави має обов'язково включати представників усіх політичних партій, представлених у парламенті країни.
Він звертає увагу на те, що у ПАРЄ 612 депутатів, а за резолюцію проголосувало лише 43.
"Нічого дивного в цьому немає. Для ухвалення резолюції потрібна проста більшість голосів. Причому враховуються лише голоси членів, які взяли участь у голосуванні", - пояснив експерт.
"Голосування депутатів у ПАРЄ не завжди відображають позицію влади тієї країни, яку ці депутати репрезентують", - зазначив Воля.
Згоден із Володимиром Волею політтехнолог Віталій Бала.
"Це просто політична позиція депутатів ПАРЄ і ухвалена резолюція не має юридичної сили", - сказав у коментарі "Апострофу" експерт.
Утім, з процедурної точки зору, вважають експерти, це рішення є важливим.
"Це, звичайно ж, політичне рішення, але воно офіційно задокументовано. Це дуже важливо для того, щоб включалася подальша офіційна процедура для роботи Міжнародного кримінального суду та Міжнародного кримінального трибуналу. Має бути послідовність певних дій і рішень, щоб зрештою трибунал міг зробити всі необхідні дії та притягти до відповідальності як Путіна, так і інших ключових політичних осіб, які ухвалювали ці жахливі рішення, щоб вони відповіли перед міжнародним законом", - зазначив у коментарі Апостроф TV політолог Дмитро Васильєв.
На думку політолога, ухвалений документ є також підказкою міжнародним лідерам, іншим міжнародним організаціям, що з Путіним не можна зустрічатися, тому що він більше не легітимний.
Про те, що цей документ має велике значення для України, наголошує Віталій Бала.
"Тепер українська влада, у тому числі й президент, можуть посилатися на цю резолюцію у своїх виступах перед закордонними парламентами, і там можуть ухвалити вже свої юридично значущі документи на цю тему, - сказав Бала, - Ну, а щодо самого Путіна та Росії, то їм абсолютно байдуже".
Проте неприємний осад кремлівського диктатора все одно залишиться. Справа в тому, що заклик Парламентської асамблеї Ради Європи до міжнародного співтовариства не визнавати легітимність Володимира Путіна як президента Росії після закінчення його нинішньої каденції у 2024 році – серйозний сигнал для російських політичних еліт, які розумітимуть, що поки Путін перебуває при владі, вся верхівка РФ буде у повній міжнародній ізоляції.
Подібні прецеденти, нагадаємо, вже траплялися: у 2020 році західні країни після скандальних виборів відмовилися визнавати президентом Білорусі Олександра Лукашенка. Таким чином, вже навесні наступного року, після так званих президентських виборів у РФ, Путін ризикує повторити "звитягу" свого найближчого союзника. А отже, остаточно втратити в очах світу хоч якусь легітимність і рукопожатность.
Читайте: Нелітаючі страшилки Путіна: чим Кремль знову лякає весь світ
