Уряд України планує вилучити російську та молдовську мови з переліку мов, які захищаються відповідно до Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Про це в ефірі телеканалу "Апостроф" заявив громадський діяч, колишній уповноважений із захисту української мови Тарас Кремінь.
За його словами, мета законопроєкту, який парламентський комітет підтримав 26 грудня 2024 року, полягає не у забороні чи дозволі мов, а у приведенні українського перекладу Хартії 2003 року у відповідність до її оригіналу.
Кремінь пояснив, що через існування двох різних перекладів Хартії — одного з французької, тобто з оригінальної версії, і другого з російської, створеного за часів колишнього президента-втікача Віктора Януковича для просування концепції "регіональних мов", — виникла юридична колізія.
Він нагадав, що Конституційний Суд України у рішенні від 14 липня 2021 року підтвердив конституційність мовного закону, звернувши увагу саме на цю проблему. Метою законопроєкту є приведення українського перекладу до оригінального тексту та чітке визначення поняття "міноритарні мови" — тобто мови, які перебувають на межі зникнення і потребують державної підтримки. Документ також передбачає оновлення переліку мов, що справді потребують захисту.
"Скажімо, Молдова вже офіційно визнала румунську державною мовою, тому немає потреби в Україні захищати молдовську мову [...]. І, відповідно, немає потреби захищати російську мову, вона не є загроженою", — підкреслив Кремінь.
Він зазначив, що уряд затягнув процес приведення тексту у відповідність через низку технічних і бюрократичних причин — від відсутності відповідального міністерства до нестачі фінансування. А також, існування двох перекладів Хартії створює хибне враження серед європейських партнерів про порушення мовних прав в Україні, хоча Конституція гарантує рівні права всіх громадян, і жодна мова не є загроженою.
"Російська мова не забороняється, вона в 10-й статті Конституції. Вона лише виводиться зі списку загрожених мов. Вона не є загроженою, особливо якщо подивитися на останні соціологічні дослідження", — наголосив він.
Кремінь додав, що попри війну, двомовність зберігається у сфері освіти, в інтернеті, рекламі та сфері обслуговування.
"Кожен громадянин повинен збагнути, що питання мови — це питання національних інтересів і нашого суспільства. Але це повинні чітко усвідомлювати в Уряді та у Верховній Раді України. Питання державної мовної політики — це питання наших стратегій, мовної ситуації, а також збереження національної єдності та культури", — підсумував Кремінь.
15 липня Кабінет Міністрів України призначив Олену Івановську на посаду Уповноваженої із захисту державної мови.
Попереднім мовним омбудсменом був Тарас Кремінь. На початку липня уряд звільнив його з посади через завершення строку повноважень.
На думку нової омбудсменки, необхідно усунути "символічну нерівність у законодавстві", скасувавши особливий статус російської мови.
Вона вважає, що мовна політика "має бути впевненою, але не авторитарною; послідовною, але чутливою до контексту; державною, але відкритою до співпраці з громадянським суспільством".
Вона також повідомила, що заборона виконання пісень російською мовою у публічному просторі, про яку в українському суспільстві наразі ведуться дискусії, стосуватиметься лише тих виконавців, які мали зв'язок із РФ.
Також, вона не підтримала ідею запровадження в Україні "мовних патрулів", оскільки вважає, що це може призвести до дестабілізації в суспільстві. За її словами, зараз держава не має достатньо ресурсів для забезпечення мовних програм.
За три квартали 2025 року до Секретаріату уповноваженого із захисту державної мови надійшло 2227 звернень громадян про порушення Закону “Про функціонування української мови як державної”. Це на 27% більше, ніж за аналогічний період 2024 року.