Світ поділився на два табори в питанні використання азбесту, і в ЗМІ з'явилася інформація, що в Україні планують заборонити використання азбесту для виробництва шиферу. Стверджується, що азбест в шифері становить небезпеку для здоров'я людей, до того ж заборони використання азбесту вимагає асоціація з ЄС, де використання всіх видів азбесту заборонено з 2005 року. Однак в різних країнах світу питання регулювання азбесту вирішується по-різному.
Про це йдеться в матеріалі "Апострофа".
Сьогодні в світі використовується тільки один вид азбесту - хрізотіловий. Амфіболовий азбест заборонений через токсичність. 90% використання хризотилу доводиться на азбестоцементну промисловість - для виробництва шиферу, труб. Таким чином, споживачі стикаються не з чистим азбестом, а з цементними матеріалами, що містять азбесту 8-10%. В такому матеріалі азбест замолочено в камінь цементної матриці і він не здатний виділятися в небезпечних для здоров'я концентраціях.
У світі склалося 3 підходи до його регулювання:
1. Контрольоване використання на основі диференційованого підходу до регулювання різних форм азбесту засноване на наступних висновках:
Форми азбесту розрізняються по хімскладу, структурі, волокна хризотилу швидко виводяться і розчиняються в легенях, амфіболові азбести слабо розчиняються і практично не виводяться. Виходячи з цих відмінностей для хрізотилу і матеріалів, що містять хрізотил, можливо контрольоване використання без ризику для людей. Щоб знизити ризики необхідно контролювати рівень запиленості на виробництві, відмовитися від використання пухких ізоляційних матеріалів, дотримуватися правил при роботі з матеріалами, що містять хрізотил. Прихильниками даної моделі є країни СНД, Мексика, Індія, Китай, Індонезія, Таїланд - понад 60 країн.
2. Підхід США. Агентство з охорони навколишнього середовища США заборонило використання низькоплотних азбестових матеріалів, але дозволило використання високоплотних - таких як шифер, плоский лист, труби, тощо. Там волокна азбесту не виділяються в концентраціях достатніх для виникнення захворювання. Перевага підходу - він дозволяє мінімізувати ризики від використання матеріалів, що містять азбест і враховує інтереси бізнесу.
3. Європейський підхід - всі форми азбесту є канцерогенами і поріг їхнього впливу невідомий. Цей постулат дозволяє говорити про небезпеку азбесту для людей. Цей підхід обрали країни ЄС, Австралія, Японія (близько 50 країн). Наслідком підходу стало створення галузі, яка займається утилізацією азбестових матеріалів, поява юридичних фірм по азбестовим позовам - вони є вигодонабувачем заборони азбесту.
Для України, з урахуванням економічного становища, низькі доходи населення, великої частки шиферу (близько 60%) в покрівельному фонді, на думку експертів, слід зробити ревізію експорту та імпорту, і вжити заходів щодо виключення ризикових матеріалів з обороту. Дотримання ж радикального підходу, без урахування умов в Україні загрожує створенням проблем для бюджету, проблем з утилізацією матеріалів, і так далі.
