Відстрочка Нацплану - превентивний захід: еколог закликала вирішНаціональний план по скороченню викидів від ТЕС не відповідає реальним економічним умовам і має бути доопрацьований, для цього його виконання, як мінімум, слід відтермінувати.
Про це повідомила керівник громадської ради при Міністерстві екології та президент ГО "Жива планета" Світлана Берзіна.
"Він не відповідає реальним умовам. Йдеться про економічні умови. Можна мати план, що представляє екологічний блок, але він повинен бути економічним і обґрунтованим ... Є така порочна практика, коли під політичними гаслами і амбітними планами плануємо, не розрахувавши за який рахунок це повинно бути досягнуто - держава, бізнес і т.д. ", - зазначила вона.
За її словами, модернізація повинна виконуватися, але за умови державної підтримки, за рахунок еко-податку на реалізацію природоохоронних заходів суб'єктами господарювання. "Мова не йде про загальний бюджет, а про гроші забруднювачів. З розрахунку того, держава також буде приймати участь в реалізації цього плану саме грошима всіх підприємств-забруднювачів. Дійсно можна закрутити гайки, що всі сміттєспалювальні установки припинять свою діяльність і ми потрапимо в енергетичний колапс. Тож зараз треба збалансований підхід і реформування екологічного податку. Відтермінування – то є превентивна міра,- зазначила Світлана Берзіна.
Вона пояснила, які саме правки потрібно внести в Національний план під час відстрочки.
"Нам треба досягати нормативів, відповідних Європі ... Шукати економічні інструменти для того, щоб виконати цей план. Зараз йде відстрочка, але якщо ми знайдемо ці інструменти, то ми можемо через кілька місяців переглянути цей план ... Треба працювати над вирішенням питання економічного забезпечення реалізації розумних планів, щоб ми максимально збільшували потенціал європейської інтеграції і покращували якість навколишнього середовища. Розумію підстави для необхідності відстрочки бо інакше буде енергетичний колапс. Оцінивши це як превентивний захід, але для того, щоб досягти поставлених завдань для бізнесу з модернізації нам треба негайно працювати над вирішенням економічних інструментів ", - підсумувала вона.
Зазначимо, що Національний план по скороченню викидів від великих паливних установок був прийнятий державою наприкінці 2017 р. як зобов’язання перед Європою по скороченню викидів забруднюючих речовин. Згідно документу вже з 1 січня два енергоблоки ПАТ "Центренерго" та ПАТ "Донбасенерго" мають працювати з сірко-азотоочистками, одна компанії не встигають з модернізацією. Зокрема робоча група при Мінпаливенерго протягом 2018-2019 мала визначити за який кошт будуть реалізовуватися ці заходи.
Як раніше повідомлялося, за словами голови громадської ради при Міністерстві екології та президент ГО "Жива планета" Світлани Берзіної, Україна збереже темпи скорочення викидів в атмосферу від великих спалювальних установок і виконає зобов'язання перед ЄС навіть у разі відтермінування строків виконання національного плану.ити проблему фінансування заходів по скороченню викидів
