Одними з головних причин поразки нинішнього президента Петра Порошенка на виборах стала звичка призначати на ключові посади "своїх" людей і неувага до запитів значної частини населення.
Про це в своїй статті для "Фактів" пише екс-директор Національного інституту стратегічних досліджень Володимир Горбулін.
"Петро Порошенко, як і багато попередніх президентів України, став жертвою власного характеру і власної "управлінської традиції". Безумовно, розумний, енергійний, здатний швидко орієнтуватися в складних ситуаціях, - в управлінських питаннях він часто виявляв дуже зрозумілу по-людськи, але неприпустиму з професійної точки зору рису - довіряти "своїм" або впадав в мікроменеджмент. Навіть якщо ці "свої" були абсолютно не готові до покладеної на них відповідальності або могли виявитися не зовсім "лицарями без страх а й докору"... Друзі, колишні колеги, знайомі, підлеглі по "Рошен" - саме вони стали "кузнею кадрів" нової команди", - пише Горбулін.
За його словами, такий підбір кадрів міг виправдати себе в 2014-2015 роках, коли потрібні були люди, які "хоча б не зрадять", однак після цього некомпетентність деяких з них стала занадто великою.
Інший аспект такої кадрової політики - згода призначених людей з будь-яким рішенням Порошенка і створення "інформаційного міхура" навколо президента. Результатом такої політики стала втрата контакту з очікуваннями широких мас громадян України.
"Ці бажання і настрої відкидалися як незначні або інспіровані (політичними опонентами, ворогами, несвідомими громадянами). У найгіршому випадку - просто ігнорувалися. Замість того щоб з ними працювати і враховувати при формуванні стратегій розвитку, були обрані кілька пріоритетів, які хоча дійсно мають важливе стратегічне значення, але в підсумку зіграли проти самого ж Петра Олексійовича", - відзначає аналітик.
Зокрема, безвізовий режим з ЄС хоча і був безумовним досягненням Порошенко, в результаті зіграв навіть в мінус президенту, оскільки молоді люди їхали за кордон, порівнювали те, що відбувається там і у себе в країні: "Є підозра, що порівняння йшло не на користь "тут"... Якщо доповнити це постійним негативним інформаційним порядком денним про "катастрофічний стан України та її громадян" (нав'язуваний як українським, так і російським телебаченням), то все стане на свої місця".
Отримання Україною томосу про автокефалію також стало гучною перемогою для Порошенка, але подальше використання цієї теми для передвиборної кампанії не переконало більшість населення підтримувати президента.
"Однак подальший інформаційний шум навколо цієї події, активне залучення самого Петра Олексійовича в усі ці поїздки по Україні з томосом - не додав йому популярності, а, скоріше, навпаки. Релігія - тема взагалі дуже чутлива і з нею завжди потрібно бути гранично обережним - це ще небезпечніше, ніж спроби прикурити цигарку від палаючої шашки динаміту на бенозоколонці. До честі команди Порошенко їм вдалося не допустити вибуху. Однак і єдності суспільства домогтися не вдалося - ті, для кого це було важливо, раділи і переконувалися в єдино можливому виборі, противники ж автокефалії лише зміцнилися у своїй впевненості в неприйнятності для них чинного режиму. А куди більшу кількість байдужих до цих церковних ігор людей просто або не помітили того, що відбувається, або зробили для себе висновок про дивні пріоритети влад ", - підкреслює Горбулін.
"Мова, армія, опір агресору - все це не стало домінуючим наративом для населення України. І, думається, стогнати з цього приводу просто безглуздо - реальність така, яка є", - додає він.
На думку екс-радника президента, гасла Порошенко на цих виборах не відсилали до майбутнього.
"Запропонована ним рафінована "українська консервативна ідея", що апелює до речей, які для 2/3 громадян були або не істотні, або не усвідомлювалися такими, пройшла повз електоральних бажань. "Мова, віра, армія"- це не зовсім про світлий образ майбутнього. Це консервування цінностей, але не програма "вибухового розвитку". З цієї тріади не складалася відповідь на питання: "Що завтра?" Точніше, не така відповідь, яку хотіла би почути більшість", - робить висновок Горбулін.
Аналітик зазначає, що Порошенко говорив в основному про стратегічний рівень проблем України, однак для більшості громадян важливими виявилися тактичні моменти: "сьогодні - купити хліб, завтра - заплатити за комунальні послуги. Для багатьох з них зовнішня політика - це щось нескінченно далеке від реальності сьогоднішнього дня. Безпека - це щоб не пограбували сьогодні на вулиці або не забрали родича "в АТО". Мова, безвіз - аналогічно".
Проблеми посилила погана комунікація прийнятих рішень, якої практично не було.
"Можу помилятися, але, можливо, це все та ж проблема "управлінської травми "Рошен": Україна сприймалася як "колективний Рошен", де президент - директор, а всі інші - співробітники різного рівня важливості. Відповідно, і комунікація була збудована за принципом "якщо директор вважатиме за потрібне - він вам скаже", а в цілому - "менше знають - краще сплять", - пише Горбулін.
"Ось цей розрив між важливими особисто для Порошенка цілями і важливими для широких мас потребами, неготовністю президента чути речі, які йому чисто по-людськи неприємні, проблеми комунікації - все це, в кінцевому підсумку, і призвело до результату, який ми побачили 21 квітня 2019 року", - резюмує експерт.
Нагадаємо, докладніше про результат виборів і дії Порошенка після програшу читайте в матеріалі "Апострофа": Рух "25%": надута сила або реальна підтримка Порошенка.
