У Брюсселі завершилось перше у своїй історії засідання Ради Україна-НАТО на рівні очільників Міністерств закордонних справ Північноатлантичного альянсу.
У рамках дводенного заходу партнери підтвердили підтримку України, надавши рекомендації стосовно вступу в НАТО.
"Апостроф" зібрав ключові підсумки та заяви.
Читайте також: Американці не є терплячими людьми - експерт із США про підтримку України
Деталі зустрічі глав МЗС країн-учасниць НАТО
Зустрічі пройшли 28-29 листопада у штаб-квартирі НАТО. Перед цим генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг повідомив, що Україна стане однією з основних тем. Оскільки через продовження війни важливо, щоб країни-учасниці НАТО продовжували підтримувати країну.
"Нам потрібно продовжувати підтримувати Україну, чим сильніша вона на полі бою, тим сильніша вона буде за переговорним столом. Якщо ми хочемо мирного рішення, яке гарантує, що Україна збереже свою незалежність, то найкращий спосіб досягти цього - продовжувати надавати військову підтримку Україні", - зауважив він.
На самій зустрічі генсек повідомив, що головним завданням є реалізація довготривалої підтримки українців, привітавши спільну заяву Німеччини та Нідерландів про додаткові 10 мільярдів євро військової допомоги. Він відзначив позитивну роботу партнерів у форматі "Рамштайн". Водночас застеріг, що перемога Росії може стати трагедією для українського народу, загрозою для країн Заходу, а також сигналом Китаю щодо можливості зміни світового порядку силою.
Зокрема голова МЗС Латвії Криш'яніс Каріньш наголосив на необхідності стримання Росії по всьому периметру, виступивши за поставки конвенційних озброєнь, протиповітряної оборони для України, допомогу у кіберзахисті та в боротьбі з дезінформацією.
Міністр закордонних справ Литви Габрієлюс Ландсбергіс зауважив, що технологічний прорив, який необхідний для України, здатні забезпечити країни НАТО, у яких є необхідна зброя, однак її дають усім, окрім України.
"Ми можемо це зробити, і це могло б дати той технологічний прорив, про який просить Залужний. Тоді він міг би адаптувати свою стратегію. Якщо ми відкриваємо свої поставки для нього, він зможе робити що завгодно", - повідомив він.
Відомо також, що на двосторонніх зустрічах держсекретаря США Ентоні Блінкена та міністра закордонних справ Норвегії Еспена Барт Ейде йшлося про військову підтримку України.
Очікується, що наступного тижня презентують гарантії безпеки. За словами голови МЗС України Дмитра Кулеби, Європейська рада погодила рамковий документ. Його оприлюднить у Києві заступник верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозепа Борреля. У разі схвалення українською стороною, угоди щодо довгострокових гарантій представлять лідерам Європейського союзу до кінця 2023 року. Деталі умовчав, лише додав, що гарантії охоплять військову, фінансову сферу, торгівлю та гуманітарну підтримку.
Він зазначив, що в розробці є ще чотири рішення. Зокрема, 12-й пакет санкційних обмежень проти РФ, передача її заморожених активів, запуск роботи фонду Ukraine Facility на 50 млн євро, а також рішення Євроради про старт перемовин про вступ України до Євросоюзу. Ще порушили питання створення спільної з Європою зони оборонної промисловості.
Також Кулеба повідомив про переговори щодо консенсусу в Раді Євросоюзу та позиції Угорщини щодо євроінтеграції України.
"Позиція Угорщини не проста, говорю, як є. Хороша новина в тому, що в ЄС є спільне розуміння, що Україна заслужила початок переговорів, заслужила реформами, боротьбою за себе та цінності ЄС", - сказав він.
Також, як йдеться на сайті Альянсу, очільники МЗС країн-членів НАТО та України затвердили структуру Ради НАТО-Україна, а також програму роботи на наступний рік. У заяві наголошується, що вже відбувається співпраця і ухвалення спільних рішень на рівних, з широкого кола питань. Зокрема, йдеться про оперативну сумісність, енергетичну безпеку, інновації, кіберзахист та стійкість.
"У рамках цих зусиль ми розробляємо "дорожню карту" для переходу України до повної оперативної сумісності з НАТО. Ми також розробляємо нові проєкти з гуманітарного розмінування, медичної реабілітації поранених українських військовослужбовців і розвитку оборонно-промислового потенціалу України на основі стратегічного огляду оборонних закупівель", - повідомляється на сайті НАТО.
Варто зауважити, що після Ради Україна-НАТО генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що поки що не може сказати, коли саме почнеться передача Україні літаків-винищувачів F-16. Проте висловив сподівання, що це станеться якомога швидше.
"Не можу назвати точну дату, але сподіваюся, що постачання розпочнеться якомога швидше. Літаки там (в Румунії, - Апостроф). Але те, що потрібно зробити, це навчити пілотів, і це триває. Центр створено в Румунії, а Сполучені Штати також дали зрозуміти, що союзникам по НАТО дозволено постачати F-16 в Україну", - наголосив Генсек, додавши, що українцям слід бути готовими до тривалої та тяжкої боротьби.
Нагадаємо, раніше Ллойд Остін також повідомив про те, що США й надалі підтримуватимуть Київ, а також забезпечуватимуть її актуальні потреби ЗСУ на полі бою.
- Вас також може зацікавити:
США оголосили про новий пакет військової допомоги Україні: що до нього увійшло
Росія - одна з головних загроз: на саміті НАТО визначили план протидії путінській армії
У Байдена серйозно стурбовані корупцією в Україні: що кажуть секретні документи