Директор Київського офісу Інституту Кеннана Катерина Смаглій вважає, що після Революції Достоїнства в Україні не відбулося радикальних змін, до яких прагнуло суспільство.
Про це вона пише у матеріалі, розміщеному на сайті установи.
Так, на найвищому рівні в Україні зберігаються корупція і політичні угоди.
"Першим тривожним сигналом для громадянського суспільства України має стати відсутність змін в підходах неурядових організацій", - відзначає вона.
Так, незважаючи на те, що після Євромайдану волонтери виявилися групою, якій більше довіряли українці, лідери неурядових організацій більше уваги приділяли західним донорам, а не залученню громадян та активістів-волонтерів.
Крім того, деякі неурядові організації відновили співпрацю з фінансовими елітами України.
"Розглянемо приклад Реанімаційного пакету реформ (РПР). Донори вітали діяльність РПР і високо оцінили його ефективність та успіхи у справі обстоювання реформ після Євромайдану. Упродовж 2015–2017 років група одержала підтримку на мільйони доларів від провідних донорів України: USAID, Пакту (неприбуткова міжнародна організація розвитку), шведської SIDA, Міжнародного фонду "Відродження" (МФВ), ПРООН та Представництва Європейського Союзу в Україні. Хоча формально РПР складається з 80 недержавних організацій, усе західне фінансування йшло через обране коло НУО, таких як Центр демократії та верховенства права (понад 70 % загального обсягу донорської підтримки), Центр UA та Український центр незалежних політичних досліджень, які й без того були знаними одержувачами міжнародних грантів.
Така фінансова підтримка не лише призвела до конфліктів між групами реципієнтів та нереципієнтів, але й створила ефект "теплої ванни" для отримувачів грантів. Як наслідок, група РПР приділяла більше уваги донорським звітам і заявкам на нові гранти, а не підтримуванню та нарощуванню рівня залученості громадян. Офіс РПР, відкритий у 2014 році без жодного фінансування з боку донорів, колись виглядав як справжній вулик, де роїлося безліч громадських активістів...
З часом орієнтовані на результат активісти почали залишати мережу. Віктор Гріза, колишній член групи РПР-культура, так пояснив мені своє рішення: "РПР перетворилася на клуб вигодоотримувачів. Багато активістів РПР лише експлуатують бренд "РПР" для збільшення свого соціального капіталу через зустрічі з іноземними дипломатами, медіаможливості, запрошення на міжнародні конференції або престижні стипендії на навчання у Сполучених Штатах. Для декого РПР є лише перепусткою до коридорів влади, можливістю завести приятельські відносини з державними чиновниками чи політиками, а може, ще й потрапити до Верховної Ради на наступних виборах", - зазначає експерт.
Смаглій додає, що на сьогоднішній день драйв в проведенні реформ майже зник, і бюрократія тяжіє над інноваціями.
"У 2013 році українські активісти були потужною силою. Влада була просто змушена рахуватися з активістським рухом і йти на співпрацю з його лідерами в справі реформ. Це відкрило вікно можливостей для входження лідерів Євромайдану в політику", - додає експерт.
За її словами, тоді багато конвертували свою репутацію в привабливі парламентські чи урядові посади, але зберегти єдність не змогли.
"Від цього загубився не тільки дух Євромайдану - самі його лідери тепер пожинають плоди своїх рішень", - підкреслила Смаглій.
Як повідомляв "Апостроф", раніше ЗМІ вказали на недоцільність видачі іноземним "реформаторам" українських паспортів.
