RU  UA  EN

Субота, 18 травня
  • НБУ:USD 39.30
  • НБУ:EUR 42.40
НБУ:USD  39.30
Політика

Допомогти Збройним Силам України! Посилання для переказів

Новини

17 травня

Всі новини

Китайські інвестори "Мотор Січ" найняли відомі юркомпанії для стягнення з України мільярдного збитку

Процес проти держави Україна за позовом китайських інвесторів "Мотор Січі" в міжнародному арбітражі будуть вести одні з найвідоміших в світі юридичних компаній, пов'язаних з американською системою правосуддя.

Це випливає з офіційного повідомлення на сайті групи DCH.

На початку серпня в DCH заявили про початок партнерства з китайською стороною щодо розвитку українського авіабудування, і зокрема, двигунобудівельного підприємства ПАТ "Мотор Січ".

"Три провідні міжнародні юридичні компанії WilmerHale, DLA Piper та Bird & Bird будуть супроводжувати інвестиційний спір китайських інвесторів ПАТ "Мотор Січ" (партнерів групи DCH з розвитку українського авіабудування) з метою стягнення з держави Україна збитків у розмірі $ 3,5 млрд. Радником з питань українського права в міжнародному арбітражі буде виступати компанія Arzinger", - сказано в повідомленні DCH.

На сайтах зазначених компаній відзначають, що вони є лідерами в галузі міжнародного арбітражу. У числі їх партнерів, зокрема, такі знакові юристи як екс-директор ФБР Роберт Мюллер і Дуглас Емхофф - чоловік іншого американського юриста, екс-прокурора Каліфорнії Камали Харріс, яка може зайняти посаду віце-президента США при президенті Джо Байдені.

На окрему увагу заслуговує Гері Борн - голова Групи міжнародної арбітражної практики WilmerHale. Він відомий як видатний авторитет в області міжнародного комерційного арбітражу і міжнародних судових розглядів, і на його розробках базується більшість двосторонніх і багатосторонніх міждержавних угод про захист інвестицій та інвесторів.

4 вересня китайські інвестори ПАТ "Мотор Січ" направили Міністерству юстиції України Notice of Investment Dispute - повідомлення про інвестиційний спір. У документі вони вказують, що розцінюють дії української влади щодо активу інвесторів з КНР як "спробу експропріації їхніх інвестицій". Це суперечить чинному між Україною і КНР Угоди про заохочення і взаємний захист інвестицій від 1992 року.