Окружний адміністративний суд міста Києва видалив Миколу Чинчина зі списку осіб, які підпадають під люстрацію. Микола Чинчина у часи Майдану керував Головним слідчим управлінням Міністерства внутрішніх справ.

Про це йдеться в рішенні ОАСК від 4 січня 2021 року.

Відповідно до рішення суду МВС зобов'язали звернутись до Міністерства юстиції для вилучення з реєстру люстрованих осіб інформацію про Миколу Чинчина.

Екс-чиновник у 2010-2013 роках працював у донецькій, київській та Генеральній прокуратурі. У 2013 році він став заступником начальника Головного слідчого управління МВС, в якому керував управлінням з розслідування тяжких злочинів.

У серпні 2013 року він очолив ГСУ і залишався на цій посаді до кінця Революції гідності - до 22 лютого 2014 року, потрапивши таким чином під процес очищення влади, оскільки посади, які він обіймав, були люстраційними.

ОАСК послався на норми законодавства, в тому числі і міжнародного, зокрема, рішення ЄСПЛ, про те, що необхідність люстрації має бути доведена в кожному конкретному випадку.

Суд дійшов висновку, що органи влади не навели доказів того, що, перебуваючи на державних посадах, Чинчин сприяв узурпації влади президентом Віктором Януковичем, підриву основ нацбезпеки чи протиправному порушенню прав людини.

Тому ОАСК задовольнив вимоги колишнього силовика і визнав протиправним і скасував наказ МВС від 2020 року, яким Чинчину відмовили в посаді; зобов’язав МВС звернутись до Мін’юсту, який веде реєстр люстрованих, щоб звідти виключили Чинчина; компенсувати йому 1,7 тисячі гривень судового збору за рахунок МВС.

Чинчин у часи Євромайдану став відомий тим, що був одним зі спікерів силовиків у гучних справах, пов’язаних з Революцією Гідності. Зокрема, у справах про напад на журналістку Тетяну Чорновол і автомайданівця Дмитра Булатова.

Як повідомляв "Апостроф", екс-нардепу Тетяні Чорновол вручили обвинувачення в умисному вбивстві при підпалі будівлі в 2014 році, де на той момент був штаб "Партії регіонів".