Війна може бути прямим збудником агресії, яка виникає як у дорослих, так і у дітей, які на собі відчули ці руйнівні наслідки. Треба розуміти, що людина має право на прояв агресії під час таких стресових обставин, але цю енергію дітей потрібно направляти дорослим та давати дозвіл на проявлення агресії.
Про це повідомила психологиня Світлана Ройз на своїй сторінці у Facebook.
"Дозвіл - захищати себе, дозвіл на право - берегти свої кордони, дозвіл на проявлення агресії - енергії, яка це допомагає робити - один з найважливіших дозволів, який дитина отримує від дорослих. Це як право сказати - НІ - чомусь, що для нас неприпустимо. Це право - теж дозвіл, який ми маємо дати дитині. Зараз, під час війни, прояв агресії у дітей більш, ніж закономірний", - написала вона.
Якщо дитині не дозволяють показувати своїх справжніх емоцій під час війни - це може зруйнувати її зсередини, тому що людина буде відчувати травматичні відчуття безпомічності, глобальної загрози, безсилля перед величезною силою.
"Коли дитина малює і закреслює танки, літаки, солдатів російської армії чи ліпить і зминає, кричить образливі дражнилки - направлені на ворогів - це дає їй відчуття контрольованості того, що відбувається. Допомагає впоратись із страхом та безсиллям. Тільки після того, як дитина має змогу проявити, вилаяти, викричати свій біль, лють, страх, злість - скурботу по тому, що втрачено - може початися процес відновлення", - пояснила психологиня.
Фахівець також зазначила, що дорослі можуть боятися агресивних випадів дитини, особливо, якщо самі не відчували такого досвіду. Волонтери в інших країнах часто не розуміють, що робити з агресією дітей, які пережили війну.
"Дорослі, які бояться агресії - не мають підходити, щоб надавати професійну поміч, до дітей, що пережили досвід війни! Дитині важливо казати: Що ми бачимо, як їй хочеться щоб війна закінчилась, що бачимо, скільки болю завдали люди і війна. А далі ми можемо направляти ці прояви - наприклад: ти злишся, але неможна завдавати шкоди собі чи тим, хто поруч, ми з тобою можемо..", - розповіла Ройз.
Вона дала алгоритм, за яким варто діяти під час проявів злості у дитини: називаємо - нормалізуємо - підтримуємо - направляємо.
Крім того, дитина до 7 років не витримує амбівалентності - вона не може відчувати одночасно злість на ворога і співчуття. Їх сприйняття досить узагальнене: поганий - хороший, добро - зло.
"Нормально, що всі росіяни сприймаються як вороги. І дітям можна казати: я бачу, як ти злишся, тобі було так страшно і ти бачив так багато болю, що хочеться повернути це все тим, від кого це прийшло", - додала психотерапевтка.
Також потрібно створити для дитини внутрішній простір для прийняття і відновлення своїх почуттів.
"Війна - підсилює поляризацію. Коли ми в стабільному стані ми можемо знов розрізняти відтінки. І вміщати одночасно різне. А зараз ми всі вміщуємо злість на ворогів і любов, вдячність та повагу до своїх. І переплавляємо злість в силу захисту і турботи. Ступінь прояву злості - супротиву буде у кожного свій. І якщо поруч є ті, хто каже, що взагалі не відчуває злості - я прошу дати дітям проявити її в той спосіб, який би їм самим та оточуючим не зашкодив", - резюмувала Ройз.
Нагадаємо, психологиня Світлана Ройз, яка раніше запропонувала за допомогою мультфільму допомогти дитині зрозуміти, чому Росія напала на Україну, дала поради, як підтримати дітей під час війни.
