Свято Сонця, буйства природи і священного вогню: як святкують Купало інші народи

Четвер, 06 липня 2023, 19:30

Свято Івана Купала, яке святкують з 6 на 7 липня, доволі популярне в усьому світі. Схожі зі слов'янськими звичаї існують дотепер у різних народів: зокрема, у чехів, німців, австрійців, сербів, болгар та поляків.

"Апостроф" розповідає про те, як відбувається святкування в різних країнах у цей день.

Читайте також: Плетіння вінків на Купала: які рослини потрібні та що вони символізують

Свято Купала в інших народів

Зокрема, у Чехії у день Івана Купала заведено робити з соломи опудало на людську подобу. Його піднімають на палиці, виносять на околиці населених пунктів та знищують - топлять у воді чи розривають на шматки, розкидаючи навколо. Також чехи запалюють змочені в дьогті мітли та бігають з ними у полі, розмахуючи в повітрі, в ніч перед днем Івана Купала.

У Баварії (Німеччина) парубки роблять теж солом’яне опудало на людську подобу - "Pfingstl". Його за традицією топлять у криниці.

В Тюрінгії хлопці обходять селянські двори, збирають солому, роблять з неї опудало, прив’язують до колеса, запалюють та пускають з гори.

В Австрії також є традиція робити солом’яне опудало.

У Сербії перед Івановим днем пастухи запалюють смолоскипи і обходять з ними овечі загороди та коров’ячі стайні. Після чого складають на найближчому пагорбі, залишаючи догорати в одній спільній купі. Серби і словенці зазвичай стверджують, що Іванів день таке велике свято, що "на ньего сунце на небу трипут од страха стане". У Сербії народ вішає купальські вінки під дахами хат і в хлівах, як захист від злих духів. Вважається, що зілля, з якого сплетені вінки, має цілющу силу.

За болгарською легендою, у день Івана Купала сонце танцює, крутиться і розмахує шаблями. Болгари кладуть купальські вінки в кадильницю та обкурюють ними хворих.

У Польщі (в Селезії) дівчата печуть печиво під назвою "słończeta", виходять на ранішній зорі в поле, розкладають його на білому обрусі й примовляють: "Graj, słońce, graj, tutaj są twoi słończeta".

В Індії теж щось подібне спостерігається - хлопці й дівчата несуть у село молоде деревце "корму", оздоблюють шматками барвистої матерії та танцюють довкола.

В Англії у переддень Івана (St. John’s Eve) люди йдуть у ліс, ламають зелене гілля з дерев, несуть додому і оздоблюють двері своїх будинків. Англійці шукають не квітку папороті, а насінину рослини, вірячи, що може зробити людину невидимою.

Щодо купальських вогнів, то вони свого часу горіли по всій Європі. Зокрема, розкладали перед ратушами, а честь запалювати їх належала самому мерові.

Найбільш відома легенда в Україні

Кажуть, що в ніч на Купайла звірі й птиці розмовляють людською мовою… Дерева переходять з місця на місце і може прийти до того, кого полюбило… В якусь мить вода стає срібною… А найбільше розказують про чарівний цвіт папороті. Так, якщо парубок має сміливе серце і чисті наміри, то в ніч на Івана Купала може піти шукати квітку папороті. Росте вона у глухій хащі на галявині і зацвітає рівно опівночі на одну мить. Хащі не пускають парубка: вовком виють, совою кричать, деревами дорогу заступають, гілками хапають… Хто не злякається і знайде галявину, побачить велике диво.

Опівночі на кущі папороті має з’явитися брунька. Вона, як жива, набухає червоним сяйвом. Під удар грому брунька з тріском має розкритися, а чудесна квітка заллє ліс сяйвом і пахощами.

Треба вмить окреслити коло пучком полину, розстелити вишиту хустину і зірвати квітку. Після чого підніметься крик, грюкіт, регіт, завивання… Навколо галявини зберуться лісовики, мавки, вовкулаки, відьми, почнуть лякати, просити повернути квітку… Якщо парубок сховає квітку біля серця і не віддасть до третіх півнів, отримає щасливу долю. Дружина буде в нього ласкава, діти – чесні та роботящі. У роботі буде удача, а в оселі – лад і достаток. А якщо не замутніє з часом його серце, то відкриються таємниці землі, будуть йому допомагати і звірі, і птиці, та хороші люди.