Довкола лекції українського військового-письменника Євгена Врядника, яка мала відбутися 19 квітня у стінах Києво-Могилянській Академії, розгорівся скандал. Після звернення «Антидискримінаційного комітету» НаУКМА до адміністрації університету захід попросили не проводити, проте лекцію військовий-письменник таки прочитав - перед корпусом.
Про інцидент детальніше розповіла блогерка та книжкова оглядачка Тетяна Гонченко, авторка Telegram-каналу "Непозбувний книгочитун".
"Ситуація, значить, наступна. Письменник (та військовий) на ім'я Євген Врядник, чия книжка «Автаркія. Самодостатність у сучасному світі» виходила в Нашому Форматі, хотів прочитати лекцію в стінах Могилянки", - згадує авторка каналу.
Тема лекції звучала так "Героїчна порода: від Старої України до Третіх Визвольних змагань".
"Якщо коротко, ідея в тому, що населення України треба поділити на породи (це термін, яким він прямо оперує), лібералізм - зло, а права людини, рівність та геїв треба відмінити як шкідливі цінності. Коротше, це фактично мала бути лекція про те, що в Україні треба запровадити фашизм", - пише Гонченко, додаючи скриншоти.
Проте в Києво-Могилянській Академії "вчасно схаменулися", як вказує блогерка: "... зібрали "Антидискримінаційну комісію" і вирішили, що фашизму там не раді і попросили пана Євгена не проводити такої лекції".
Натомість письменник зібрав людей на вулиці перед корпусом, таки провів лекцію і написав допис "про те, що у нього забрали його священне право свободи слова говорити про те, що у людей треба забрати право свободи слова".
Пізніше щодо цього інциденту також висловилося видавництво. "Наш формат" назвав заборону лекції українського військового неприпустимою:
"Ми не приймаємо такої цензури та засуджуємо рішення керівництва НаУКМА. Наша позиція: українські військові мають право голосу… Університет — це простір для діалогу. Ми можемо мати різні погляди, але це не привід для закриття дискусій. Керівництво НаУКМА досі не надало офіційного коментаря щодо інциденту. Відсутність прозорості підриває довіру до університету. Досвід Євгена вартий уваги молоді".
Сама ж авторка Telegram-каналу пояснення "Нашого формату" коментує так:
"За автора вписався "Наш Формат", багаторазово акцентувавши, що "от бачите, військовому щось заборонили, ганьба Могилянці", але чомусь не вказавши, про що мала йти мова на лекції".
У висновку вона додає: "Мене в цій історії взагалі нічого не здивувало, бо погляди засновника НФ ми знаємо, але виглядає кумедно, погодьтеся".
У свою чергу майор ЗСУ Дмитро Кухарчук став на захист Євгена Врядника та розкритикував керівництво Могилянки.
"Сюрреалізм четвертого року повномасштабної війни. Під стінами приміщення з пафосною табличкою «Культурно-мистецький центр НаУКМА» зібралося студенство Києво-Могилянської академії. Саме тієї Могилянки, яка з 1632 року була осередком українства і несла правильні сенси там, де їх не було. Але сьогодні студенти стоять під стінами, а не всередині. Бо двері для них — зачинені. Керівництво академії — в особах Сергія Квіта, Дмитра Мазіна і Владислави Осьмак — заборонило лекцію українського військового, який пройшов пекло найгарячіших ділянок фронту, Євгена Врядника, друга Жекуса. Йому відмовили через висновок так званого “комітету з етики” — мовляв, він занадто правий, аби читати в академії лекції. Тема лекції: «Героїчна порода: від старої України до Третіх визвольних змагань", — написав Кухарчук у Фейсбуці.
"Я особисто мав розмову з Мазіним і Осьмак. Звертався до них від імені командування 3-го Армійського корпусу. Попереджав про недопустимість ситуацій, у яких люди, що боронили Київ, не мають змоги прочитати лекцію в цьому ж Києві. Але марно. Сьогоднішня Києво-Могилянка перетворилася на режимний об’єкт, який більше нагадує університет епохи Януковича, ніж простір вільної думки. Звертаюся до всієї військової і освітньої спільноти: Це вимагає публічної оцінки. Бо питання не лише в одній відмові — питання в тому, чому сьогодні військовий — ворог в академії, яка завжди була оплотом українського духу. Чому ці люди беруть участь в освітньому процесі? Чого вони навчать студентів? Ненавидіти армію? Зневажати жертву? Цуратися правди, якщо вона незручна? Прошу про максимальний розголос", — додав Кухарчук.
Також "Апостроф" писав, як у соцмережі запідозрили видавництво в перекладі книги не з англійської, а з російської - посилаються на кілька помилок, які помітили в тексті.
