Група вчених під керівництвом доцента історичного факультету Університету Південної Флориди USF Девіда Танаса виявила сліди "окопної лихоманки" в похованнях задовго до Першої світової війни, спростувавши твердження, що ця хвороба була поширена тільки на полях битв.
Про це повідомляє офіційний сайт університету з посиланням на опубліковані результати досліджень.
Ця хвороба вперше була зафіксована в британських експедиційних військах в 1915 році, коли окопної лихоманкою захворіло близько 500 000 солдатів під час Першої світової війни. Нові дослідження доводять, що збудник цього захворювання існував за сотні років до цього.
Команда вчених проаналізувала фрагменти кісток і зубів 145 осіб, що жили в період з 1 по 19 століття, зокрема в похованнях на римському кладовищі в Сіракузах (Сицилія). Приблизно 20% цих останків містили сліди Bartonella quintana, бактерії, що викликає окопну лихоманку.
"Після зараження виникають такі захворювання, як окопна лихоманка, які можуть залишати сліди в вашої ДНК. Після смерті людини, навіть 2000 років тому, все ще можна знайти сліди бактерії, яка його заразила", - зазначив Танаса.
Випадки окопної лихоманки все ще спостерігаються в наш час, особливо серед бездомних. Бактерії передаються людям через контакт з вошами (Pediculus humanus corporis), що робить погану особисту гігієну основним фактором їх поширення. Дослідники сподіваються, що, простеживши розвиток B. quintana в історії, вони зможуть визначити способи більш ефективного управління поширенням хвороби сьогодні.
Як повідомляв "Апостроф", в північно-східній частині Німеччини археологи виявили останки жінки епохи неоліту, яка померла близько 5 тисяч років тому. Експерти визначили подробиці її життя, зокрема, чим вона харчувалася і як померла.
