Стародавня археологічна пам’ятка Теніки, що розташовується в нерівних ландшафтах гірського масиву Ісало на півдні Мадагаскару, довго спантеличувала вчених. Величезні кам’яні тераси, порожнисті ніші, вирізані в скелях, і великі кам’яні камери в цьому місці докорінно відрізняються від інших споруд, знайдених на Мадагаскарі чи узбережжі Східної Африки. Група археологів, яка досліджувала таємниче місце, припустила що це місце могло бути побудоване зороастрійською громадою близько 1000 років тому. Якщо це підтвердиться, це означатиме новаторське відкриття, яке пов’яже Мадагаскар із стародавніми перськими релігійними обрядами та розгалуженими торговими мережами Індійського океану першого тисячоліття нашої ери.
Про це йдеться в новому дослідженні археологів, очолюваних професором доктором Стефаном Шреурсом, яке було опубліковане в Azania: Archaeological Research in Africa.
Місце Теніки розташоване в національному парку Ісало глибоко в південній частині острова. Воно відоме дослідникам більше століття, його відвідали французькі натуралісти Альфред і Гійом Грандідьє в 1940-х роках, які припустили, що споруди могли побудувати португальські моряки, які зазнали корабельної аварії. Пізніші розкопки в 1960-х роках виявили фрагмент китайського глека 16-го століття, який вказує на зв’язок із міжміською торгівлею.
Однак ці ранні дослідження були обмежені через віддалене розташування об’єкта — майже за 20 кілометрів від найближчої дороги, до якої можна було дістатися лише після напруженого походу по пересіченій місцевості. У результаті жодних детальних археологічних робіт не проводилося, поки Шреурс і його колеги не почали розкопки в 2019 році. Супутникові зображення з високою роздільною здатністю допомогли виявити справжні масштаби місця, що спонукало команду провести більш цілеспрямовані польові дослідження та розкопки.
У Теніках вони виявили круглі та прямокутні ніші, вирізані в скелях, кам’яні басейни, вирубані в скелях тераси та дві великі камери, що підтримувалися кам’яними стовпами. Ці знахідки були незвичайними, не мали ніякої схожості з відомою малагасійською архітектурою. Більш важливо те, що деякі з цих ніш мали круглі заглиблення, які, здається, були запечатані дерев’яними або кам’яними плитами, що свідчить про те, що колись у них могли бути людські останки.
Архітектура та призначення цих споруд таїли загадку. Португальська теорія здавалася малоймовірною, оскільки перші португальські кораблі прибули в Індійський океан набагато пізніше, ніж ймовірне будівництво Тенікі. Керамічні черепки, знайдені на місці, датовані 10-12 століттями нашої ери, причому деякі уламки походять із Південно-Східної Азії та Китаю, що вказує на те, що Теніки був частиною жвавої торговельної мережі Індійського океану.
Шукаючи можливі пояснення, Шреурс і його команда звернулися до регіонів, історично пов’язаних з Мадагаскаром через торгівлю, таких як Аравія, Персія та Індостан. Вони виявили разючу подібність між нішами в Теніках і висіченими в скелях нішами в Ірані, зокрема в регіоні Фарс, які використовувалися зороастрійцями для похоронних цілей.
У зороастрійській традиції померлих не ховали, а поміщали у ніші під відкритим небом, які називаються «дахмами», де їхні тіла піддавали впливу стихій і сміттярів. Після того, як плоть розклалася, кістки перенесли в менші закриті ніші, відомі як «астодани». Ця практика бере свій початок у зороастрійському переконанні, що земля не повинна забруднюватись мертвими тілами. Подібність у дизайні змусила дослідників припустити, що ніші в Теніках, можливо, були побудовані зороастрійською громадою.
Ця гіпотеза підтверджується історичними записами, які показують, що перські купці були активними в торговельній мережі Індійського океану під час імперії Сасанідів (224-651 рр. н. е.) і навіть в ісламський період. Наприклад, перське портове місто Сіраф мало широкі торгові зв’язки зі Східною Африкою, Південно-Східною Азією та Китаєм. Цілком можливо, що перські зороастрійці, рятуючись від арабського завоювання та нав’язування ісламу в VII столітті, мігрували вздовж цих торгових шляхів, зрештою досягнувши Мадагаскару.
Однак людських останків у нішах Теників не виявлено. За словами американського польового біолога Стіва Гудмана, який багато працював на Мадагаскарі, цілком можливо, що місцеве населення вивозило останки протягом століть, можливо, для використання в ритуалах. Народ Бара, який населяє цей регіон сьогодні, здавна був пов’язаний зі складними похоронними традиціями, включаючи використання людських останків у магії.
У той час як відсутність скелетних останків є проблемою, стилістична подібність між нішами в Теніках і зороастрійськими оссуаріями в Ірані забезпечує міцну основу для подальших досліджень.
Як повідомляв "Апостроф", на півдні Туреччини археологи знайшли таємничу похоронну табличку візантійського періоду, яка використовувалася для захисту та охорони будівель від злих сил і ворогів і була своєрідним талісманом.
