У шведському місті Умео, за 400 кілометрів від Полярного кола, наразі мешкають близько двохсот біженців з України, які живуть у колишньому будинку для літніх людей, перетвореному на тимчасове житло. З урахуванням мовного бар'єра та відмінностей у культурі адаптація українців не є легким завданням, але багато хто з них прагне інтегруватися у шведське суспільство.
Про це Новинам Донбасу розповів місцевий волонтер Еліас Коскінен.
Читайте: Українцям в Швеції платять від 3 тисяч євро в місяць: де можна влаштуватись на роботу
За його словами, у 120-тисячному місті зараз проживають близько двохсот українських переселенців, які приїхали сюди після лютого 2022 року. Всі вони мешкають в одному будинку — це колишній будинок для людей похилого віку. У кожній кімнаті по два двоярусні ліжка, є душ, туалет. Також є холодильник, невелика кухня, електроплита.
"Перший час перебувати там цілком прийнятно, проте після півтора-двох років перебування в таких спартанських умовах люди, особливо ті, хто має сім'ї, втомлюються від такого "гуртожитку" і прагнуть знайти окреме житло", — зазначив шведський волонтер.
Тим часом знайти роботу і житло у Швеції вдається далеко не всім, навіть місцевим.
Українські переселенці отримують 250 євро на місяць, а це дуже мало навіть для проживання в такому місті як Умео, не кажучи вже про великі шведські міста. Цієї суми може вистачити хіба що на харчування 2-3 тижні. Але у переселенців тут безкоштовні їдальні, де проводяться різноманітні заходи, ведуться дискусії, запрошуються представники місцевої громади, роботодавці, юристи тощо.
За словами волонтера, Швеція — дуже бюрократична країна й усе, що пов'язане з адміністративними справами, організаційними та юридичними питаннями, тут просувається досить повільно.
За констатацією місцевих ЗМІ, Швеція є однією з найгірших приймаючих українських переселенців країн у Європі, адже третина з них вже повернулася додому, або переїхала до іншої країни, оскільки не отримали тут роботи та гідного рівня життя. На тлі цього Умео досить вигідно відрізняється від інших місць, насамперед завдяки допомозі волонтерів та громадських організацій.
Як розповів Еліас, місцеві жителі допомагають переселенцям, і на початковому етапі проживання у Швеції цілком хороші умови. Але коли люди хочуть рухатися далі, то тут виникають складнощі, насамперед адміністративні.
Обов'язки Еліаса як волонтера зводяться в основному до перекладу та викладання шведської мови. Також він консультує переселенців під час заповнення численних форм та документів. За потреби, він супроводжую українців, наприклад, до банку, де їм потрібно відкрити рахунок, чи до магазину, чи допомагає порозумітися з роботодавцями.
Важлива умова адаптації у Швеції — знання мови. Без цього не влаштуєшся на роботу та звичайні побутові питання вирішувати складно. За свідченням шведського волонтера, українці вивчають мову по-різному. Комусь вона дається легше, комусь важче, і це не залежить від віку — є люди похилого віку, які набагато швидше освоюють мову, ніж молодь.
На його думку, це залежить від зацікавленості кожної людини. Наприклад, 67-річна українка з нуля почала вивчати шведську, не знаючи до того ніякої іноземної мови. І вже через один рік вона вже може цілком пристойно спілкуватися, хоча й з помітним акцентом та помилками.
Інша переселенка Олена Мордовська з України чотири рази на тиждень проїжджала понад 60 кілометрів зі Сторумана до Умео, щоб вивчити мову. Зараз Олена з дочкою та матір'ю живе в Умео та працює за фахом, медсестрою.
"Розумієте, є люди, які приходять на мовні курси щодня, а є такі, що відвідують заняття лише двічі на тиждень, бо працюють. Можливо, це саме одна з причин, чому люди похилого віку швидше вивчають мову — просто у них більше часу на її освоєння, ніж у молодих, які через зайнятість на роботі відвідують заняття рідше", — не виключає Еліас Коскінен.
Він зазначив, що в цю пору року навіть без знання шведської роботу тут знайти дуже легко, адже для прибирання снігу вона особливо не потрібна. У цьому місті зими дуже снігові й висота кучугурів іноді досягає людського зросту. Також можна знайти роботу по догляду за маленькими дітьми.
Але довге перебування в іншій країні, без твердого знання мови, позначається на моральному стані українських переселенців. За свідченням шведського волонтера, найбільше за домом сумують люди, які не дуже добре знають мову або взагалі не володіють нею. Вони гостро відчувають мовний бар'єр і, як правило, мають труднощі з пошуком роботи. Саме ці переселенці найчастіше невдовзі повертаються на батьківщину, або переїжджають до країни з хоч трохи схожою мовою — наприклад, у Польщу чи Словаччину, де із людьми спілкуватися легше.
Волонтер, який провів багато особистих розмов з українцями, вважає, що дуже багато з них збирається повернутися на Батьківщину після війни. Але є й ті, хто вже звик до тутешнього життя, вивчив мову, знайшов роботу, тому вони не приховують, що хотіли б жити в Швеції.
Нагадаємо, раніше у мережі розповіли, як діти навчаються та харчуються у школах Швеції.
- Вас може зацікавити:
Від Чорногорії до Швейцарських Альп: куди вивезли свої родини українські топ-чиновники
В Норвегії скоротили допомогу для українських біженців: що треба знати
Скільки українці щодня витрачають за кордоном: озвучена неймовірна сума
