Не встигли загоїтися рани Авдіївки, як російські окупанти намітили собі нову ціль - Бахмутський нампрямок, зокрема Часів Яр. На цьому відтинку фронту ворог діє дуже активно. Детальніше про ситуацію на Бахмутському напрямку, а також про війну технологій та інтелекту - в етері Апостроф TV розповів Олесь Маляревич, сержант батальйону ударних безпілотних авіаційних комплексів "Ахіллес" 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка.
- Чи є якісь особливі зміни у кількості і діях противника на вашому напрямку?
- Наша бригада продовжує виконання бойових завдань південніше Бахмута. Ми знаходимось в активній обороні. По нашій зоні відповідальності жодних територіальних та тактичних успіхів ворог не має. Ми також працюємо в інтересах інших підрозділів, які стоять поруч з нами. Зараз активніше працюємо в районі Часового Яру, бо ворог хоч і тисне по всьому фронту, але ця ділянка є окремою ціллю для росіян, яку вони хочуть захопити.
Читайте: Після захоплення Авдіївки наступ росіян сповільнився: в ISW дали прогноз розгортання подій
- Є повідомлення про серйозні втрати у росіян на Бахмутському напрямку. Чи можете це підтвердити і озвучити якісь цифри?
- Ми намагаємося знищуваии все, що рухається, йде, повзе, їде в нашу сторону. Над цим працюють артилерія, ударні БПЛА, піхота та інші підрозділи. Інакше не можна. Виїжджають танки чи БМП - знищуються, де є жива сила - знищується також.
- Щодо Часового Яру - які ворог там має можливості? Це ті підрозділи, які перебували там й раніше чи там відбувається якесь підсилення? І як щодо логістики, ми ж розуміємо, що ворог не в змозі телепортуватися, тож наскільки там шляхи зручні для росіян і як швидко вони перекинуть війська?
- Без поповнення сил неможливо працювати, тож вони це роблять постійно. У ворога є все необхідне, щоб інтенсивно на нас тиснути. І ми не бачимо зменшення потенціалу з боку противника. А без ротації там вони діяти не можуть, бо якщо підрозділ втрачає якийсь відсоток особового складу або техніки, то відходить на відновлення. Але бувало й таке, що підрозділи окупантів залишалися до останнього бійця. Коли там кидають своїх, то вони здебільшого здаються в полон.
Але я можу сказати, що Часів Яр - один з пріоритетних напрямків зараз для окупантів. Бо це стратегічно дуже важлива висота у цьому регіоні і втратити її ми точно не можемо.
Читайте: Літакопад на фронті: чому ЗСУ змогли "обрізати" крила росіянам
- І згадуючи Авдіївку та не зовсім вдале виведення військ. Як не має бути в подальшому, аби ми не втрачали українські міста? І які уроки ми можемо з вами винести і озвучити щодо будівництва лінії оборони наперед. Скільки і чого потрібно на Бахмутському напрямку, аби там не повторилася Авдіївка?
- Це питання більше до командування, тому що ми не відповідальні за будівництво лінії оборони. Ми лише робимо якісь бліндажі, укриття і місця для роботи свого підрозділу.
Щодо висновків, то вони мають бути зроблені. Насправді Авдіївка так довго трималася, бо там це (фортифікації) було зроблено. Але це точно не до мене питання.
- Що стосується безпілотних авіаційних комплексів, то останнім часом з'являється дедалі більше повідомлень про те, що ті чи інші країни долучаються до коаліції БПЛА. Як би ви зараз оцінили підтримку саме в контексті безпілотників? Як часто іноземні розробки від наших партнерів потрапляють на фронт?
- По-перше, мій фах "кінематографіст". А наш підрозділ на 98 відсотків складається з цивільних осіб, які до війни займалися чимось інщим. Але зараз так склалося, що ми солдати і опановуємо нову для нас спеціальність - управління ударними і розвідувальними БПЛА.
Щодо міжнародної підтримки. Ми є одним з авангардних підрозділів ЗСУ у сфері ударних БПЛА. І якщо щось нове з'являється, то дуже часто до нас це надсилають для вивчення в бойових умовах. Були приклади, коли дуже дуже дорогі міжнародні розробки дронів, по 100 тисяч доларів - не працюють у наших умовах. Тож наразі у нас пріоритет на виробництво дронів в Україні. Це можна сказати щодо дронів-бомбардувальників.
Щодо FPV-дронів, то вони не складні у збиранні, і їх зараз збирають по Україні з міжнародних компонентів. І саме по FPV зараз акцент йде в сторону Європи. Ми менше залежатимемо від поставок Китаю, якщо Європа допомагатиме нам з комплектуючими.
Щодо нових ударних дронів з Європи і США - то наразі ми їх не тестували на лінії фронту, але обов'язково це зробимо при нагоді.
- Які ще потреби крім дронів має безпосередньо ваша бригада? І які можливості вступу безпосередньо до вашої групи?
- Якщо казати про витрати, то вони шалені, і в більшості покриваються за рахунок наших друзів, волонтерів, українських і міжнародних компаній, які нас підтримують. Найбільші видатки - це дрони, РЕБ-системи, ретранслятори та компоненти до них, купівля і ремонт техніки.
Що стосується рекрутингу, то ми стали батальйоном і за декілька місяців маємо заповнити його особовим складом. Тож долучайтеся до нас, бо ми маємо дуже потужний підрозділ, на першому місці життя і зброя воїна. Плюс набуті у нас знання дозволять людині після війни або бізнес якийсь побудувати, або працювати в успішних компаніях у війсковій або цивільній сферах.
Зараз взагалі професія інженера виходить на новий рівень в Україні і світі.
- Паралельно розвиваються й інші напрямки безпілотної техніки, зокрема наземні безпілотники. Так само безпілотники в небі використовуються для різних цілей. І ми вже бачили відео, як наземні кулеметні безпілотні платформи здатні виконувати бойові завдання або завдання з підвезення боєприпасів. Які ще завдання спроможні виконувати ці платформи?
- Я бачив наземні розробки і ми теж будемо ними займатися. Але наразі у нас акцент на літальній техніці. Наше завдання - щоб дрон долетів до цілі, доніс якомога більше боєкомплекту, плюс дальність польоту.
Буває таке, що модель українського дрону, який коштує декілька десятків тисяч доларів, може декілька днів або тижнів не літати, бо окупанти винайшли якусь протидію цьому типу дронів і глушать їх РЕБом. Ці дрони повертаються до виробника, доробляються і знову вилітають.
Тобто ми маємо війну технологій і інтелекту - і хто кого переграє, той і переможе. Тож ми працюємо над тим, щоб ударні дрони камікадзе долітали до цілі, щоб дрони-бомбардувальники теж відпрацьовували і ми їх не втрачали. Три наші основні завдання, над якими ми постійно працюємо - вага, дальність і стійкість до РЕБів.
Читайте: Коли я бачу ворон перед битвою, то розумію, що треба бути обережнішим - офіцер 3-ї ОШБр
