Державна "Укрпошта" таки стане банком, як того хотів голова компанії Ігор Смілянський. Точніше, "Укрпошта" придбає невелику фінансову установу, основною перевагою якої є наявність готової банківської ліцензії, яка має дозволити поштовому "Левіафану" надавати банківські послуги. "Апостроф" розбирався, навіщо "Укрпошті" банк, і чому така покупка - величезна помилка і найгірше рішення з усіх можливих.
Державна компанія "Укрпошта" купує "Альпарі Банк". Про це повідомляють ЗМІ, офіційної інформації з цього приводу наразі немає.
Національний поштовий оператор має намір купити банк за 260 мільйонів гривень. Повідомляється, що на рівні уряду угоду узгоджено, але своє слово має сказати Національний банк України (НБУ). Раніше регулятор виступав категорично проти того, щоб "Укрпошта" отримала право здійснювати банківські послуги, але тоді обставини були дещо іншими. Тому зараз важко сказати, чи заблокує НБУ угоду.
Глава "Укрпошти" Ігор Смілянський давно плекає мрію створити на базі очолюваної ним компанії банк.
У травні 2020 року Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект №2788-д "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо фінансових послуг у сфері поштового зв'язку", який, по суті, мав розчистити шлях до реалізації "банківської" мрії Смілянського. Проте, зрештою, закон так і не було прийнято.
Але, бачимо, Ігор Смілянський від своїх планів не відмовився.
Найгірший варіант
За словами економіста та фінансового аналітика Олексія Куща, у світі є успішні приклади об'єднання поштових та банківських функцій у рамках однієї структури, зокрема, у сусідній Польщі ( Bank Pocztowy). В українських реаліях було б цілком логічно об'єднати в один холдинг "Укрпошту" та державний "Ощадбанк".
"Навіщо вкладати додаткові кошти в модернізацію платіжної інфраструктури пошти, якщо все це вже є в "Ощаді". Крім того, відділення пошти та Ощадбанку нерідко сусідять один з одним навіть у невеликих населених пунктах країни та створюють нікому не потрібну конкуренцію у сфері безготівкових платежів та переказів. Їхнє об'єднання дозволило б суттєво оптимізувати штатний склад та кількість відділень, які потрібно постійно утримувати", - написав Кущ у Facebook.
Однак був обраний найгірший варіант із усіх можливих - купити "легкий банк" - в основному як готову "банківську ліцензію".
"Це приблизно та сама ідея, що й отримання банківської ліцензії "Укрпоштою", - адже це призведе лише до збільшення капітальних витрат на технологічну "сумісність" та зростання операційних ризиків", - зазначив експерт.
Таким чином, якщо "Укрпошта" не йде до банку, банк йде до "Укрпошти".
У травні 2021 року Ігор Смілянський повідомив, що "Укрпошта" оголосила тендер на проведення аналітико-консультаційної роботи для подальшої купівлі банку. За його словами, такий банк має бути невеликим, без відділень або з незначною їх кількістю. Крім того – без портфеля проблемних активів.
І ось, схоже, підходящий об'єкт для придбання знайдено. Принаймні критеріям, описаним Смілянським, "Альпарі Банк" загалом відповідає. Щоправда, не в усьому.
"Альпарі Банк" справді невеликий - його статутний капітал становить лише 200 мільйонів гривень. Це мінімальний дозволений розмір статутного капіталу банку. Крім того, він має в своєму розпорядженні всього одне відділення. Але "Укрпошті" розгалужена банківська мережа і не потрібна, оскільки компанія має відділення по всій країні.
Проте "Альпарі Банк" є збитковим – за третій квартал 2021 року його збитки становили 8,3 мільйона гривень. Крім того, банк мав зобов'язання на 44,6 мільйона гривень та 1,3 мільйона гривень податкового боргу. А це не дуже в'яжеться з тезою про відсутність "портфеля проблемних активів".
Кіт у мішку
Крапку у справі купівлі "Укрпоштою" банківської установи ще не поставлено, але, схоже, це лише питання часу. І тут виникає безліч питань.
"Пікантності всій цій ситуації додає той факт, що "Укрпошта" не така вже й багата компанія, щоб розкидатися грошима, купуючи непрофільні активи, - каже Олексій Кущ. - Ще свіжі в пам'яті, заклинання її керівників, звернені до попереднього президента, у стилі : "дядько, дай мільйон". Насправді – мільярд. На фінансування розвезення пенсій листоношами "останньої милі". Зараз "Укрпошта" обтяжена боргами з випуску корпоративних облігацій".
У цій ситуації для повного щастя державній поштовій компанії не вистачало саме банку, іронізує Кущ.
"Прагнення "Укрпошти" отримати доступ до банківських послуг, як і раніше щодо проведення ребрендингу, створення видимості бурхливої діяльності, вражає і заслуговує на повагу", - описує в тій же тональності ситуацію експерт Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Кіян.
Однак, за його словами, якщо говорити серйозно, все це, м'яко кажучи, насторожує.
"Ефективність самої "Укрпошти" досить сумнівна, вона сама собою не вміє керувати - який сенс їй ще банк давати? - розмірковує експерт у розмові з "Апострофом". - Тобто вона додає собі додаткові функції, які, напевно, провалить".
За його словами, питання до "Укрпошти" відпали б, якби вона показувала не видимість діяльності, а реальні результати, не була б дотаційною: "Якби вона могла впоратися хоча б зі своїм основним бізнесом, могла б конкурувати з тією ж "Новою поштою" та іншими поштовими операторами на ринку, - принаймні тоді б побоювання за банк були б меншими".
Формально "Укрпошта" останні два роки працює з прибутком, який за підсумками 2020 року становив 165 мільйонів гривень, а 2019 року - взагалі 600 мільйонів гривень. Проте того ж 2019 року компанія отримала дотації з держбюджету на 500 мільйонів гривень.
Якщо говорити про ефективність роботи "Укрпошти", то очевидно, що вона начисто програла конкуренцію приватній "Новій пошті" (ні, це не реклама).
Із придбанням "Укрпоштою" банку з'явиться ризик того, що тепер за рахунок державних коштів – тобто грошей платників податків – доведеться субсидувати не лише пошту, а й банк.
"При цьому незрозуміло, який банк купується, - чи є там підводні камені, які згодом можуть спливти? - каже Єгор Кіян. - Не представлена бізнес-модель і стратегія розвитку банку, - хочуть купити просто, щоб було. Крім того, якщо відбудеться масштабування банку, його статутний капітал потрібно буде збільшувати. За чий рахунок? Як завжди, найімовірніше, це буде за рахунок грошей платників податків".
Сісти на потік
Є також сумніви щодо адекватності ціни, за якою "Укрпошта" збирається купити "Альпарі Банк".
"260 мільйонів за банк із власним капіталом 200 018 тисяч гривень та регулятивним капіталом 200 323 тисячі гривень – це мультиплікатор 1,3… Для тих, хто не стежить за ринком – це дуже багато", - написав у Facebook експерт CASE Україна Євген Дубогриз.
При цьому, за словами експерта, банк балансує на межі фолу, враховуючи розмір його капіталу, а також значні збитки, які щомісяця становили 800-900 тисяч гривень цього року: " Порушенням вважається просідання капіталу нижче за мінімальний протягом 30 днів. У якому місяці Комітет з банківського нагляду розгляне питання про переведення банку в категорію проблемних?- запитує Євген Дубогриз.- Якщо серйозно, не зовсім зрозуміло, навіщо платити 260 мільйонів за те, що і 200 мільйонів не варто, і взагалі, навіщо їх платити... ".
Разом з тим, не виключено, що основна мета придбання банку, нехай далеко не найуспішнішого, - можливість сісти на фінансові потоки, вважає Єгор Кіян.
З цим згоден і Олексій Кущ: " За дивним збігом обставин, "рухи тіла" щодо купівлі банку збіглися із заявами про переведення частини пенсіонерів "на картки" і про поступове згортання послуг з фізичної доставки пенсій (за рахунок зростання тарифу дана послуга поки активна, але гарантій її надання в майбутньому ніхто не дає).У перспективі "легкий банк" "Укрпошти" зможе розпоряджатися мільярдами гривень на місяць, і, якщо виплата пенсій затримається на день-другий, ніхто і не помітить, а жива копійка зароблена буде (на тому ж міжбанку)".
Без відповідальності
Є ще один момент у цій історії, про який не можна не згадати. Не сьогодні частка держави у вітчизняному банківському секторі становить близько 60%. Для ринкової економіки, яка начебто є в Україні, це дуже багато. Можна навіть сказати, що занадто багато. Такий показник характерний для тоталітарних та авторитарних держав (наприклад, у Росії на частку держави припадає 70% банківської сфери, при цьому вона досягла такого рівня у 2018 році за рахунок насамперед санації проблемних фінустанов).
В Україні збільшення державної частки у банківській сфері також багато в чому відбулося у зв'язку з націоналізацією банків, які опинилися на межі колапсу. Так, у 2009 році у розпал світової фінансової кризи у власність держави перейшов "Укргазбанк". При цьому суттєве збільшення державної частки відбулося після націоналізації ПриватБанку наприкінці 2016 року.
Влада неодноразово заявляла про плани скоротити частку держави в банківському секторі до 25% до 2025 року, проте поки що жодних змін у цьому напрямку не відбулося. Все ще не можуть продати навіть згаданий вище "Укргазбанк", який, як вважається, найбільше готовий до приватизації. Що вже казати про "ПриватБанк", який, на думку багатьох фахівців, продати в нинішньому його стані просто неможливо - по-перше, він дуже великий, по-друге, на ньому, як і раніше, "висить" занадто багато "поганих" активів (один із можливих варіантів полягає у поділі "ПриватБанку" на два - умовно "хороший" і умовно "поганий").
І в цій ситуації влада в особі уряду, по суті, дає відмашку на націоналізацію чергового банку, нехай від цього держчастка в банківській сфері виросте незначно.
Але можновладцям треба усвідомлювати, що, надаючи дозвіл на купівлю банку "Укопоштою", вони роблять жахливу помилку. Адже державні банки загалом не дуже ефективні та потребують постійних вливань бюджетних коштів. За оцінками експертів, витрати платників податків на підтримку державних банків за останні 12 років перевищили 370 мільярдів гривень, що за історичним обмінним курсом є понад 21 мільярд доларів.
На жаль політика уряду не змінюється, тому можна очікувати, що державні витрати на банківський сектор і надалі зростатимуть.
Враховуючи інші аргументи, викладені вище, виникає питання політичної, а, можливо, і юридичної відповідальності нинішнього українського уряду, який, за фактом, нічим не кращий за "папередників", а, схоже, значно гірший за них.
