У Європі почали обговорювати запровадження сьомого пакету санкцій проти росі. А нещодавно набув чинності шостий пакет санкцій ЄС. Серед іншого, він передбачає відключення від міжнародної системи SWIFT чергових російських банків, що ще більше ускладнить життя як бізнесу, так і простих громадян. "Апостроф" розбирався, чому ЄС не відключає від SWIFT відразу всю рф, і чим загрожує країни-агресору неможливість користуватися найбільш поширеною фінансовою системою у світі.
Повідомлення на вагу золота
З початку війни Євросоюз запровадив уже шість пакетів санкцій проти росії. І майже кожен з цих пакетів містив пункт про відключення частини російських банків від системи міжнародних платежів та обміну інформацією SWIFT. В шостому пакеті з системою попрощалися "Сбербанк", "Кредитний банк Москви" та "Російський сільськогосподарський банк" (а за компанію іще і "Білоруський банк розвитку та реконструкції").
Ідея про відключення російських банків від системи SWIFT виникла ще у 2014 році, після початку російської війни в Україні. Проте тоді в Європі вирішили, що окупація Криму, а також частини Донецької та Луганської областей - недостатня причина для таких радикальних заходів.
Реальне відключення росії від SWIFT розпочалося тільки після 24 лютого 2022 року. Причому було вирішено не видаляти з системи одразу всі російські та білоруські банки, а робити це вибірково, залишаючи для частини з них можливість працювати.
Тож що ж таке SWIFT, і чому відключення від нього вважається дієвою санкцією?
Товариство всесвітніх міжбанківських фінансових телекомунікацій - Society for Worldwide Interbank Financial Telecommunications (SWIFT в перекладі з англійської означає "швидкий") було засноване в 1973 році, коли стало зрозуміло, що звичайний телеграф уже не відповідає зростаючим потребам міжнародної торгівлі. Тому для надійного забезпечення платежів банки 19 країн створили спеціалізовану систему обміну інформацією.
Система виявилася зручною, і вже невдовзі до неї приєдналися банки з усього світу. На сьогоднішній день учасниками SWIFT є близько 11 тисяч фінансових компаній з понад 200 країн. Штаб-квартира компанії розташована в Бельгії, неподалік від Брюсселю. Саме тому рішення про відключення від системи ухвалюються Євросоюзом, оскільки підприємство знаходиться в його юрисдикції.
Хоча SWIFT в пресі часто називають платіжною системою, насправді він такою не є. Це фактично засіб обміну повідомленнями, в першу чергу, про фінансові транзакції. Проте він має настільки високий рівень надійності і захисту, що отримання повідомлення SWIFT про здійснення платежу практично рівнозначне надходженню реальних грошей. І тому на основі цих повідомлень банки проводять зарахування коштів на рахунки та інші банківські операції.
"На сьогоднішній день практично всі міжнародні платіжні операції проходять через SWIFT, - розповідає експерт CASE Україна Євген Дубогриз. - Тому, якщо банк відключається від системи, то всі його клієнти, які проводили свої зовнішньо-торговельні операції через нього, практично будуть позбавлені можливості розраховуватися зі своїми партнерами за кордоном. Для того, щоб продовжувати міжнародні розрахунки, їм доведеться шукати інші шляхи їх проведення".
При цьому SWIFT обслуговує не лише міжнародні платежі. Він також є засобом обміну важливою для банків інформацією.
"При здійсненні міжнародних розрахунків часто виникає потреба щось уточнити, запросити додаткову інформацію, - говорить фінансовий експерт Василь Невмержицький. - Такий обмін повідомленнями також здійснюється через SWIFT по закритих каналах, які забезпечують високий рівень захисту інформації".
Чому не всі одразу
Звичайно, нетерплячих українських громадян вельми дратує той факт, що Євросоюз не відключив від SWIFT відразу всі російські банки. Проте, на думку Євгена Дубогриза, на сьогоднішній день це зробити поки що не можна.
"Попри численні санкції і різке скорочення торговельних операцій з росією, певні економічні зв’язки з нею в світі ще зберігаються, - пояснює експерт. - Відбувається імпорт з росії енергоносіїв, продовольства та деяких інших видів товарів. Ці платежі треба обслуговувати, тому Євросоюз залишає для частини російських банків можливість користуватися SWIFT. Наприклад, для "Газпромбанку", через який проводяться розрахунки за російський газ".
Якщо Євросоюз відключив від SWIFT всі російські банки, довелося б шукати якісь альтернативні способи для проведення платежів. Наприклад, допустити російські платіжні системи до систем європейських банків. А це, на думку Дубогриза, було б досить небезпечним кроком. Тому на сьогоднішній день вирішено, що краще нехай світова система SWIFT має доступ до російських банків, ніж навпаки.
В той же час, для того, щоб створити тиск на російську економіку, ЄС поступово відключає від SWIFT банки, які обслуговують значну частину зовнішньої торгівлі росії, бізнеси олігархів та підприємства військово-промислового комплексу (ВТБ, "Открытие", "Промсвязь" тощо).
Звичайно, поки в країні лишається принаймні один банк, підключений до SWIFT, ці проблеми теоретично можна вирішити. Підприємства можуть відкрити рахунки в банках, які ще під’єднані до системи, і працювати через них.
Здавалося б, просте рішення, але й тут є свої складнощі.
"Найбільші банки вже відключені від SWIFT, - говорить Євген Дубогриз. - А ті, що лишилися, мають досить обмежені можливості для прийому великої кількості нових клієнтів. Їхня інфраструктура не впорається з різким зростанням об’ємів роботи. Аби забезпечити цей процес, банкам доведеться зробити значні інвестиції в розвиток систем зв’язку, програмного забезпечення, навчання персоналу тощо. Це вимагає грошей і часу. І в нинішній ситуації немає жодної гарантії, що такі інвестиції виправдаються, оскільки ніхто не може передбачити, які банки опиняться в наступних пакетах санкцій".
Дійсно, жоден російський банк сьогодні не почувається впевнено, оскільки з кожним новим пакетом санкцій список відключень поповнюється.
"Таким чином Євросоюз поступово звужує сферу застосування SWIFT в росії, створюючи для неї досить вузький канал зв’язку зі світовою фінансовою системою, - констатує Дубогриз. - І в певний момент, коли це стане доцільним, цей канал досить легко буде перекрити остаточно".
Альтернативи є, але...
Звичайно SWIFT - не єдина система, за допомогою якої можна забезпечувати міжнародні платежі. Існують інші аналогічні системи. Зокрема в самій росії - Система передачі фінансових повідомлень (СПФС). Проте всі ці системи є локальними і не забезпечують всього спектру функцій, які виконує SWIFT. Тому їхнє використання є дуже обмеженим. Навіть в самій росії 70% внутрішніх платежів зав’язані саме на SWIFT.
Безумовно, росія має можливість організувати обмін фінансовими повідомленнями з деякими країнами з використанням альтернативних систем. В першу чергу йдеться про Китай, який в рф заведено вважати рятівником від всіх проблем, що виникають в неї із Заходом. В Китаї також існує власна система обміну повідомленнями - CIPS. Тож країни можуть організувати обмін інформацією власними каналами. Проте можливості такої співпраці все одно будуть обмеженими. В першу чергу через те, що користуючись власними системами, росія і Китай зможуть проводити платежі лише в рублях та юанях, що значно звужує потенціал торгівлі.
Адже продаючи власну продукцію за долари чи євро, виробник може використовувати отримані гроші без обмежень в усьому світі. В той же час, використання локальних валют значно звужує можливості економічної діяльності.
"Якщо наприклад, певне китайське підприємство отримує оплату за свою продукцію в доларах чи євро, воно може потім купити на них будь які товари в будь-якій країні, - говорить Василь Невмержицький. - Якщо ж воно отримує оплату в рублях, то йому доведеться або знайти якийсь товар, який воно може придбати в самій росії, або фінансову установу, яка погодиться обміняти рублі на конвертовану валюту. І те, і інше зробити зараз досить непросто".
Тож, зважаючи на те, що крім найпростіших сировинних товарів та енергоносіїв росія мало чого може запропонувати, розраховувати на стрімке зростання товарообігу з Китаєм з використанням рублів як платіжного засобу їй навряд чи доводиться.
Без туризму та eBay
Втім відключення SWIFT відбивається не лише на корпоративних клієнтах банків. Фізичні особи також отримують свою частку наслідків від європейських санкцій.
"Для клієнтів банку, який відключається від SWIFT, стає недоступною значна кількість сервісів, які використовуються фізичними особами, - говорить Євген Дубогриз. - Наприклад, Apple Pay та Google Pay, які також проводять свої платежі через SWIFT".
Зараз, коли покупки на міжнародних торгових майданчиках в інтернеті стали звичною частиною повсякденного життя, це створює досить багато проблем для власників рахунків в підсанкційних банках. Звичайно, як пояснив експерт, при бажанні здійснити платіж через інтернет в принципі можна, але це стало набагато складніше робити.
Ускладнюються і розрахунки всередині самої росії. Адже міжнародні карткові системи Visa та Mastercard також проводять свої платежі через SWIFT.
"Для системних російських банків це досить погана новина, - каже Василь Невмержицький. - Їхні клієнти втрачають можливість робити покупки за кордоном. Залишається лише можливість здійснювати платежі всередині росії в рублях за допомогою внутрішніх засобів, наприклад через систему "Мир". Це робить колишні міжнародні гіганти звичайними локальними банками".
Особливо не пощастило російським користувачам платіжних карток з шостим пакетом санкцій, згідно з яким було відключено від SWIFT "Сбербанк" - найбільший російський банк, на долю якого припадає 64% вкладів фізичних осіб та 71% карткових розрахунків в росії. Відтак з 1 червня більшість громадян рф позбавлені можливості здійснювати розрахунки за кордоном.
Звичайно це викликає певний рівень незадоволення серед росіян, які протягом останніх десятиліть звикли до сучасних фінансових послуг. Навіть провладні соцопитування показують, що росіяни все частіше висловлюють невдоволення наслідками санкцій. Причому найбільше скаржаться представники економічно активних прошарків суспільства та мешканці Москви, Санкт-Петербурга і інших великих міст. Частіше за все їхню тривогу викликають обмеження на використання карток Visa та Mastercard, неможливість здійснювати покупки на західних інтернет-платформах, а також обмежені можливості для закордонного туризму.
В той же час набагато меншу стурбованість санкціями висловлюють мешканці російської глибинки, пенсіонери та бюджетники. Очевидно через те, що і раніше вони не мали надто багато можливостей для закордонних покупок та туристичних поїздок.
Однак ці люди, хоч загалом і підтримують російську владу, складають так звану "мовчазну більшість". Проте середній клас великих міст є найбільш активною частиною того, що можна назвати російським суспільством, і його представники все менше згодні миритися з тим, що відбувається у країні (саме у великих містах росії відбулися хоч якісь акції протесту проти війни).
Тож якщо попередні санкції впливали переважно на макроекономічні показники держави-агресора, то шостий пакет безпосередньо зачіпає інтереси і побут найбільш активних і заможних прошарків російського населення. Можливо це стане поштовхом для зміни суспільних настроїв і посилення негативного ставлення до розв’язаної кремлем війни.
До речі, інші санкції зачіпають інтереси не тільки заможних росіян, але й найбільш вразливих верств населення – переважно через зростання цін та рівня безробіття. І якщо аморфна більшість нарешті перестане бути такою вже мовчазною, це стане серйозною загрозою режиму владіміра путіна.
