Країни Європейського Союзу не змогли домовитися про надання Україні кредиту в розмірі 140 млрд євро під заставу російських заморожених активів. Ще одну спробу ухвалити відповідне рішення буде зроблено наприкінці року, проте впевненості в тому, що воно буде позитивним, немає. "Апостроф" розбирався, чому ЄС ніяк не може погодити таку важливу для нашої країни допомогу, якими є наші шанси її отримати, і чи існує План "В" на випадок, якщо рішення про кредит так і не ухвалять.
Надання Україні фінансової допомоги на десятки мільярдів євро від Європейського Союзу опинилось під загрозою після того, як Бельгія заблокувала план щодо використання для цього заморожених російських активів.
Йдеться про намір Євросоюзу надати нашій країні так званий "репараційний кредит" на 140 млрд євро за рахунок заморожених в ЄС активів Росії. Позика запланована як безвідсоткова, при цьому її "тіло" має бути повернуто лише після того, як РФ відшкодує завдані нею збитки під час війни проти України.
Зрозуміти бельгійців можна, адже саме у них знаходиться депозитарій Euroclear, в якому зберігається більша частина російських активів. Аби не стати цапом-відбувайлом у майбутній судовій суперечці з Росією Бельгія вимагає ухвалення рішення про спільну юридичну відповідальність ЄС за використання коштів РФ.
Для України це звичайно дуже погана новина, адже "репараційний кредит" мав би стати основою закордонної фінансової допомоги у 2026 році.
Через позицію Бельгії ЄС не зміг прийняти рішення про кредит на своєму жовтневому саміті, і тепер, як очікується, повернеться до нього на зустрічі у грудні. Але це не точно.
Глибока заморозка
Союзники України заморозили російські активи у своїх юрисдикціях ще на початку вторгнення, а от що з ними робити – про це прийняти рішення їм було набагато складніше, адже країна-агресорка напевне буде оскаржувати у міжнародних судах експропріацію цих активів, якщо вона станеться.
Тому у жовтні 2023 року країни G7 прийняли більш помірковане рішення – про використання не самих активів, а лише прибутків від них. Саме за рахунок цих коштів був сформований кредит для України на $50 млрд – тобто він буде погашатися цими прибутками.
Втім, з юридичної точки зору експропріація прибутків з активів – це майже те ж саме, що й експропріація власне активів.
"Тож, конфіскувавши прибутки від активів, Євросоюз відкрив шлях до конфіскації всіх активів країни-агресорки", – сказав у розмові з "Апострофом" колишній член Ради Національного банку України Віталій Шапран.
З іншого боку, за його словами, якщо для нового кредиту для України будуть використані самі активи РФ, формально конфіскації взагалі не буде, адже йдеться про випуск європейських облігацій під заставу цих активів, і, якщо Росія не компенсує нашій країні збитки, облігації не будуть погашені.
Проте все це не гарантує того, що РФ не піде до суду. І саме це гальмує рішення європейців щодо виділення нам кредиту, сума якого, нагадаємо, має скласти 140 млрд євро.
Варіанти є, але…
Тож які шанси, що ми отримаємо цей кредит?
Однозначно на це питання відповісти складно, але вірогідність того, що країни Європейського Союзу домовляться, зокрема, врахувавши позицію Бельгії, доволі значна.
"Але, якщо домовитись не вдасться, то країни ЄС будуть донорами на 2026 рік, як і були до того, - фінансовий потенціал їм це дозволяє", – упевнений Віталій Шапран.
При цьому варіант з "репараційним кредитом" вигідніший самим європейцям.
"На сьогоднішній день у наших європейських партнерів є тільки два джерела, завдяки яким вони можуть надавати допомогу Україні. По-перше, це податки, які сплачують їхні громадяни, проте, оскільки в Європі зараз значне зростання правого радикалізму, це джерело буде все менш і менш задіяно, – розповідає "Апострофу" член Економічного дискусійного клубу Ігор Гарбарук. – Друге джерело – це якраз російські гроші, які знаходяться на рахунках в Європейській спільноті, причому не тільки у Euroclear, і це джерело є більш реалістичним".
Експерт вважає, що рано чи пізно Україна отримає цей кредит: "Європейські партнери дуже сильно затягують це питання, але вони будуть вимушені це зробити, тому що вимивати кошти з власних бюджетів, які наповнюють платники податків, для них стає все складніше і складніше".
Безальтернативна альтернатива
Україні, звичайно, важливо отримати ці гроші якнайшвидше, адже від них значною мірою буде залежати наповнення нашого бюджету в 2026 році.
Розуміючи це, європейці шукають альтернативні шляхи надання нам фінансової допомоги.
Один з них – випуск облігацій від імені усіх країн ЄС. І тут можуть бути дві опції: або борговий тягар ляже на плечі України, або самого Євросоюзу. Проте очевидно, що це – найменш привабливий варіант, тож, вірогідність його застосування не дуже велика.
Надання фіндопомоги може також здійснюватися на двосторонньому рівні – як це було на початку великої війни. Втім, з точки зору боргового тягаря цей варіант схожий на попередній.
Крім цього, не виключено, що європейці на початку наступного року нададуть нам невелику позику, щоб ми змогли протриматися певний час, за який, хотілося б вірити, народиться більш ґрунтовне рішення.
Експерт Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Володимир Дубровський припускає, що ЄС може задіяти для цього програму використання прибутків від російських активів.
"Якщо не буде іншого варіанту, європейці можуть прискорити надання коштів за цією програмою, і на наступний рік нам має вистачити, – сказав він "Апострофу". – Але тоді виникне проблема з 2027 роком".
Підсумовуючи, зазначимо, що надання Україні "репараційного кредиту", при цьому якомога швидше, буде найбільш правильним рішенням Євросоюзу. Тепер головне, щоб євробюрократія відкинула свою сумно відому нерішучість і нарешті зробила цей крок.
