Проєкт держбюджету України 2026 року передбачає понад 70 млрд грн на програми з підтримки внутрішньо переміщених осіб. За останній рік ВПО поменшало, як і тих з них, які отримують фінансову допомогу від держави. "Апостроф" з'ясував, скільки грошей потрібно для підтримки вимушених переселенців, і чи є такі кошти у бюджеті.
Уряд України планує у наступному році скерувати на заходи з підтримки внутрішньо переміщених осіб (ВПО) 72 млрд грн. Про це повідомив міністр фінансів Сергій Марченко незадовго до розгляду проєкту державного бюджету на 2026 рік у Верховній Раді.
Озвучена сума – 72 млрд грн – це всі програми, які пов’язані з ВПО, зокрема – витрати на проживання внутрішньо переміщених осіб, на що наступного року планується витратити близько 39,6 млрд грн.
За словами глави Мінфіну, у бюджеті-2026 буде й нова програма – на житло для ВПО, на яку буде спрямовано 14 млрд грн.
До речі, загальний кошторис заходів щодо підтримки ВПО у 2026 році може виявитися навіть трохи більшим, адже народні обранці під час голосування за проєкт бюджету у першому читанні 22 жовтня передбачили на ці цілі додаткові 1,5 млрд грн.
Хто такі ВПО і скільки їх в Україні
Внутрішньо переміщеною особою (ВПО) вважається людина, яка має громадянство України або право на постійне проживання в Україні, і була змушена залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію, прояви насильства, порушення прав і свобод особи, природні чи техногенні катастрофи тощо. При цьому ВПО – це лише ті люди, які не виїжджають за межі України.
Для того, аби отримати статус ВПО, потрібно подати відповідну заявку. Це можна зробити або онлайн за допомогою сервісу "Дія", або особисто звернувшись до одного з центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) чи органів місцевої влади, які опікуються цими питаннями.
Скільки на сьогодні в Україні внутрішньо переміщених осіб?
На початку 2024 року таких було 4,9 млн, але спостерігається тенденція до зниження їх кількості. Так, за даними Міністерства соціальної політики, станом на середину цього року в Україні було близько 4,6 млн офіційно зареєстрованих ВПО.
"Апостроф" у середині жовтня надіслав запит до Мінсоцполітики, в якому зокрема поцікавився кількістю ВПО на сьогоднішній день. На жаль, міністерство не відповіло на цей запит (час, відведений законом на відповідь, давно сплив).
Проте, як повідомили нашому виданню у Мінсоцполітики у середині серпня, на той час в країні було 4 584 660 переселенців. Це трохи менше, ніж на початку червня.
В яких регіонах і в якій кількості перебувають ВПО?
За даними Мінсоцполітики станом на 18 серпня 2025 року, найбільше внутрішньо переміщених осіб було зареєстровано у Донецькій (517,7 тис.) та Харківській областях (510 тис.). Трохи менше ВПО було у Дніпропетровській області (458 тис.) та у Києві (428,5 тис.). Також у Луганській області на той час було понад 271 тис. ВПО.
Як бачимо, вимушені переселенці, якщо винести за дужки Київ, від'їжджають не дуже далеко від місць свого постійного проживання. Чому це так – складно сказати з упевненістю, але можемо припустити, що головними причинами є мовно-культурні особливості, через які ВПО зі Сходу буває важко адаптуватися у західних регіонах України, а також їхні сподівання швидко повернутися додому після того, як бойові дії там завершаться.
Також відомо, що понад 80% ВПО – це дорослі і менш ніж 20% – діти. Жінки складають близько 60% внутрішніх переселенців, чоловіки – трохи більше 40%.
Статус та гроші
Чим важливий статус ВПО?
Найголовніше – це те, що він дозволяє отримувати певні пільги та фінансову допомогу. Нагадаємо, щомісячні виплати на одну дорослу особу складають 2000 грн, на одну дитину або особу з інвалідністю – 3000 грн.
До березня 2024 року фіндопомогу від держави отримували всі ВПО. Але з того часу її надають лише тим з них, хто "належать до найбільш вразливих категорій громадян".
Йдется власне про:
- осіб пенсійного віку, які отримують пенсію, розмір якої не перевищує чотирьох розмірів прожиткового мінімуму (на сьогодні це 9444 грн);
- осіб з інвалідністю I чи II групи, дітей з інвалідністю віком до 18 років, дітей із важкими захворюваннями;
- дітей-сиріт та дітей, що позбавлені батьківського піклування, та про осіб з їх числа віком до 23 років, зокрема таких, що перебувають у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім’ях, а також про батьків-вихователей, прийомних батьків та опікунів (піклувальників).
Цим категоріям ВПО виплати поновлюються кожні шість місяців автоматично.
Держдопомога також виплачується членам родин ВПО, які мають низькі доходи. Сукупний середньомісячний дохід таких родин у перерахунку на одну людину не має перевищувати всі ті ж 9444 грн.
Проте не отримують виплати ВПО працездатного віку, які не працюють і не шукають роботу (не зареєстровані у центрі зайнятості).
Така зміна умов виплат значним чином позначилась на кількості отримувачів державної допомоги. Якщо на початку 2024 року з 4,9 млн ВПО допомогу отримували 2,6 млн людей, тобто більше половини, то зараз з 4,4 млн осіб – лише 900 тис. або трохи більше, ніж п’ята частина.
Також не будемо забувати, що уряд надає ВПО субсидії на оренду житла. Субсидії залежать від регіону проживання, адже ціни на оренду різні, скажімо, у Києві та Харкові, Львові та Запоріжжі, а також від рівня доходів ВПО – субсидії можуть отримати родини, які витрачають на оренду понад 20% свого сукупного доходу.
Грошей багато не буває
Як було зазначено вище, у 2026 році витрати бюджету на проживання ВПО складуть близько 40 млрд грн. Це приблизно стільки ж, скільки передбачалось бюджетом на 2025 рік.
Йдеться про бюджетну програму 2501480 "Надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".
У держбюджеті на 2025 рік на цю програму було передбачено 39,6 млрд грн.
Проте у попередні роки великої війни суми відповідних видатків були більшими.
Так, у 2022 році за цією програмою було передбачено 57,65 млрд грн, у 2023 році видатки прогнозовано зросли – до 74,2 млрд грн, а у 2024 році – також прогнозовано – вони впали до 40,9 млрд грн.
Попри те, що цього року і наступного витрати на ВПО менші, ніж у попередні, це все одно десятки мільярдів.
Та чи будуть у держави ці мільярди?
За словами економічного експерта Руслана Чорного, Україна планує і далі залучати кошти зарубіжних партнерів, а також на внутрішньому ринку за рахунок розміщення облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП).
"Тож, теоретично може вдатися. Але як воно буде – хто знає, – сказав він у розмові з "Апострофом". – Адже ми бачимо, що "діра" в бюджеті є й цього року".
І ще запитання: а чи достатньо платити біженцям війни, зокрема дітям та людям з інвалідністю, такі гроші, яких точно не вистачить навіть на найнеобхідніше?
"Грошей ніколи багато не буває. І, якщо б їх було більше, потрібно було б платити (ВПО) більше, – сказав у коментарі виданню координатор експертних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман. – З іншого боку, наш бюджет – воєнний, він дуже обмежений. Трохи більше 2 трильйонів ми збираємо податками, і все це йде на оборону. Ще близько 2 трильйонів ми отримуємо від "міжнародників" (міжнародних партнерів – "Апостроф"), і більше вони нам давати не дуже хочуть – це йде на "соціалку", в межах чого платиться й ВПО".
За його словами, можна було б, приміром, скерувати додаткові кошти на допомогу ВПО за рахунок "Національного кешбеку" чи стратегічних комунікацій, але все це не дуже великі гроші – в межах декількох мільярдів гривень.
"Що треба в першу чергу робити з ВПО, – це допомагати їм отримувати роботу, впроваджувати програми перекваліфікації, які, в принципі, вже є, програми відкриття власної справи, тому що звісно, соціальної допомоги не буде достатньо", – резюмував Гетман.
