Україна залучила 2 мільярди доларів, розмістивши 12-річні єврооблігації. Прибутковість за цими паперами виявилася досить високою - 7,25% річних, при тому, що приблизно в той же час Міністерство фінансів розмістило доларові облігації внутрішньої держпозики під менш ніж 4%. Журналіст "Апострофа" Віктор Авдєєнко з'ясовував, чому уряд позичає під такі високі відсотки і чи є можливість робити це дешевше.
Україна розмістила 12-річні єврооблігації на 2 мільярди доларів.
Розміщення відбулося 23 липня. Прибутковість паперів становить 7,25% річних, термін їх погашення - березень 2033 року.
Це, до речі, друга спроба розміщення цих євробондів. Перша була 1 липня - тоді було залучено 1,75 мільярда доларів під 7,3% з терміном погашення також в березні 2033 року. Однак вже 2 липня уряд скасував цей випуск через відставку тодішнього голови Національного банку України Якова Смолія.
Після того, як регулятор отримав нового керівника в особі Кирила Шевченка, а ринки заспокоїлися, український уряд зробив нову спробу розміщення. При цьому сума, залучена до бюджету від цього розміщення, виявилася навіть дещо більшою, ніж 1 липня, а прибутковість - дещо меншою, хоча все ж досить великою порівняно з іншими розміщеннями. Так, 21 липня на аукціоні були продані, зокрема, 6-місячні облігації внутрішньої державної позики, номіновані в доларах, із середньою прибутковістю 3,39% річних, що більше ніж удвічі менше, ніж за євробондами, розміщеним 23 липня. Під ці ОВДП в бюджет було залучено 171 мільйон доларів.
Прибутковість пізнається в порівнянні
Чому ж уряд займає під такі високі відсотки, якщо можна залучити кошти під більш низькі на внутрішньому ринку?
За словами президента інвестиційної групи "Універ" Тараса Козака, не можна однозначно говорити про те, висока це прибутковість паперів чи ні. "Якщо порівнювати з американськими або швейцарськими державними паперами, то це - прірва. Якщо ми порівнюємо з прибутковістю, умовно, Аргентини або Венесуели, то виглядаємо красенями", - пояснив він в коментарі "Апострофу".
Експерт додав, що прибутковість за українськими цінними паперами останнім часом навіть знизилася.
Крім того, за його словами, ОВДП, в основному, - це короткі папери. "Євробонди 2021 року котируються з ненабагато вищою прибутковістю - приблизно 4%", - зазначив Козак.
Ще одна проблема - обсяги залучених коштів.
За словами інвестиційного банкіра і фінансового аналітика Сергія Фурси, на внутрішньому ринку просто неможливо знайти стільки грошей, скільки на міжнародних майданчиках. У розмові з виданням він пояснив, що, в основному, державні банки "на валюту, яка у них є, купують ОВДП, і особливого додаткового попиту всередині країни на них (ОВДП) немає".
Тарас Козак з цим згоден: "В Україні можна залучити сотні мільйонів доларів. Причому, найчастіше, коли попередній валютний бонд закінчується. І тоді інвестори вкладаються в наступний. Найчастіше, це - українські державні банки".
Є ще кілька причин, за якими прибутковість облігацій внутрішньої держпозики нижча, ніж у євробондів. ОВДП, як не дивно, більш надійні папери, ніж єврооблігації. "Вони лежать на балансах українських банків, в першу чергу, державних, і дефолт по ним не має сенсу, оскільки тоді потрібно буде рятувати вкладників, потрібно десь брати гроші, тобто стріляти собі в ногу", - говорить Тарас Козак.
За його словами, є ще один аргумент: ціла низка компаній, і це не тільки вже згадані держбанки, а й, наприклад, пенсійні фонди, обмежені в своїх діях нормативними актами. Тому вони змушені купувати папери з меншою прибутковістю.
Головне - довіра
До речі, ще один фактор, який спонукає Україну залучати кошти на зовнішніх майданчиках під досить високі відсотки, - імідж. "У нас чомусь вважається, що, якщо країна вийшла з євробондами, то це означає, що у нас все ОК, мовляв, дивіться, наші облігації купують", - розповів в коментарі "Апострофу" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Єгор Киян.
Ну, а, оскільки під менші відсотки в таких обсягах і на такий довгий термін Україні не дають, то доводиться погоджуватися на те, що пропонують. "Якщо покупця на 4% не знаходиться, підвищують (прибутковість) до 5%, потім - до 6%, 7% і так далі", - говорить Єгор Киян.
При цьому, за словами експерта, Україна розміщувала євробонди і на короткий термін під дуже високі відсотки: "Просто тому що терміново потрібні були гроші".
Таким чином, Україні поки ніхто на зовнішніх ринках позичати під низькі відсотки не буде. "Це - наш рівень", - пояснює Сергій Фурса.
Що потрібно, щоб прибутковість за українськими паперами знижувалася? "Потрібно, щоб нам довіряли, що ми платоспроможні. Умовно, потрібно провести реформи, які зараз, насправді, згортаються", - говорить фахівець.
"Особливо, з огляду на останні події, переступання через червоні лінії, такими діями ми відсікаємо для себе можливість знижувати процентну ставку (прибутковості облігацій)", - додає Єгор Киян.
Дістати гроші з-під матраців
Насправді у внутрішнього ринку є ресурсний потенціал. Це - так звані гроші під матрацом.
"Без сумніву, 10 мільярдів доларів в Україні під матрацами лежать. Може бути і набагато більше, але 10 мільярдів - точно. Але недовіра до держави, недовіра в цілому до фінансових інститутів і багато інших причин не дають змоги підняти ці кошти з-під матраців і вкласти у фінансування дефіциту бюджету ", - зазначає Тарас Козак.
Тому уряд напевно продовжить залучати кошти на зовнішніх ринках, і є досить велика ймовірність, що прибутковість відповідних паперів буде високою.
При цьому вже намітилася не найсприятливіша тенденція. "У нас виходить, що з кожним роком ми все далі скочуємося в пастку бідності. І, схоже, ми ніколи вже з цим позичанням попрощатися не зможемо - це вже певна модель кредитної залежності, - говорить Єгор Киян. - Зараз це може виглядати, як спалах наднової, але потім може утворитися чорна діра".
