Заступникам голови Національного банку України Катерині Рожкової та Дмитру Сологубу винесли догану і висловили недовіру. "Апостроф" розбирався, чи є заслуженими ці санкції, і як дії згаданих членів правління НБУ можуть вплинути на стабільність роботи регулятора та його незалежність.
У Національному банку України (НБУ) скандал. Перший заступник керівника Нацбанку Катерина Рожкова та заступник голови НБУ Дмитро Сологуб отримали догани. Це сталося на засіданні Ради Національного банку 2 жовтня.
Крім того, Рада Нацбанку на тому ж засіданні висловила Рожкової та Сологубу недовіру.
Спершу ця інформація почала циркулювати з подачі обізнаних джерел, проте пізніше всі сторони конфлікту підтвердили її автентичність.
Помилкова політика
Що ж сталося?
За словами голови Ради НБУ Богдана Данилишина, на засіданні 2 жовтня було дано оцінку діям посадових осіб Нацбанку.
"Останнім часом окремі посадові особи НБУ, прагнучи показати свою особливість та винятковість, намагаються нав’язувати громадськості свої особисті погляди та оцінки, які навіть не входять до сфери їхньої службової компетенції та дій, а також порушуючи нормативно-правові акти, які вони самі у відповідний час приймали", - заявив Данилишин.
У свою чергу, Катерина Рожкова вважає, що догану їй та Дмитру Сологубу зробили за їх висловлювання, опубліковані в пресі.
"Нічого крамольного, що б йшло у розріз з "генеральною лінією партії" не озвучувалося. Ми казали, що незалежність НБУ - це про колегіальність. Що новій команді треба трохи часу, щоб спрацюватися. І все у такому дусі. Не вірите, що у 2020 році можуть оголошувати догану за спілкування з засобами масової інформації? Я теж до кінця не вірила, що цензура дійшла до стін Національного банку. Але чому дивуватися, якщо рішення приймалося "вночі зухвало топором". Тобто за закритими дверима, без пояснення причин та заслуховування сторін", - написала вона в Facebook.
Відомо також, що певним "подразником" стало інтерв'ю Дмитра Сологуба в кінці вересня, в якому він, зокрема, сказав, що зараз "Нацбанк фактично повернувся в ситуацію 2015 року, ... коли кредит довіри від МВФ потрібно купувати практично "з нуля".
При цьому одне з джерел, яке, очевидно, є членом Ради НБУ, опозиційно налаштованим до глави Ради Богдана Данилишина, зазначив, що згадане рішення виходить за рамки повноважень Ради Нацбанку і є елементом політичного тиску на членів правління, які залишилися з часів колишнього керівника регулятора Якова Смолія.
Катерина Рожкова також вважає, що справжні причини санкцій є політичними.
Порушена стратегія
Як з'ясувалося, глава правління Національного банку Кирило Шевченко (він є членом Ради НБУ за посадою) також голосував за оголошення догани і вираз недовір'я Рожкової і Сологубу.
Шевченко, до речі, не тільки підтвердив, що голосував "за", але і пояснив, чому були здійснені такі кроки щодо його заступників.
Кирило Шевченко
За його словами, в Нацбанку ще до його приходу на посаду глави правління, була затверджена стратегія комунікацій, обов'язкова для всіх співробітників.
"Одним з принципів цієї стратегії є політика "єдиного голосу". Це означає, що ми як команда однодумців у НБУ маємо дотримуватися єдиної позиції, уникаємо розбіжностей у комунікаціях… Висловлення контрастних поглядів різними членами однієї команди може нашкодити нашому взаєморозумінню з міжнародними партнерами. Особливо це актуально на фоні активного діалогу з МВФ, який у нас триває зараз. Враховуючи, що окремі члени нашої команди порушили нашу політику комунікацій, і було прийняте рішення Ради Національного банку", - сказав Шевченко.
Він додав, що ні про який "політичний тиск" мова не йде.
За словами члена Ради НБУ Віталія Шапрана, дії Ради були "педагогічними" і не тягнуть за собою звільнення Рожкової та Сологуба. "Якщо вони зміняться, будуть шукати наші голоси, будуть працювати, підійдуть до нас, пояснять свою позицію, наприклад, то все можливо в подальшому", - заявив він.
Втім, дещо пізніше Шапран скорегував свою позицію, зазначивши, що, можливо, тепер голоси за відставку "цих членів правління в Раді НБУ знайдуться".
Нагадаємо, Верховна Рада 3 липня звільнила з посади голову правління НБУ Якова Смолія, який сам подав у відставку, пояснивши своє рішення тим, що на нього здійснювався "систематичний політичний тиск". Відомо, що у Смолія був системний конфлікт з Радою Нацбанку на чолі з Богданом Данилишиним.
Новим керівником регулятора був призначений Кирило Шевченко - Верховна Рада затвердила його на посаді 16 липня.
З самого початку були побоювання, що в складі правління можуть відбутися зміни, однак навряд чи багато хто очікував, що цей процес виявиться настільки стрімким.
Протягом трохи більше місяця були звільнені заступники глави НБУ Олег Чурій, Сергій Холод і Роман Борисенко, їм на зміну прийшли Юрій Гелетій, Олексій Шабан та Ярослав Матузка.
Таким чином, на сьогодні з колишньої команди в правлінні залишилися Рожкова та Сологуб. І ось тепер і над ними нависла загроза звільнення (очікується, що питання про звільнення Рожкової Рада НБУ розгляне 16 жовтня).
Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб
Розбрід та хитання
Банківське співтовариство України та зарубіжні партнери нашої країни доволі прозоро натякали, що спадкоємність в роботі регулятора є одним з ключових чинників збереження незалежності Національного банку, і глава НБУ Кирило Шевченко зробив низку розпливчастих заяв про те, що ця спадкоємність буде збережена за його керівництва.
Більше того, збереження на посадах таких, безумовно, професійних кадрів як Катерина Рожкова та Дмитро Сологуб, сприяло б зміцненню позиції правління Нацбанку в конфлікті з Радою НБУ, який нікуди не подівся після зміни голови центробанку.
Однак неконструктивні дії, перш за все, Катерини Рожкової, насправді, істотно послаблюють управлінську команду Національного банку, що грає на руку Богдану Данилишину, який тепер зможе істотно збільшити свій вплив в НБУ.
Очевидно, що винесена догана та виражена недовіра Рожкової та Сологубу цілком об'єктивні та заслужені.
Ясна річ, що в будь-якому колегіальному органі, яким є правління Нацбанку, бувають розбіжності, але це не означає, що їх потрібно оприлюднювати при першій ліпшій нагоді.
"Ветерани" Рожкова та Сологуб повинні були б дотримуватися політики "єдиного голосу", як це пропонує внутрішній циркуляр Нацбанку, і, за великим рахунком, стати надійною опорою Кирилу Шевченку, який перебуває на посаді всього три місяці, причому в украй складний для країни період, що пов'язаний з коронавірусною кризою. Корпоративне правило "не виносити сміття з хати" (не кажучи про те, що це правило чітко закріплено в згаданій "стратегії комунікацій" Нацбанку) ніхто ж не відміняв.
Цілком можливо, що незгода Катерини Рожкової та Дмитра Сологуба з нинішньою політикою центробанку має принциповий характер, але в цьому випадку вони повинні були подати у відставку. Замість цього Рожкова та Сологуб, по суті, продемонстрували, що в правлінні НБУ панують розбрід та хитання, чим вони лише дискредитували себе та правління Національного банку в цілому.
