Уже найближчим часом НАК "Нафтогаз України" може почати буріння на Юзівській площі на сході країни, і, в разі виявлення достатніх обсягів газу, видобуток на ній може закрити потреби України в паливі. "Апостроф" з'ясовував, наскільки реалістичним є цей проект і чи не стане він черговим пшиком.
НАК "Нафтогаз України" готова самотужки розробляти розташовану на сході країни Юзівську площу з метою видобутку газу. Про це нещодавно заявив глава компанії Андрій Коболєв.
При цьому холдинг не виключає проведення робіт на цій площі разом із партнерами, але про це говорити поки що зарано – хоча б тому, що Юзівська ще не передана під контроль "Нафтогазу".
Таємний скарб української землі
Юзівська площа вважається однією з найперспективніших ділянок видобутку вуглеводнів в Україні. Вона розташована у Дніпровсько-Донецькому басейні, її площа складає майже 8 тисяч квадратних кілометрів у межах Донецької та Харківської областей.
Йдеться, насамперед, про нетрадиційний – так званий сланцевий газ. За науковими оцінками, в Україні є 5-8 трильйонів кубічних метрів покладів сланцевого газу, при цьому на Юзівську припадають приблизно 3-4 трильйони кубів. За базовим сценарієм, її розробка дозволить щороку добувати 10 мільярдів кубометрів газу, а за оптимістичним - 20 мільярдів кубометрів.
Про Юзівську площу вперше заговорили десь десять років тому під час так званої "сланцевої революції", яка почалася в США та згодом перекинулась на Європу та інші частини світу.
В 2012 році було проведено конкурс на право укладення угоди про розподіл продукції (УРП) на розробку цієї ділянки, який виграла британсько-нідерландська Shell (угоду підписали в січні 2013-го). Компанія планувала інвестувати у розробку 200 мільйонів доларів та в освоєння родовища ще 3,5 мільярда доларів.
Налагодити видобуток газу – як традиційного, так і нетрадиційного - планували до 2018-2019 року. Але в 2014 році іноземних інвесторів зупинив початок воєнних дій поблизу родовища, і вже у 2015 році через великі безпекові та економічні ризики договір розірвали.
Після цього декілька разів проводились конкурси на освоєння цієї ділянки, і в 2016 році переможцем була визнана нідерландська компанія Yuzgaz B.V. При цьому не обійшлось без скандалів, але через судові рішення Yuzgaz B.V. отримала контроль над Юзівською площею, і в 2018 році Кабмін схвалив передачу на її користь 90% прав та обов'язків з інвестором-оператором проекту в особі словацької Nafta a.s. Втім в 2019 році стало відомо, що Nafta виходить з проекту. Зараз завершується передача родовища державному "Нафтогазу".
Юзівське родовище
Енергетична залежність
Питання видобутку газу є доволі актуальним для України – йдеться про енергетичну безпеку країни. І це питання стало особливо важливим після загострення відношень з Росією через анексію Криму та окупацію частини Донбасу. На той час РФ була єдиним постачальником газу в нашу країну.
Втім, з листопада 2015 року Україна не купує газ в Росії, і приблизно тоді ж виникла ідея наростити власний видобуток з тим, щоб згодом взагалі відмовитись від газового імпорту. Ця ідея була оформлена в програму "20/20", згідно з якою "дочка" "Нафтогазу" – компанія "Укргазвидобування" мала до 2020 року вийти на видобуток 20 мільярдів кубометрів газу. При цьому загальний обсяг видобутку газу в цьому році мав сягнути 27,6 мільярда кубів.
Але ця програма провалилася з тріском. Так, у 2019 році загальний видобуток склав всього 20,7 мільярда кубів газу, що на 300 мільйонів кубів чи на 1,4% менше ніж у 2018 році. Щодо "Укргазвидобування", то минулого року вона добула лише 14,9 мільярда кубометрів – падіння у порівнянні з 2018 роком на 600 мільйонів кубів чи на 3,9%.
При цьому імпорт газу в 2019 році склав 14,3 мільярда кубометрів (в 2018 році був 10,6 мільярда кубів).
У "Нафтогазі" (та в "Укргазвидобуванні") кажуть, що видобуток не зростає та навіть знижується через виснаженість існуючих родовищ та брак коштів для розвідки та розробки нових.
У зв’язку з цим, "зайві" 10 мільярдів кубів на рік, які може принести розробка Юзівської площі, не кажучи вже про 20 мільярдів, були б для України зовсім незайвими.
Питання на роки
Але чи зможе "Нафтогаз" налагодити видобуток на Юзівській площі найближчим часом?
Андрій Коболєв каже про можливий початок видобутку за півроку з часу, коли Юзівська перейде під контроль НАК.
За словами директора нафтогазового консультаційного центру "Ньюфолк" Андрія Закревського, таких великих родовищ як Юзівська площа в Україні немає, тому її поклади вірогідно зможуть поповнити державні запаси газу.
У свою чергу, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар звертає увагу на те, що поки що йдеться про "перевірку гіпотези", яку мають в "Нафтогазі" (про це казав Андрій Коболєв), а сам видобуток, якщо розрахунки геологів виявляться вірними, - це питання не одного року.
"Насправді, якби всі добре читали договір з компанією Shell, вони не планували вийти на прийнятний мінімум видобутку навіть за п’ять років. Тому це дуже довготривала історія", - сказав експерт в коментарі "Апострофу".
Газова вишка
За словами Гончара, на відміну, наприклад, від Польщі, де поклади вуглеводнів, як з’ясувалось, замалі і нерентабельні, на Юзівській шансів на успіх набагато більше: "Доведено практикою минулих років, що там спостерігається наявність значних ресурсів газу не лише нетрадиційного, а й традиційного. Що, звісно, робить це місце більш привабливим".
Без інвесторів
Але треба усвідомлювати й ризики, які тут теж є. Андрій Закревський підкреслює, що було б нелогічно віддавати всю площу одній компанії. "По-перше, великі масштаби покладів газу вимагають значних технічних та грошових ресурсів. А по-друге, не треба забувати, що і в 2014 році, і зараз ці території дуже близькі до зони ООС, і є величезні ризики блокування цих ініціатив з боку російських військових, які можуть в будь-яку мить почати воєнні дії в тому напрямку”, - сказав він у коментарі виданню.
За словами Михайла Гончара, у справі розробки цієї площі розраховувати на інвесторів не варто: "На світовому ринку ціни на газ досить низькі, тому інвесторам не дуже цікаво вкладатися в цю історію. Ну, і забувати про загрозу з боку сусіда не треба".
А тому, вважає експерт, "Нафтогазу" прийдеться домовлятися зі владою про допомогу, зокрема, у вигляді певних дотацій.
Андрій Закревський в цілому погоджується. За його словами, в Україні занадто високі рентні ставки на надра, і це відштовхує потенційних інвесторів: "За інвесторів потрібно боротися, а ми, на жаль, програємо". Тому, додає він, інвестування з боку держави може допомогти у розробці родовища.
Були б гроші
Таким чином, чи не головним стає питання грошей. Не треба забувати, що видобуток сланцевого газу, навіть попри те, що технології з часом стають все більш доступними, є більш дорожчим ніж видобуток традиційного газу. Втім, "Нафтогазу" не вистачає навіть на розвідку традиційного газу.
Андрій Закревський говорить, що Юзівська - це дуже велика територія, тому потрібно використовувати потужні кущові технології буріння: "Один такий кущ коштує 100-120 мільйонів доларів. А таких кущів знадобиться декілька аби охопити всі поклади на Юзівській".
Зрозуміло одне – для реалізації такого проекту потрібно залучення потужної компанії (або декількох).
"Маленьким компаніям не під силу такі газові поклади. Тому, передача прав на Юзівку "Нафтогазу" може стати правильним рішенням", - резюмує Михайло Гончар.
Принаймні, в України з’явився реальний шанс стати енергетично незалежною державою. Тепер головне питання – чи зможемо ми правильно розпорядитися цим газовим "клондайком".
