Російський публіцист Олег Кашин в інтерв'ю "Апострофу" дав свою оцінку ситуації з окупованим Кримом, розповів, що може стати наслідком за фсбшної історії з кримської "диверсією", прокоментував вбивство у Києві відомого в Росії журналіста Павла Шеремета, інцидент з ватажком ЛНР Ігорем Плотницьким, а також відповів на питання, чи вигідна Кремлю діяльність Надії Савченко в Україні.
- Ситуація з Кримом сильно розколола українське і російське суспільства. На вашу думку, чи можна повернути півострову статус-кво?
- Дякую, що поставили це питання першим - люди радикальних поглядів зможуть прочитати на нього відповідь і не читати далі, не витрачати свій час.
- Вже заінтригували.
- Чи можна повернути статус-кво Радянському Союзу? А Югославії? А Чехословаччині? Кордони в Європі і в світі часто змінюються протягом століть, і кожного разу доречна приказка про зубну пасту і тюбик, в який її вже не запхнеш. Я впевнений, що історія Криму зробила незворотній поворот в лютому 2014 року. Чим швидше обидва наших суспільства це зрозуміють і приймуть, тим швидше життя на півострові нормалізується. Вибачте.
- А за яких обставин Росія може повернути Крим Україні?
- В принципі, я дуже легко можу уявити собі розпад Росії та появу на її території якихось нових держав. Є Кавказ, є, між іншим, Тува, є навіть Татарстан, який за 25 років пройшов той шлях національного будівництва, на який інші країни в Європі витрачали століття.
Очевидно, і Крим перебуває в зоні ризику - російська держава не дуже стійка і не дуже монолітна, і при черговому потрясінні вона цілком може втратити Крим. Чи означає це, що він у цьому випадку радісно повернеться до складу України? Ні, звичайно, не означає. Відносини Криму та Києва можна описати формулою "була без радості любов, розлука буде без печалі". Та й не дуже коректно, напевно, говорити про землю, населену живими людьми, як про предмет - "повернути". Я розумію, що в Україні ще довго буде популярним саме таке ставлення до Криму, і сподіваюся, що, принаймні, ніхто в Києві не зважиться відвойовувати Крим назад силою.
- Але ж поки Росія не поверне Крим, наші країни навряд чи помиряться...
- Я не думаю, що взагалі в Росії навіть ті політики, які зараз говорять про Крим як про частину України (Явлінський, Касьянов), будуть готові відмовитися від Криму, якщо раптом прийдуть до влади. Говорячи про Путіна і його політику, багато згадували Гітлера, Судети, і це порівняння, напевно, є цілком доречним. Але Крим можна вважати Судетами і по відношенню до України, а маніакальне бажання його повернути може принести багато бід і Криму, і самій Україні. Гітлер живе не тільки в Путіні, майте це на увазі.
- Останнім часом має місце дуже динамічне зближення Путіна з Ердоганом. Наскільки це вигідно Росії?
- Я б не став говорити в цьому контексті про Росію. Сьогодні російська держава занадто зав'язана на персоні Путіна, і замість національних інтересів у Росії тільки особисті інтереси Путіна. Йому - так, напевно, вигідна дружба з Ердоганом. Путін взагалі хоче бути впливовим світовим лідером, оскільки його прогнали з клубу провідних країн світу, з "сімки" ("вісімки"), то йому тепер потрібні будь-які дружби такого роду.
- А чи може Ердоган визнати Крим російським?
- Я думаю, це питання часу. Можливо, Трамп стане президентом США і визнає Крим. А за Трампом потягнуться інші, чому б і ні.
- Думаєте, у Трампа є шанс стати президентом США?
- Я взагалі не розбираюся в американській політиці і не хотів би про неї говорити. Але ми ж з дитинства знаємо, що результат американських виборів непередбачуваний, тому у Трампа, звичайно, є шанс.
- Останні кілька днів дуже активно обговорюється спроба "диверсії" у Криму. Як Путін це використовує?
- Так, я справді боюся, що нинішнє (штучне і ініційоване Росією) загострення може призвести до нових бойових дій на Донбасі. Але поки що можна сподіватися, що адресати цієї гри знаходяться всередині Росії: скоро вибори, треба якось тримати росіян в тонусі, "диверсія" в Криму для цього непогано підходить.
- Чи може Путін зважитися на військовий удар по Україні?
- Я сподіваюся, що ні, але і очікування гарячої фази - це саме по собі майже війна. Ну а стріляти в регіоні і не переставали.
- Метою нібито українських "диверсантів" було "вбити туризм в Криму". Вам не здається ця фраза смішною?
- Здається, звичайно. Це фраза з газети "Коммерсантъ", з текстів її відділу злочинності, який дуже часто використовується російськими спецслужбами для інформаційних зливів такого роду. А сливи з ФСБ завжди звучать смішно, тому що в цій конторі багато параноїків і шпіономанів, вихованих в культурі 1937 року.
- Російські "Известия" 12 серпня написали з посиланням на свої джерела, що Росія може розірвати дипломатичні відносини з Україною. Чи можливий такий сценарій? І навіщо це Путіну?
- Взагалі, дивно, що Україна не розірвала дипломатичні відносини ще в 2014 році. Це було найдивнішим в донбаській війні, коли українська влада постійно заявляла, що воює з Росією, але при цьому мала в Москві своє посольство, а в Липецьку - знамениту фабрику.
- Чи підтримуєте ви ідею введення візового режиму між Україною і Росією?
- Ну, по факту він вже введений українською стороною. Останній раз я в'їжджав в Україну навесні 2014 року, і в "Борисполі" проходив з СБУ процедуру, цілком порівнянну з отриманням візи. Мені це, звичайно, не подобається. Візи - це погано, свобода пересування - найважливіше право людини.
- Що думаєте стосовно кандидата в посли РФ в Україні Михайла Бабича? Це агент ФСБ? Яку загрозу для України він може нести?
- Я не дуже вірю в самостійну сутність ФСБ. Як би грізно не звучала ця абревіатура, вона залишається всього лише інструментом в руках Кремля. Я не розумію такої хворобливої реакції на Бабича з боку українців. Вам що, потрібен російський посол, який не пов'язаний ні з Росією, ні з Кремлем, який-небудь кіноактор, який буде посміхатися і нічого не вирішувати?
Бабич - цілком зловісний сурковський чиновник, фігура досить похмура. Ну, так і відносини між нашими країнами зараз такі. Так що він їм цілком адекватний.
- А що скажете про Савченко? Що думаєте про її політичну діяльність зараз?
- Мені весело спостерігати за тим, як ті ж самі люди, які зліпили з Савченко національну героїню, тепер проклинають її за ті, загалом, банальні слова, які вона говорить.
- А як вважаєте, чи вигідна її діяльність зараз Кремлю?
- Мені здається, Кремлю якраз вигідний радикалізм в стилі горезвісного "Правого сектора" - риторика випаленої землі стосовно Донбасу. А риторика в тому вигляді, в якому її викладає Савченко - я впевнений, що через рік-два вона стане повсюдною в українському суспільстві, а Савченко просто випереджає час.
- Як вважаєте, замах на ватажка ЛНР Ігоря Плотницького — це була інсценування? Кому вона вигідна?
- Ні, не думаю, що це інсценування. Плотницький, судячи з усього, персонально стоїть за вбивствами багатьох незалежних сепаратистських лідерів типу Мозгового, Дрьомова або Бєднова. І людей, охочих йому помститися, в Луганську достатньо.
Але ви праві - будь-яка подія такого роду може бути вигідно самому Плотницькому в його боротьбі проти незалежних командирів і за зміцнення власної влади.
- З моменту вбивства Шеремета пройшло вже три тижні. Якщо допустити в цьому злочині "російський слід", то як думаєте, замовники домоглися своїх цілей?
- Коли вбили Бориса Нємцова, російська пропаганда намагалася говорити про український слід. Це було смішно. І мені здається, що розмови про російський слід у вбивстві Шеремета настільки ж "достовірні".
Ви живете у країні, що воює, у вас людське життя знецінилася до більш низьких, ніж в Росії, показників, у вас всі на всіх ображаються і всі всіх ненавидять - а ви чогось шукаєте російський слід. Шукайте на здоров'я, звичайно, але це дурне заняття в даному випадку.