Основною перешкодою на шляху досягнення більшої ефективності з розкриття корупційних злочинів є збереження інституційної залежності Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) від Служби безпеки України (СБУ) та Генеральної прокуратури України (ГПУ). Зокрема, СБУ на прохання НАБУ здійснює прослуховування підозрюваних у корупційних правопорушеннях. ГПУ з подачі президента намагається обмежити підслідність злочинів, що знаходяться в межах компетенції НАБУ. Згідно з умовами оновленого за результатами другого перегляду варіанту Меморандуму з МВФ, Україна зобов'язалася надати НАБУ право на самостійне прослуховування. Однак зробить це лише за умови створення з ГПУ якогось "тіньового" НАБУ, яке буде розслідувати найбільш чутливі для нинішньої влади корупційні справи із заздалегідь відомим результатом, вважає аналітик МЦПД В'ячеслав Голуб. Міжнародній спільноті і громадянському суспільству в Україні потрібно не допустити нівелювання ролі НАБУ як провідного антикорупційного органу та актуалізувати питання справжньої реформи ГПУ.
Зміцнення інституційної спроможності НАБУ передбачає надання йому можливості користуватися широким спектром методів розслідування без необхідності покладатися на інфраструктуру інших правоохоронних органів. Це стосується права на прослуховування високопосадовців, здійснення операцій під прикриттям, перехоплення повідомлень, доступу до комп’ютерних систем і контролю кореспонденції. Відповідно до Меморандуму необхідно також забезпечити захист від витоку інформації на стадії реєстрації досудових справ і постанов слідчих суддів, що мають відношення до НАБУ.
Законодавче закріплення права НАБУ здійснювати прослуховування є необхідною умовою для забезпечення більшої ефективності з розкриття корупційних злочинів. Адже за наявним механізмом НАБУ змушене звертатися до СБУ з проханням здійснювати прослуховування. І таке прохання НАБУ висловлює лише за наявності дозволу суду. Цей механізм дозволяє СБУ зловживати своїм становищем, маючи змогу прослуховувати не лише своїх підозрюваних, а й підозрюваних інших правоохоронних органів. Завдяки цьому спецслужба має інформацію щодо всіх оперативних розробок, що здійснюються іншими правоохоронними органами. Крім того, маючи ексклюзивне право на прослуховування, СБУ гарантує власну безпеку. Відповідно до статті 216 Кримінального процесуального кодексу України детективи НАБУ здійснюють досудове розслідування злочинів, скоєних, у тому числі, військовослужбовцями вищого офіцерського складу СБУ. Якщо досудове розслідування НАБУ проводить щодо посадовців СБУ, то виникає загроза витоку інформації, що може негативно вплинути на ефективність здійснення негласних слідчих дій.
У парламенті зареєстровані два законопроекти (№4812 та 4721), які передбачають надання НАБУ права на самостійне прослуховування. Їхнє ухвалення сприятиме більшій ефективності досудового розслідування та забезпечить незалежність НАБУ від інших правоохоронних органів. Але чи знайдуться голоси в парламенті на підтримку такого рішення?
Президент не зацікавлений у повністю незалежному статусі НАБУ, що робить його непідконтрольним владі. Тому Петро Порошенко через депутатів своєї фракції поступово намагається зробити з ГПУ паралельну структуру з боротьби з корупцією. І навіть якщо правляча коаліція схвалить законопроект, який надає НАБУ право на самостійне прослуховування, то намагатиметься компенсувати це обмеженням визначення підслідності злочинів, які належать до компетенції НАБУ. У цьому контексті в парламенті було зареєстровано законопроект №5212, який надає генеральному прокурору право у виключних випадках доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення органу, якому воно не підслідне, але який розпочав щодо нього досудове розслідування, а також вирішувати спори про підслідність. Серед основних переваг такого рішення названо недопущення безпідставного затягування досудового розслідування. У разі ухвалення цього законопроекту він повністю знівелює всі зусилля з розбудови інституційної спроможності НАБУ, адже ГПУ на свій розсуд визначатиме, які справи може вести НАБУ, а які ні. Тобто питання щодо найближчих соратників та бізнес-оточення президента розглядатиме ГПУ, тоді як НАБУ буде відведена роль покарання нелояльних високопосадовців та політичних опонентів. Останнє буде особливо активно подаватися суспільству під завісою суттєвих досягнень у боротьбі з корупцією.
Таким чином, переслідуючи мету одержання коштів МВФ, парламент може дозволити НАБУ здійснювати самостійне прослуховування, але за умови створення з ГПУ такого собі "тіньового" НАБУ, яке на власний розсуд забиратиме найважливіші справи, що потенційно можуть кинути тінь на владу. Міжнародній спільноті доцільно дотиснути українську владу щодо посилення НАБУ і забезпечення його незалежності від СБУ та ГПУ. У цьому контексті варто актуалізувати питання справжньої реформи ГПУ.
