У своїй гібридній війні проти країн ближнього та далекого зарубіжжя Росія Володимира Путіна має як успіхи, так і поразки. Втручання в торішню президентську кампанію у США підштовхнуло Конгрес посилити санкції проти Москви, хоча бажаний для Кремля кандидат переміг у виборчих перегонах. Аналогічним чином в країнах Балтії Росії не вдалося повторити успіх кампанії з дезінформації у Молдові, де виборці в листопаді минулого року обрали президентом проросійського кандидата Ігоря Додона. Зрештою, гібридна війна не є односторонньою грою. Всі країни, на які спрямована ця стратегія Росії, відповіли повним спектром контрзаходів. У довгостроковому ж плані ця стратегія навряд чи здатна забезпечити Росії те місце в світі, якого так хоче Кремль. Про це йдеться у статті американської приватної розвідувально-аналітичної компанії Stratfor, текст якої є у розпорядженні "Апострофа".
Клин клином вибивають
Військові та напіввійськові дії Росії в Криму та на Сході України у відповідь на підтриманий Заходом Євромайдан зустріли масу заходів у відповідь, констатує Stratfor. НАТО збільшив присутність в Румунії, Польщі та країнах Балтії. Разом зі США Північноатлантичний альянс також збільшив підтримку України у сфері безпеки, оскільки країна перебудовує та укріплює свій військовий потенціал, щоб відповідати стандартам блоку. А тим часом Київ бореться з бойовиками на Донбасі, яких підтримує Росія.
Україна, ЄС та США також вживали економічних заходів щодо посилення тиску на Росію. Брюссель та Вашингтон вже три роки зберігають санкції проти Кремля. Київ скорочує свої економічні зв'язки з Москвою, ввів торговельну блокаду сепаратистських територій (окупованих районів Донецької і Луганської областей, - "Апостроф") і обмежив таким фінансовим установам, як "Сбербанк", ведення бізнесу в Україні. До того ж Україна наслідувала приклад таких країн, як Польща, і знайшла нових постачальників енергоносіїв в Європі, знизивши залежність від Росії. Молдова підтримала Київ у його протистоянні з Москвою. А контроль на українсько-молдавському кордоні ускладнив потрапляння товарів і людей з та до Придністров'я - підтримуваної Росією сепаратистської території.
Мережа російського впливу
Країни Заходу, пише Stratfor, протистоять і російським кібератакам. В останні роки кілька країн, зокрема, Чехія та Естонія, створили центри та програми, присвячені кібербезпеці. Центр кібербезпеки Естонії фактично отримав акредитацію від НАТО та підтримку 20 членів блоку. Крім того, країни все частіше об'єднують свої сили для підвищення захисту та обізнаності в галузі кібербезпеки. У червні Європейська рада оголосила про створення спільної структури під назвою "інструментарій кібердипломатії", з метою об'єднати дії у відповідь на небезпечну кіберактивність.
Держави по всій Європі створюють оборону проти пропаганди та дезінформації, яку поширює Москва. Фото: EPA/UPG
Держави по всій Європі створюють оборону проти пропаганди та дезінформації, які поширює Москва. Україна заборонила великі російські соціальні мережі і сервіси електронної пошти, а країни Балтії заблокували російський державний телеканал RT. Український парламент прийняв законодавство, що обмежує використання російської мови в телевізійних та радіопередачах. А парламент Литви схвалив аналогічний законопроект, що обмежує 10 відсотками використання мов країн, які не входять до ЄС - іншими словами, російської - на телебаченні. Політичні партії Німеччини погодилися не використовувати роботів у своїх кампаніях в соціальних мережах, щоб спробувати зірвати російські операції з дезінформації. У цій країні, а також у Данії, Естонії, Литві та Сполученому Королівстві, з'явилися антипропагандистські центри.
У матеріалі йдеться про те, що консорціуми з перевірки фактів та транскордонне журналістське партнерство на Заході спрямовані на те, щоб і надалі перевіряти Росію онлайн. Наприклад, Альянс за забезпечення демократії, підтримувана США група в Німецькому фонді Маршалла, 2 серпня запустила веб-сайт для моніторингу та аналізу дезінформаційних операцій Кремля у Twitter. Всі ці зусилля полегшили виявлення пропаганди Москви і ускладнили для Росії використання дезінформації для впливу на громадську думку за кордоном.
Палиця о двох кінцях
Гібридна війна стала для Росії двосічним мечем. З одного боку, вона дозволила Росії керувати різними загрозами та викликами на Заході, як ніколи раніше. Кремль посіяв політичний хаос в США, створив глибокі розбіжності між Києвом та сепаратистськими територіями Донбасу (окупованими районами Донецької і Луганської областей, - "Апостроф"), посприяв приходу до влади в Молдові проросійського президента. Але, з іншого боку, це йому дорого обходиться. Відносини Росії із Заходом на найнижчому рівні після закінчення холодної війни. Режим санкцій, введених ЄС та США, допоміг увігнати російську економіку в стан багаторічного спаду, з якого вона ледве починає виходити. Втручання в американські вибори призвело не тільки до нових санкцій, але й попередило інші країни про ризик російського втручання у їх власні виборчі кампанії.
Санкції проти Росії ввели її економіку в стан багаторічного спаду, з якого вона ледве починає виходити. Фото: EPA/UPG
Як показали "подвиги" Росії у кіберпросторі, країна креативна і легко пристосовується. Тому Москва, як вважають американські фахівці, обов'язково знайде нові способи здивувати Захід, незважаючи на нещодавні невдачі. Однак її ресурси обмежені. Крім викликів, пов'язаних з низькими цінами на нафту й фінансовими труднощами, є ще і проблема скорочення населення Росії: до 2050 року прогнозують падіння чисельності росіян на більш ніж 10%. Це обмежить фінансові та військові можливості Росії, важливі для гібридної війни. Буде і зростаючий тиск на уряд з боку нового покоління громадян, які оскаржують статус-кво.
Чи буде стратегія гібридної війни Росії успішною, багато в чому залежить від того, чи зможе Москва досягти своїх стратегічних цілей у боротьбі зі зростаючим впливом Заходу на своїй периферії та закріпити там свою владу. Але, на думку Stratfor, якщо врахувати великі витрати, пов'язані з кампаніями проти Заходу, і військову силу, що скорочується, завдання буде ставати все важчим. І хоча гібридна стратегія залишиться ключовим елементом протистояння Москви із Заходом, цього, ймовірно, буде недостатньо, щоб зміцнити стратегічні позиції Росії в найближчі роки.
