RU  UA  EN

Четвер, 21 листопада
  • НБУ:USD 41.00
  • НБУ:EUR 43.20
НБУ:USD  41.00
Політика

"Поправка Лозового": чому правоохоронна система опинилася на межі колапсу

Зміни в КПК не приживаються, але міняти їх ніхто не хоче

Зміни в КПК не приживаються, але міняти їх ніхто не хоче Фото: УНІАН

Із березня 2018 року набули чинності чергові зміни до Кримінального процесуального кодексу України (КПК). Серед них - гучна "поправка Лозового". Правоохоронні органи до останнього вимагали від нардепів скасувати ці зміни, оскільки вони можуть призвести до колапсу. Їхні вимоги частково задовольнили, проте важливі норми - особливо що стосуються обмеження термінів досудового розслідування - залишили чинними. До чого призвели ці зміни в КПК, читайте в матеріалі "Апострофа".

Поправка, що розколола сім'ю політиків

Ухвалення Верховною Радою поправки №109, більш відомої як "поправка Лозового", названої на честь її автора, нардепа від Радикальної партії Андрія Лозового в жовтні 2017 року мало ефект бомби, що розірвалася. У чому полягали ці зміни, що викликали негативну реакцію у експертів? Йдеться про метаморфози в КПК, що стосуються кардинального скорочення термінів досудового розслідування; прив'язки слідчих підрозділів поліції до одного конкретного суду в тому чи іншому регіоні; позбавлення слідчих права самостійно призначати експертизи, а тільки з дозволу слідчого судді; оскарження повідомлення про підозру. Про "профнепридатність" цієї ідеї публічно говорили багато представників правоохоронних та слідчих органів.

Критично відгукнувся про цю затію навіть генпрокурор Юрій Луценко. "Я зараз звертаюся від імені всієї правоохоронної системи, хто за останній час заявляв про кризову ситуацію, що склалася в результаті змін до кодексів, які в результаті поправки одного з народних депутатів поставили всю правоохоронну систему на грань колапсу", - намагався достукатися до парламентарів Луценко.

Але це виявилося непросто: навіть його дружина, а також за сумісництвом депутат БПП і представник президента у ВРУ Ірина Луценко заявляла, що "поправка Лозового" корисна для бізнесу та її скасовувати не можна. Натомість пропонувала шукати компроміс.

Нардепи спробували 15 березня 2018 року внести деякі корективи в "поправку", щоб задовольнити інтереси правоохоронних органів. Наприклад, примусити слідчого отримувати дозволи на експертизу в суду тільки з економічних, службових і злочинів проти правосуддя. Решта експертизи - на його розсуд. Для злочинів економічного і службового характеру також пропонувалося зберегти можливість оскарження повідомлення про підозру.

Домовлялися нардепи довго, але ні до чого не дійшли. І 16 березня всі незручні для правоохоронців зміни в КПК набули чинності. Незважаючи на це, про анонсований колапс у роботі вони перестали згадувати.

Підправили, але головне залишили

Після спаду інтересу до змін у КПК нардепи вирішили дещо підправити. І в першу чергу зміни торкнулися прив'язки слідчих підрозділів поліції до конкретного суду. У парламенті 22 березня знайшлося 256 голосів за законопроект, який повертав стару редакцію: співробітники поліції отримали право звертатися в найближчий до їх відділення суд.

Частково розібратися вдалося і з ситуацією навколо експертиз. Справа в тому, що буквально відразу після прийняття цієї поправки в деяких ЗМІ почали роздувати паніку про те, що після набуття чинності "поправкою Лозового" виникне проблема з похоронами тих, хто помер природною смертю. Мовляв, в будь-якому випадку перед похованням слідчий повинен провести експертизу, дозволену тільки судом. Весь цей час тіло не можна було ховати. І багато експертів прогнозували, що це призведе до завалу. Утім, на практиці все виявилося значно простіше. У Міністерстві внутрішніх справ зазначають: щодо всіх, хто помер природною смертю, суд приймає рішення постфактум.

Фото: sud-expertiza.org

"Зараз у разі ненасильницької смерті і при відсутності повідомлення про злочин експертиза проводиться відразу ж, а далі постфактум приходить рішення суду про експертизу. Механізм спрощений, але все одно на такі справи тепер йде більше часу, ніж раніше", - розповів "Апострофу" спікер МВС Артем Шевченко.

Подібний механізм неможливо застосувати в решті випадків. Тому в правоохоронних органах продовжують наполягати на скасуванні запиту на експертизу у слідчого судді, щоб спростити роботу слідчих і не навантажувати суди. У парламенті представлено законопроекти, що стосуються цієї проблеми. Але далі першого читання жоден із них не просунувся.

Як розповіли "Апострофу" у колах правоохоронців, така процедура призначення експертиз може бути вигідна багатьом своєю тривалістю. За час отримання дозволу від судді інформація про підготовку перевірок може швидко дійти до потрібного "адресата". І поки до нього прийдуть з перевіркою, він приховає все, що може викликати підозри. Особливо це проблематично з перевіркою бізнесу, на сторону якого публічно стали депутати. Раніше "Апострофу" у парламенті підтверджували, що за подібні ініціативи з експертизою активно виступали нардепи-бізнесмени.

Головна проблема

Утім, найбільш проблемною в КПК залишається 219 стаття, що стосується тривалості досудового розслідування. "Поправка Лозового" встановила конкретні терміни для всіх видів злочинів.

Відлік починається з моменту внесення інформації про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань. На розслідування кримінального проступку дається 6 місяців, на злочин невеликої або середньої тяжкості - 12 місяців, а на тяжкий або особливо тяжкий злочин - 18 місяців.

Після вручення повідомлення про підозру у слідства є 1 місяць (кримінальний проступок) і 2 місяці (злочин). Якщо цього часу виявилося недостатньо, слідчий має право просити про продовження слідства на 2 місяці (кримінальний проступок), 6 місяців (злочин невеликої та середньої тяжкості) і на 12 місяців (тяжкі або особливо тяжкі злочини).

У попередній редакції КПК говорилося, що відлік термінів починається саме з моменту вручення повідомлення про підозру, які також становили 1 і 2 місяці. Тому у правоохоронних органів накопичилася величезна кількість нерозкритих злочинів за роки незалежності країни. Чи будуть щодо них колись результати, відповісти важко. Але слідчі вже попереджають, що через оновлену ст. 219 КПК більшість справ доведеться закрити. Це пов’язано і з резонансними кримінальними провадженнями, що стосуються політичної корупції, вбивств на Майдані тощо.

Фото: pixabay.com

"Ще раз підкреслюємо, розкриття і розслідування складних корупційних схем у такі стислі терміни неможливо. Наприклад, при розслідуванні схем, пов'язаних із виведенням коштів за кордон, детективи НАБУ виявляють ланцюжок, що складається в середньому з 7-10 ланок, через які вкрадені в українців гроші перераховуються кінцевим бенефіціарам", - заявили в березні в НАБУ, зазначивши, що тільки на розкриття банківської таємниці може піти, мінімум, 7-10 місяців.

Проте парламентаріїв це не сильно хвилює. У Комітеті з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності "Апострофу" повідомили про те, що до них поки не надходили законопроекти з ініціативою переглянути норму про терміни досудового розслідування.

Але в кінці листопада Верховна Рада прийняла закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних злочинів". У новій редакції пропонується залишити терміни тільки 12 і 18 місяців із моменту внесення даних в ЄРДР. А також розширюється перелік дедлайнів досудового розслідування з моменту вручення підозри:

- протягом 72 годин - кримінальний проступок,

- протягом 20 діб - при здійсненні кримінального вчинку в разі невизнання провини підозрюваним або ж необхідності додаткових слідчих дій;

- протягом місяця - в разі кримінального проступку і заяви про проведення додаткової експертизи;

- протягом 2 місяців.

Дані норми більш детально прописують терміни для слідства в разі кримінальних проступків, які, як правило, караються штрафами або громадськими роботами.

Прийнятий документ 7 грудня був направлений на підпис президенту. Поки його на Банковій не розглянули.

У будь-якому випадку закон не вирішує проблему, як бути зі складними справами, які іноді розслідуються роками. Звичайно, у нашій системі навіть необмежені терміни не є гарантією того, що розслідування резонансних справ завершиться результативно. Із новим законодавством надія зовсім пропадає.

На даний момент правоохоронці не повідомляють, скільки справ уже довелося закрити. Перші реальні цифри ми зможемо побачити вже в березні, коли мине рівно рік, як "поправка Лозового" набула чинності Проте часом слідчі і прокурори зізнаються, що багато справ навіть не будуть заводитися, тому що ніхто не захоче брати на себе відповідальність - розкрити їх в найкоротші терміни просто неможливо. А значить, порушники закону зможуть уникнути покарання на цілком законних підставах.

Читайте також