Шлях Зеленського має починатися з Тарасової гори, де зберігається душа українського народу - Наталія Заболотна

Менш ніж через місяць світові та українські лідери думок зберуться на Міжнародному економічно-гуманітарному форумі Ukrainian ID, який вдруге пройде в Каневі 7-8 червня. Організатори заходу амбітно називають його "українським Давосом" і підкреслюють, що головна мета форуму підняти питання нероздільності і взаємозалежності двох чинників гармонійного розвитку держави: економіки та людського капіталу. Детальніше про передумови виникнення цього форуму, його організацію та проведення в інтерв'ю "Апострофу" розповіла президент Фонду гуманітарного розвитку України, громадський та культурний діяч, а також ініціатор заходу НАТАЛІЯ ЗАБОЛОТНА.

- В цьому році форум Ukrainian ID пройде вдруге. Для глядачів, які не знають про цей форум, поясніть, що це за захід і чому його називають українським Давосом?

- Так, вперше цей форум відбувся минулого року. В це мало хто вірив, оскільки форумів в Україні мало, а зробити захід такого світового формату, та ще й у Каневі – це для багатьох вважалося непідйомним завданням. Дуже важко було переконати і спонсорів, і партнерів. Навіть легше відгукувались якісь закордонні спікери й гості, аніж наші.

У форум Ukrainian ID спочатку неохоче вірили якраз наші люди. Завжди не до того начебто. Говорять, мовляв, зараз економічна криза, так складно з владою, вибори. Але ми це зробили. Форум відбувся, мав доволі-таки хороший резонанс і, можна констатувати успіх, незважаючи на абсолютно обмежені інформаційні можливості.

Спрацювало і те, що преса одразу охрестила форум літнім Давосом, і що цей форум відбувається якраз у Каневі, місті особливої ваги для всіх українців, України і світу.

- У мене запитання щодо Канева, тому що всі звикли, що найгучніші події відбуваються у Києві, у центрі, куди зручно всім доїхати, а тут ви вибрали Канів. Чи не боялися, що туди багато хто не зможе доїхати?

- Канів є знаковим місцем, і нам не потрібно було збирати тисячі. Цей форум для тих людей, які спроможні визначати порядок денний країни. У минулому році цей форум на Тарасовій горі зібрав близько ста візіонерів, опініон-лідерів України і світу задля того, щоб сформувати певну адженту.

Знаєте, ми втомились від того, що Україна завжди є заручницею чужих планів. То ми їздимо на Мінські домовленості, то інвестуємо мільйони євро в створення українського дому в Давосі і намагаємось затягнути туди. Але чому не інвестувати у власну незалежну діалогову платформу, чому Україна має завжди їздити в гості до когось? Чому ми не можемо створити такий фундамент, такого значення і такої ваги подію, щоб щороку до нас приїздив світ, і щоб Україна була не просто заручницею чиїхось планів, а повноправним учасником у цій верстці глобального порядку денного для світу?

- Кожного року є якась основна тематика форуму. Чому він буде призначений цього року? Які будуть основні теми?

- Ми в передчутті того, що 2019 рік буде доволі-таки знаковим для України. Він і став таким певним Рубіконом, як до нашої ери і у нашу еру. Я вважаю, що це саме такий чіткий, жорсткий поділ, і в передчутті цього ми назвали цей форум сміливо, навіть зухвало - "Революцією цінностей".

Дійсно, на зламі епох і на стику століть, і під час таких політичних подій, якими стали ці вибори і цей вибір українського народу, саме в цей період люди, суспільство, Україна здатні і мають генерувати якісь нові прогресивні сенси та ідеї.

Ми абсолютно переконані, що цінності – це неодмінна субстанція здорового суспільства. Ми маємо їх генерувати, можливо, ми маємо зробити їх інвентаризацію. Ми маємо їх примножувати, тобто це не якісь ситуативні проблеми або не лише ситуативні проблеми, як то зниження тарифів на газ, підняття пенсій на п’ять копійок або інші популістичні обіцянки ситуативних політиків, які приходять на два, три, п’ять років, щоб збагатитись. Ми маємо цінність поставити нашою метою і прагнути до неї, а держава має створювати інструментарій для того, щоб суспільство було ціннісним, для того, щоб ми перестали вибирати краще з гіршого і щоб наші новини були не лише про кон’юнктурних політиків, а щоб ми збагачували наше суспільство, не примножуючи люмпен-сегмент, а прагнучи задля того, щоб наші люди, наші діти були високоосвіченими.

Тобто ми поставили на те, що на форумі будуть обговорюватись в десяти панелях і п’яти спеціальних платформах проблеми нової економічної стратегії, нової безпекової стратегії країни, якою вона має бути у ХХІ столітті через призму тих викликів, які проходить Україна, окрім платформи "культура і туризм", окрім платформи "технологія".

- Тобто буде достатньо багато таких сфер, найважливіших для країни?

- Так, але чого б ці сфери не стосувались – економіки, енергетики, екології, технології або культури і духовності – наскрізними будуть саме цінності. Задля чого бізнесмени працюють, задля чого держава випрацьовує своє ВВП? Задля людини. Тобто ми будемо наполягати, що людина – це найголовніша цінність нашої держави, це абсолютний суб’єкт і бенефіціарій всього, що виробляється і генерується. Тобто і економісти, і фінансисти, й інвестори, і політики, і гуманітарії будуть говорити про цінності, окрім основних тем, які ми припрацьовуємо разом.

Підсумковим комюніке форуму стане такий собі звід норм і правил здорового суспільства, така конституція цінностей, яку ми плануємо видати одразу після форуму. Можливо, навіть встигнемо до Дня Конституції.

- Чи можна назвати цю так звану конституцію дорожньою картою або книгою підказок для нового президента та його команди?

- Я сподіваюсь, що і новий президент Володимир Зеленський, і члени його команди, його офіційні радники, яким ми надіслали запрошення, будуть на цьому форумі почесними гостями і виступлять експертами. Вони будуть слухати, але слухати і чути – це різні речі. Ми будемо наполягати, що це дійсно дорожня карта, адже це фундаментальні речі і цінності, які мають стояти в преамбулі законів. Вони мають бути дорожньою картою для чиновників.

Чого вони йдуть у владу? Задля того, щоб реалізувати власне его? Задля суспільства, задля людей, задля країни, бо цінності – це, дійсно, найголовніші цілі, найголовніша мета і те, що об’єднує суспільство і країну.

Країну цементують цінності, культура – це вічне. Знаєте, коли посадиш породисту яблуню, і вона перші два-три роки буде давати свої плоди, і якщо ти не будеш за нею доглядати належним чином, то її з’їсть гусінь, вона просто виродиться і перетвориться у дичку. І щоб наше суспільство не перетворилося на дичку, його ми маємо живити вічним – цінностями.

Наголошую, що дуже важливий фактор – створювати інструментарій задля того, щоб люди не вдавалися до крайнощів. Ось держава ввела акциз. А акциз – це горілка, це алкогольні напої, це тютюн, це якраз те, що викликає потенційну залежність у громадян, і це шлях до деградації. Якщо ви хочете заробляти на акцизі, а, значить, на людях, то ви маєте дати їм, як мінімум, здорову альтернативу. Саме так і вчиняють здорові суспільства.

- Чи отримали ви вже якусь відповідь від Володимира Зеленського, точніше, від його команди, від його представників, тому що, звичайно, дуже складно уявити такий важливий захід без представників нової влади?

- Я переконана, що Канів є саме тим місцем, з якого може і, можливо, має початись офіційний тур президента України по країні. Це центральна точка нашої країни, це місце, де зберігається душа українського народу, і це якраз знак діаспорі, яка, до речі, прохолодно поставилась на виборах до кандидатури новообраного президента - тобто це дуже хороший знак. У нас 20 мільйонів діаспори. У нас 38 мільйонів наших, українських громадян.

Я переконана, що поїздка до Канева – це саме той маршрут, який хоча б раз на п’ять років з родиною має здійснювати кожен свідомий українець. Тарасова гора, на якій відбувається форум – це доволі-така висока, почесна і духовна трибуна, зокрема для президента.

- Ще хотілося би запитати про тих спікерів, які будуть виступати на різних модулях. За якими критеріями ви їх підбирали. Розкажіть про запрошених, скажімо так, зірок, топ-експертів з-за кордону, які приїдуть відвідати цей форум і виступити?

- Оскільки це форум міжнародний, то, звісно, ми запрошували і українських опініон-лідерів, і міжнародних експертів. На форум прибуде доволі-таки пристойна кількість українських послів. Деякі з них прийматимуть участь у панелях, пов’язаних з безпекою, економікою, енергетикою. Наприклад, один із надзвичайно цікавих, граючих тренерів світу і Європи – це Тічо Жупанчич, який розробив доволі успішну уже за фактом економічну стратегію розвитку Словенії до 2050 року. Будемо радитись з ним як експертом економічної панелі, як зробити нашу країну економічно успішною, як бути в тренді світу.

Серед міжнародних експертів буде також відома оглядач міжнародних видань Даян Френсіс. Вона є впливовою особистістю, яка, мабуть, знайома з усіма президентами світу, де б вони не були.

Також буде Джон Хербст, член оргкомітету форуму, колишній посол США і зараз яскравий представник Atlantic Council. Нашими стратегічними партнерами є Інститут майбутнього України і BRDO. Співзасновник Інституту майбутнього Анатолій Амелін презентуватиме економічну стратегію. Олексій Гончарук, очільник BRDO, розповідатиме, як зробити міжнародні інвестиції безпечними, як убезпечити їх…

- Дійсно, дуже високого рівня гості. Чи будуть українські депутати чи, можливо, представники Кабміну, які б могли послухати це все, можливо, щось запропонувати?

- Ми не формалізуємо цей форум. Ми збираємо тих людей, за яких відповідаємо, що це ті люди, які здатні, можуть і вже роблять нові концепції, нові стратегії успішної країни. Реєстрація на форум відкрита. Кожен може на сайті придбати собі реєстраційний квиток і бути гарантовано на форумі.

У нас, до речі, підніматиметься питання освіти, і буде дуже жорстко піднято питання гендерної рівності. У нас буде спеціальна платформа, пов’язана з гендерним питанням, яка називається Demolishing the glass ceiling. Це актуальне питання не лише для України, але для світу. Ми будемо жорстко ставити питання про те, що жінки, яких фактично 54% в Україні – це переважаюча кількість. Але вони все одно лише на 10% лише мають доступ до головних ресурсів країни, лише 12% жінок представлено у парламенті, незважаючи на те, що ще, здається, у 2014 році був прийнятий закон про жіночу квоту на місцевих виборах.

- Я чула ще про іншу проблему, що у деяких, зокрема маленьких містах не можуть знайти цих жінок і не можуть закрити цю квоту - навіть з такою проблемою стикалися. Ще, наприклад, проблема, що жінки отримують заробітну плату меншу, ніж чоловіки.

- Так. У мене також є така статистика, що жінки отримують на 34% зарплати нижчі, ніж у чоловіків.

До речі, в Україні, як не дивно, завжди де-факто був присутній матріархат. Тобто де-юре ми маємо одне, але де-факто - зовсім інше. Шия, за фактом - не зовсім і шия. Нам потрібно обстоювати права жінок, тому що дуже важко жінкам прорватись через цю скляну стелю. Мабуть, чоловікам дуже затишно у своєму закритому чоловічому клубі, де їм ніхто не заважає. До речі, я нещодавно аналізувала: серед олігархів немає жінок. Жінки не крадуть, жінки - чесні.

- Це навіть світова тенденція. Ті жінки, хто потрапляє до списку Форбс, навіть американського, найчастіше - просто вдови, а не самостійно заробили кошти. Тому це глобально все ще залишається проблемою.

- Я гадаю, що наші проблеми саме від відсутності жіночої квоти в парламенті, тому що жінки мислять інакше. Наша гуманітарна криза, навіть гуманітарний дефолт, в якому зараз опинилося наше суспільство – це пов’язано з найвищим показником у Європі щодо дитячого алкоголізму, смертністю від алкоголю, прогресією наркоманії та ВІЛ-інфікованих. Це пов’язано з тим, що немає, кому захищати ту інфраструктуру, яка була знищена після розпаду Радянського Союзу, пов’язану зі спортом, культурою.

Зараз, незважаючи на те, що є надзвичайно важливі показники серед дітей, серед підлітків, взагалі серед суспільства, ніхто не захищає ті спроби і реальні кроки щодо реанімації всього культурного, соціо-культурного, спортивного сегменту країни. Тобто держава, змушуючи суспільство споживати продукти, які вона виробляє, які викликають залежність у громадян, не дає здорової альтернативи у вигляді сучасної культурної, спортивної інфраструктури, а потім ми бідкаємось, що суспільство робить дивний вибір, що воно надзвичайно легко піддається надзвичайно агресивній інформаційній війні, яка давно вже була оголошена і набирає щодня великої прогресії.

Ось у нас перша панель форуму називається Human Security, вона присвячена новій безпековій політиці країни. Нам потрібно по-новому подивитись на всі наші виклики, проаналізувати їх і зрозуміти, що National Security – це не гармати, танки, армія. Так, це засоби для подолання кризи, уже коли війна на порозі, то нам є чим відстрілюватись. Але держава не думає, як не довести до цієї кризи.

Це якраз створення поняття Human Security, це Soft Power, це культура, це високоосвічене, культурне, здорове суспільство. Ним дуже важко маніпулювати. Тому треба починати зализувати ті психотравми, які були нанесені нашою державою нашому суспільству.

- У минулому році на форумі було 300 гостей. Скільки гостей ви очікуєте у цьому році?

- У цьому році форум буде проходити два дні. Це також було певним викликом. Ми очікуємо, що протягом цих двох днів буде близько 500-600 гостей. Лише спікерів у нас близько сотні.

Буде велика програма - і панелі, і платформ, і буде паралельна програма "ШеваФест-2" - це благодійний фестиваль, який ми проводимо вже другий рік поспіль під час форуму. На сцені недобудованого об’єкту-красеня за назвою "Шевченківській культурний центр" виступить народний артист, всесвітньовідомий оперний співак Анатолій Кочерга. Це буде благодійний концерт на підтримку цього центру, аби звернути на нього увагу.

Цей центр - це заморожений об’єкт, який стоїть у Каневі на останньому етапі запуску протягом п’яти років. Якщо його запустити - а його можна завершити за два місяці - і до дня Незалежності вже запросити українців всього світу саме в Канів на світовий конгрес українців.

Все це дасть новий виток розвитку Канева, його соціалізації в глобальний простір. Я дуже тішусь тим, що уже завдяки форуму в перші два місяці туризм до Канева зріс на 20% - це лише з огляду на квитки маршрутних перевезень.

- Це у минулому році?

- Саме так відзвітував мер Канева Ігор Ренькас через два місяці після форуму. Тобто дуже важливо, що ми говоримо про те, що Україна має бути де-факто незалежною, що Україна має бути незалежним гравцем на світовій глобальній мапі, що ми маємо виробляти сенс, і що ніхто нас не врятує, окрім нас самих, що велика надія на нову команду, на Зеленського, що вони зачистять ту корумповану систему, ті всі атавізми минулого, що ми не будемо реставрувати рештки системи, яку просто потрібно змити і почати будувати все з чистого аркуша.

Я не говорю про те, що треба змити до основи, але нам потрібно почати жити за іншими принципами. Дуже багато політиків кажуть про європейські цінності, але фактично ми десь знаходимось посередині між азіатськими і європейськими цінностями. Ось трапилася страшенна трагедія - впав літак, і ми бачимо глибокі дискусії щодо того, чи повинен був наш президент висловити слова скорботи.

- Ви маєте на увазі трагедію у Шереметьєво?

- Так. Тобто ми маємо жити на високих нотах гуманізму. Тільки на цих принципах ми зможемо збудувати власну країну. Багато українців засуджують, звісно, весь світ засуджує те, що там пасажири, не дбаючи про тих, хто горить у пеклі, у хвості літака, брали свої валізи і виходили з літака, хтось знімав на відео, давали якісь гумористичні коментарі з приводу палаючого літака тощо. А чи є не варварством те, що президент країни, в якій гинуть молоді люди на фронті, на війні, дозволяє тюнінгувати власні танки російськими запчастинами, списаними раніше, а у цих танках, як в консервних банках, гинуть наші молоді люди?

- Тобто нам потрібно зрозуміти, як потрібно відбирати і майбутніх депутатів, і майбутніх можновладців, і з якими принципами будувати розвиток нашого суспільства. Нас врятують лише цінності. Все інше буде наздоганяти.

- Я конче не згодна з формулою, що ми маємо спочатку відбудувати власні заводи, завезти сюди інвестиції, а потім інвестувати в культуру і молодь. Сьогодні робити це набагато дешевше. Сьогодні набагато дешевше інвестувати в здорове суспільство, модернізувати і будувати культурні центри, а не закривати їх, як це планомірно робить нинішнє Міністерство культури. Сьогодні набагато дешевше будувати спортивні центри, модернізувати бібліотеки, аніж завтра на порядки більші кошти інвестувати в наркодиспансери, у психлікарні і в наручники для поліції.

Треба вибрати, що ми будуємо – країну на принципах європейських цінностей чи ми все ж таки будемо на азіатських платформах. Цей вибір абсолютно чіткий. Я переконана, що шляху назад не буде. Ми маємо лише проаналізувати і не зупинятись ні на секунду.