Це була чортівня, масове запаморочення - экс глава Конституцій­ного суду про своє звільнення

14 травня з посади голови Конституційного суду був звільнений Станіслав Шевчук. Суддею у КС він почав працювати після Революції гідності, а в лютому 2018 року його очолив. Але його особистість не дуже відома суспільству, як і те, чим взагалі займається КС.

"Бути в тіні" Шевчуку довго не вдалося. Небажану популярність йому принесло рішення КС про скасування статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення. Це призвело до закриття справ, які стосувалися невідомого походження статків багатьох політиків. Через це суспільство почало звинувачувати в змові діючу на той момент владу Петра Порошенко з суддями КС. Та щось пішло не так, і вже після втратити посади Шевчук звинуватив якраз оточення Порошенко в своєму звільненні. "Це було рейдерське захоплення посади", - згадує екс-голова.

Він вважає своє звільнення незаконним, адже, з його слів, колеги не винесли йому конкретні звинувачення, проводили засідання з цього питання без нього, порушивши регламент. Звільнити Шевчука як голову, судді КС не могли. В законі чітко прописано, що голова може піти з посади лише за власним бажанням. Тому його звільнили як суддю, автоматично він втратив і керуючу посаду.

Зараз Станіслав Шевчук подав позов до суду. Він впевнений, що закон буде на його боці і він зможе поновитися на посаді. Паралельно екс-голова розмірковує про необхідність реформування КС, яка, звичайно, не зможе повністю захистити суд від політичного впливу, але скасує багато бюрократичних процедур.

Про політику в КС, суддів-колег, а також про "зелені" зміни в Конституційному суді Станіслав Шевчук розповів в інтерв`ю "Апострофу".

- З часу вашого звільнення пройшло вже два тижні. За цей період ви вже встигли назвати того, кого підозрюєте у своїму звільненні. І це - екс-президент Петро Порошенко. Та цікаво, що про цей випадок говорять ваші колеги з Конституційного суду, які й звільнили вас. Ви намагалися почути їх пояснення вже після, як ви назвали, рейдерського захоплення посади?

- Вони й досі не можуть привести якісь аргументи. Звичайно, ніхто в обличчя мені не казав, що їх хтось попросив організувати голосування за моє звільнення. Та я знаю, що деяких суддів викликали в Адміністрацію екс-президента. У інших колег були свої замовники, але у них була спільна мета – встановлення контролю над Конституційним судом. Тому їм вдалося знайти спільну мову. Вони казали мені, що в них немає претензій до мене, як до судді. Але для того, щоб звільнити мене як голову, колеги вирішили вдарити по статусу судді. Ситуація була така: вони поставили мені ультиматум, щоб я самостійно пішов з посади голови. В законі чітко прописано, що з цієї посади я можу піти лише за власною заявою. Звичайно, я пропонував обговорити існуючі претензії, проводити це все по процедурі. Але в них була інша мета, і всі звинувачення загалом не стосувались статусу судді. Юридично їх претензії нікчемні.

- На вашу думку, які могли бути претензії у суддів до Вас?

- Коли тільки я став головою, то відмовився виконувати їхні побажання, які стосувалися керівництва секретаріатом КС та судом. Судді думали інакше, вони хотіли займатися керуванням замість того, щоб виконувати своє головне завдання – працювати над рішеннями.

Все, що відбулося, - це якась чортівня, масове запаморочення. Про незаконність мого звільнення заявили судді КС у відставці. Вони однозначно бачать, що це негативний прецедент, який суд вперше створив сам для себе.

- Ви увійшли в історію.

- Так, але з цієї історії потрібно виходити та поновити справедливість, репутацію Конституційного суду, моє ім’я. Парадокс виступає в тому, що я досить багато як вчений писав про диктатуру більшості,з якою КС повинен боротися. А в підсумку, сам став жертвою цієї диктатури.

- У вас є відповідь, чому вас намагалися звільнити якомога швидше?

- Була політична воля плюс опір старої системи Порошенка.

Моя позиція завжди була одна: КС повинен бути незалежним та вийти з-під політичного впливу. На даний час, незважаючи на мої намагання, всередині суду ще залишився поділ на фракції, пов’язані з тими чи іншими політичними силами. Коли я обирався головою суду, я пропонував колегам закінчити подібну практику. У нас, як у суддів Конституційного суду, є серйозні повноваження,тому повинні бути гарантії незалежності від зовнішніх впливів.

У результаті це вдарило по мені. Бо якщо брати моє звільнення, це загалом порушення всього, що можна лише порушити. І з точки зору юридичної, і морально етичної сторони. Але мої колеги забувають, що вони створили небезпечний так само і для них прецедент, за яким їх можуть позбавити посади,якщо вони потраплять в немилість до політиків. На жаль, вони або не подумали про такі наслідки своїх дій, або керувалися висловом "після нас хоч потоп". Але це недалекоглядна і безвідповідальна позиція.

- Після звільнення ви намагалися з кимось поспілкуватися з оточення Порошенка для роз’яснення причин? Чи можливо вони вийшли на зв’язок з вами?

- Ані я з ними, ані вони зі мною не спілкувалися. Це ж їх стиль не залишати слідів: або ти сам здогадаєшся, або тобі буде дуже погано. Вони хотіли показати мене негідником та корупціонером. Але я не думаю, що суспільство в це повірило.

- Коли перед виборами приймалося в КС рішення про неконституційність статті Кримінального кодексу про незаконне збагачення, чи було розуміння, що це може бути політично використано, або навіть вдарить по рейтингам Петра Олексійовича?

- Тобто якби не наше рішення, то чи набрав би він 50%?

- 50% навряд чи, але можливо це скоротило би серйозний відрив в першому турі від Володимира Зеленського.

-Я вважаю, що екс-Президент припустився достатньої кількості помилок, які призвели до такого розгромного програшу на виборах. Суспільство зажадало змін і все це вилилося у такий собі електоральний протест проти Порошенка. Водночас, люди повірили у нового Президента , який не був частиною Системи і в цьому є його сила та фундамент народної довіри.

Сувора реакція суспільства на рішення про визнання неконституційної статті про незаконне збагачення зрозуміла. У суспільства є запит на боротьбу із корупцією, проте така боротьба здебільшого залишається у телевізорі і у виступах політиків. Боротьба із корупцією має бути не уявною, а реальною, а здобути це можливо тільки у конституційний спосіб. Особисто я зазнав серйозних репутаційних втрат після винесення судом цього рішення, проте, я впевнений, що обов’язок суду приймати правильні рішення з огляду на своє головне завдання захисту Конституції. Не зважаючи, навіть, на особисте громадянське несприйняття такого рішення. Суддя Верховного суду США Ентоні Кеннеді колись сказав, що труднощі полягають у тому, що іноді ми змушені приймати рішення, які нам самим не подобаються, але ми мусимо приймати їх, тому що вони правильні з точку зору Конституції, як ми (американський народ) розуміємо її.

Моя ідея завжди була, що суд не залежить від політичного циклу. Тобто ми приймаємо рішення, коли воно народилося у конституційній дискусії і більшість суддів згодні з його концептуальними тезами.

- Але в період, коли у суспільства дуже болісне ставлення до скандалів, пов’язаних з корупцією, складно не залежати від політичного циклу.

-Проблема полягає в тому,що у суспільства досить критичне ставлення до КС. І виходить так, що суд тільки тоді у безпеці, коли приймаються популярні рішення. Наприклад, визнання конституційним закону про мову, закону про декомунізацію. А коли рішення суду прийняті усупереч громадській думці,то, хоча вони й відповідають Конституції, одразу виникає критика.

Стосовно статті КК про незаконне збагачення в КС рік тривали консультації, ми сперечалися, обмінювалися проектами. Але складність полягала ще в тому, що нам довелося робити абстрактний аналіз, оскільки за чотири роки, з того часу, як у статтю були внесені зміни, які порушували презумпцію невинуватості, не було винесено жодного вироку, що свідчить, зокрема, про неефективність нової редакції статті. Хочу нагадати, що презумпція невинуватості за Конституцією, розповсюджується на усіх громадян без винятку, в тому числі, й на держслужбовців. Тому ніхто не змушений доводити свою невинуватість. Якщо суспільство вимагає диференційованого застосування презумпції невинуватості з огляду на статус суб’єктів, то таки зміни мають бути закріплені у Конституції.

На мою думку, внесення у статтю про незаконне збагачення конструкції, яка порушує принцип презумпції невинуватості, є певною (свідомою чи несвідомою) законодавчою диверсією. Дуже цікаво, що у попередній редакції стаття “працювала”, була велика кількість обвинувальних вироків.

- Ви вже неодноразово говорили, що КС досі залежить від політичного впливу. І навіть Порошенко, за якого розпочалася судова реформа, не втрачав можливості впливати на деяких суддів. Але все ж таки, суду хоч трохи вдалося стати, так би мовити, аполітичним?

-Як голова суду, завжди намагався це зробити. Але, з огляду на сьогодення, можна констатувати, що я не досяг необхідного результату через серйозний зовнішній політичний вплив та наявність у суді фракцій.

- Як ви намагалися це зруйнувати?

-Я думав, що голова та судді разом захищають суд і розбудовують його як незалежний орган. Але після прийняття рішення про незаконне збагачення, навіть ті, хто голосував "за”, вирішили не втручатися в конфлікт з суспільством, залишивши увесь негатив мені. Зараз стає зрозумілим, що реформувати суд необхідно, але зробити це можливо лише через об’єднання зусиль самих суддів (які, звичайно бажають цього) , суспільства (усього, а не лише “професійних активістів”, які монополізували громадську думку) і, звичайно, влади, яка має проявити мудрість і волю, не намагаючись встановити контроль над судом, а плекаючи і зміцнюючи його незалежність.

- За вашими спостереженнями, чи багато суддів КС вже шукають контакти з новою владою та чи є вже ті, хто "позеленів"?

- Я зараз вимушено перебуваю поза судом і не можу сказати, які зараз всередині політичні тренди. Сподіваюсь, що після мого повернення нам усім спільно вдасться убезпечити суд від политічного впливу різних політічних сил і спрямувати його діяльність на благо всього суспільства.

- Але ті, хто орієнтувався на Порошенко, вже, напевно, мають змінювати орієнтири...

-Час покаже, проте, Порошенко й досі залишається впливовим політичним гравцем.

- Як, на вашу думку, буде вибудовуватись співпраця КС з новим президентом? Чи зможе суд стати дійсно незалежним, чи навпаки "ляже" під президента?

- Можу сказати, що коли брутально приймаються рішення проти голови, то я би не виключав будь-який розвиток подій. Але суд не повинен бути зброєю держави проти громадян, навпаки його мета - це захист громадян від свавілля держави.

- Це, звісно, правильно. Але в нас інша система.

-Так, але у суспільства є бажання цю систему змінити. Була надія, що Революція Гідності призведе до руйнації ординської державної системи клановості, протекціонізму і корупції, але, виявилося, що політики, які отримали владу з рук народу, не мали бажання це робити. Їх зміни полягали лише у зміні облич на державних посадах і патріотичній риториці. Системних змін не відбулося. Перемога Володимира Зеленського, який є несистемним кандидатом, є показником запиту громадськості саме на зміну існуючої ординської системи на європейську: демократичну та цивілізовану.

- Тобто ви хочете сказати, що якісь стосунки будуть будуватися?

- Співпраця необхідна, це очевидно. Проте, вона має бути спрямованою на спільну легітимну мету служіння народові, а не задля досягнення корпоративних інтересів.

- Команда нового президента почала свою роботу з порушення законодавства України. Як стверджують політики та активісти, голова Адміністрації президента Андрій Богдан не може бути призначений на цю посаду, через потрапляння під закон про люстрацію. А Зеленський не мав права розпускати парламент, тому що зараз у Верховної Ради є 30 днів на формування нової коаліції після виходу з неї "Народного фронту". Ви як колишній голова КС можете пояснити, хто в цій ситуації правий?

- Так, на цих питаннях піднявся суспільний хайп. Але я не маю права давати свою юридичну оцінку вказаним актам, оскільки після мого поновлення на посаді, цілком ймовірно, я прийматиму участь у розгляді цих питань у складі суду, що утворить конфлікт інтересів. А це заборонено законом.