Монобольшість в парламентіта її недостатня кваліфікація мають супроводжуватися реальними інструментами контролю з боку суспільства, одним з яких є референдуми. Однак обіцяне президентом народовладдя поки залишається невиконаним, а текст законопроекту про всеукраїнський референдум був ініційований народними депутатами фракції "Батьківщина" на чолі з Юлією Тимошенко і зареєстрований ще 26 вересня. У разі прийняття законопроекту, він дасть можливість повністю змінити чинну Конституцію України. "Апостроф" розбирався, чому ця ініціатива важлива і які можливості пропонує громадянам?
Згідно з текстом законопроекту, всеукраїнський референдум проголошується за народною ініціативою. Народна ініціатива здійснюється шляхом збору підписів не менше трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу. Головною умовою є збір підписів не менше ніж у 2/3 областей та наявність не менше ніж по 100 тисяч підписів у кожній області. Збором займається ініціативна група, яка формується на зборах, в кількості не менше 300 громадян, які мають право голосу. З моменту отримання свідоцтва про реєстрацію у ініціативної групи є 60 днів для збору підписів.
На думку авторів законопроекту, предметом всеукраїнського референдуму можуть бути питання прийняття нової Конституції України (установчий референдум), внесення змін до її основоположних розділів (конституційний референдум), зміна території країни (ратифікаційний референдум), визнання такими, що втратили силу певного закону або окремих його положень (законодавчий референдум). А також питання загальнодержавного значення (загальний референдум).
У разі ініціювання установчого референдуму обов'язково додається проект нової Конституції України, який пропонується прийняти.
Відзначається, що на референдум не можна виносити питання бюджету, податків, амністії, кадрові питання органів державної влади, питання, що обмежують права та свободи громадян, а також ті, що спрямовані на ліквідацію незалежності та територіальної цілісності країни.
Рішення про результати збору підписів ухвалює Центральна виборча комісія (ЦВК), яка передає свої висновки президенту. Глава держави, протягом 15 днів перевіряє на відповідність Конституції питання, яке пропонується винести на референдум. Якщо питання визнається конституційним, президент видає указ про проведення референдуму із зазначенням його дати та сформованих питань. Якщо ініціатива не відповідає Основному закону, то глава держави інформує ЦВК про відсутність підстав для проведення референдуму. Якщо виникли сумніви, президент звертається до Конституційного Суду України (КСУ) для надання відповідного висновку.
Варто відзначити, що всі види референдумів, крім ратифікаційного, призначаються указом президента. Ратифікаційний плебісцит встановлює Верховна Рада шляхом прийняття відповідної постанови. Він призначається в разі ратифікації міжнародного договору про зміну території України. Плебісцит проводиться в останню неділю шістдесятиденного строку зі дня публікації постанови.
З моменту проголошення незалежності України був проведений тільки один всеукраїнський референдум. У 2000 році президент Леонід Кучма виніс на обговорення чотири питання. Вони стосувалися обмеження депутатської недоторканності, скорочення кількості народних депутатів, формування двопалатного парламенту та встановлення додаткових підстав для розпуску президентом Верховної Ради. Незважаючи на те, що всі чотири питання були підтримані виборцями, відповідні зміни в законодавство так і не були внесені.
Встигнути вчасно
Процес референдуму починається з наступного дня після публікації постанови парламенту або указу президента про його проведення. Відповідальність за організацію та проведення референдумів покладається на ЦВК. Право голосу мають всі громадяни України, які на день голосування досягли 18 років і не визнані недієздатними. ЦВК не пізніше ніж на третій день зі дня офіційного оголошення результатів референдуму повинен передати їх на підпис президенту. У президента є 15 днів для їх підписання та офіційного оприлюднення.
Законопроект описує наслідки рішень, прийнятих на референдумі, а також терміни їх реалізації. Якщо мова йде про конституційний референдум, то внесені в Конституцію зміни вступають в силу через десять днів після оголошення результатів. Повторна зміна цих розділів можлива тільки рішенням Верховної Ради наступного скликання. У разі, якщо на установчому референдумі була підтримана нова редакція Основного закону, вона вступає в силу з дня оголошення його результатів.
Результати ратифікаційного референдуму вступають в силу через десять днів після оприлюднення. Також через десять днів вступають в силу зміни, прийняті на законодавчому референдумі. При цьому, Верховна Рада протягом трьох років не може повторно приймати норми, виключені за результатами референдуму.
Результати загального референдуму передаються для розгляду до органу державної влади, до компетенції якого входить прийняті питання. Для реалізації рішення видається відповідний правовий акт, який повинен бути підготовлений не пізніше, ніж через 60 днів з дня оголошення результатів референдуму.
Право на голос
На сьогоднішній день в українському законодавстві відсутній закон про всеукраїнський референдум. 26 квітня 2018 року Конституційний суд визнав неконституційним скандальний закон від 2012 року. Нагадаємо, законопроект не мав підтримки в парламенті, але був прийнятий в останній день роботи Ради VI скликання. Документ скасовував дію іншого закону про місцевий референдум та вводив норму установчого референдуму, тобто прийняття нової Конституції в обхід Верховної Ради. При цьому закон не визначав, звідки береться текст нового Основного закону.
У червні 2015 року в парламенті VIII скликання був зареєстрований новий проект закону про всеукраїнський референдум. Він був ініційований групою народних депутатів від різних парламентських фракцій. При цьому над документом працювала група авторів на чолі з колишнім заступником голови КСУ Володимиром Шаповалом. У березні 2017 року законопроект отримав схвалення в профільному парламентському комітеті, але в серпні 2019 року його було відкликано. Варто зазначити, що ініціатива "Батьківщини" повністю повторює пропозиції відкликаного законопроекту. Винятком є норма про установчий референдумі, яка в тій редакції була відсутня.
Народний депутат VIII скликання Леонід Ємець, який був одним з ініціаторів законопроекту 2015 року, розповів "Апострофу", що для підтримки документа не було голосів. А після скасування закону в часи президента Віктора Януковича, Україна взагалі залишилася без профільного закону.
"Тоді не було голосів, окремі фракції зажадали, щоб їхніх депутатів включили в коло ініціаторів. Потім процес переносився кілька разів. У підсумку, КСУ визнав неконституційним закон 2012 року, який, в свою чергу, скасовував закон про місцевий референдум. Тепер у нас ситуація така, що немає ніякого закону. А це порушення норми Конституції щодо народовладдя ", - говорить Ємець.
Колишній міністр юстиції Олександр Лавринович зазначив "Апострофу", що саме він був автором закону, який встановлював норму установчого референдуму. За його словами, саме ця норма тоді викликала суперечності.
"Ми закладали можливість повністю змінити Конституцію, оскільки чинний закон, не дає такого права. Це свого роду зміна юридичного паспорту держави. Але КСУ визнав порушення в процедурі прийняття закону", - згадує Лавринович.
Експерт-конституціоналіст, народний депутат III-VI скликань, Юрій Ключковський каже, що установчий референдум має на увазі заперечення усього минулого держави шляхом повної зміни Конституції. Так, наприклад, було в часи зміни французьких республік.
"Можливість установчого референдуму ніхто не може заборонити. Але в разі прийняття такого закону, він буде суперечити чинній Конституції. Як кажуть, українська Конституція не може нести ген саморуйнування", - пояснив "Апострофу" Ключковський.
У той же час, на думку українського дипломата Василя Філіпчука, референдум - це інструмент, який в одних руках може вилікувати, а в інших - вбити.
"Є приклади країн, де референдум став реальним способом управління країною з боку відповідального суспільства. Як в Швеції, наприклад. А є авторитарні країни, де референдуми використовують для легітимації рішень авторитарних правителів. Тобто все залежить, по-перше, від суспільства і його готовності брати участь в управлінні державою, а, по-друге, від самого інструменту - законопроекту, де повинні бути прописані всі ключові процедурні складові для запобігання від використання референдумів для легітимації авторитаризму. Добре, що з'явився такий законопроект, тепер суспільству, експертам потрібно максимально активно взяти участь у його доопрацюванні", - резюмував дипломат.
