Сергій Льовочкін знову щільно влаштувався в коридорах президентської канцелярії - точнісінько як за часів Леоніда Кучми, Петра Порошенка та Віктора Януковича. Згодом він просуває в нинішню владу все більше своїх людей, підтверджуючи тим самим реноме "сірого кардинала" української політики. Як Льовочкін примудрився посилити свій вплив на Офіс президента Зеленського, і які амбіції він має, розбирався "Апостроф".
Друзі сірого кардинала
Наприкінці березня Національне антикорупційне бюро оголосило про те, що Сергій Льовочкін і його сестра Юлія є фігурантами справи про розкрадання коштів Держінвестпроекту, яким за часів Януковича керував відомий Владислав Каськів, нині - депутат Закарпатської облради від ОПЗЖ. Таким чином у Ситника вкололи не тільки оточення екс-глави Адміністрації президента, але і Банкову.
Справа в тому, що наближений до Льовочкіна Каськів свого часу працював з низкою людей з нинішньої Зе-команди. Йдеться, зокрема, про заступника голови Офісу президента з питань зовнішньої політики Ігоря Жовкву, який у Каськіва був директором іноземних інвестицій Держінвестпроекту, заступника Єрмака по судових питань Андрія Смирнова (був позаштатним радником Каськіва) і главу "Укроборонпрому" Юрія Гусєва - що був у часи Януковича главою департаменту національних проектів в структурі колишнього "пориста".
Крім всіх вищезгаданих впливових персон, пов'язаних з Льовочкіним, увагу привертає і нещодавно призначений заступник міністра інфраструктури Артемій Єршов, який є однокурсником, кумом і бізнес-партнером глави АП часів Януковича.
У Єршова - цікава і багата біографія: його кар'єра почалася в кінці 1990-х років. Тоді він разом зі своїми однокурсниками по Київському нархозу Сергієм Льовочкіним і Іваном Фурсіним створили фірму "Холдинг біт центр". Наприкінці 90-х Льовочкін з друзями створив банк "Банкірський дім", який обслуговував високопоставлених клієнтів з МВС, "Укрспецекспорту" і МЗС. Пізніше Льовочкін і Фурсін були причетні до "РосУкрЕнерго". А Єршов працював в "Місто-банку" Фурсіна, а також володів ще однією фірмою разом з ним і сестрою Льовочкіна - "Іст-Вест фінанс". Крім того, він працював в "Ощадбанку" і компанії "Трійка діалог Україна" (до речі, як і нинішній міністр економіки Ігор Петрашко). Нинішнє призначення Єршова в заступники до Владислава Криклія слід оцінювати, як ще одне свідчення посилення Льовочкіна і його близького кола.
Новий козир Льовочкіна?
У цьому контексті також слід відзначити появу в Офісі президента Віталія Ковальчука, який там де-факто є радником з регіональних питань.
Зв'язки Ковальчука з Льовочкіним ведуть свій початок ще з 2010 року. Подейкують, тоді в політсилі Віталія Кличка "УДАР" Ковальчук не тільки відповідав за кадри і керував штабом, а й був "містком" між керівництвом партії та тодішнім главою Адміністрації президента.
Після Революції Гідності Петро Порошенко перед президентськими виборами запропонував Ковальчуку очолити штаб, а потім запросив його першим замом голови в АП. Цікаво, що цьому передувала зустріч у Відні в квітні 2014 року, на якій були присутні Порошенко, Ковальчук, Льовочкін, Фірташ і Кличко, визначаючи зони впливу. Тоді Ковальчук пішов від Кличка, маючи амбіції в майбутньому стати главою АП, але очолити президентську канцелярію йому так і не вдалося.
Петро Порошенко та Віталій Ковальчук
Замість цього Ковальчук щільно зайнявся регіональною політикою і запуском партій-спойлерів, які відбирали електорат у конкурентів партії влади. Зокрема, з'явилася Партія простих людей Сергія Капліна, яка відтягувала голоси і РПЛ Олега Ляшка, проект "Народний контроль" Дмитра Добродомова, який з'їдає голоси у "Самопомочі", а "Наш край" був виставлений проти Опоблоку.
Складається враження, що на Банковій вирішили скористатися корисним досвідом Ковальчука (і, звичайно ж, Сергія Льовочкіна) з партіями-спойлерами, а на Банковій він опинився не без допомоги Льовочкіна. Втім, деякі експерти говорять, що Ковальчука все ж не можна називати повністю людиною колишнього глави АП.
"Ковальчука не можна повністю назвати повністю "людиною Льовочкіна", як і багатьох українських політиків, яких не можна назвати 100% чиїмись людьми. Але поява Ковальчука може бути інтересом до створення партійного проекту на кшталт "Нашого краю", яким за Порошенка займався Ковальчук. З його допомогою Банкова може спробувати схилити регіональні еліти на свою сторону, "мінусувати" ОПЗЖ в регіонах її базового електорату", - говорить "Апострофу" Ігор Петренко.
Це може бути не єдине завдання Ковальчука і Льовочкіна, вважає Віктор Небоженко.
"Зараз для Зеленського УДАР - "заноза", неприємний елемент сьогоднішньої політики, а Ковальчук прекрасно знає, що там відбувається, і Банкова може це використати проти столичного мера", - говорить експерт.
Загроза президенту
Як би там не було, Сергій Льовочкін нарощує на Банковій свій вплив вражаючими темпами, і це може закінчитися проблемами для керівників Офісу президента.
"Льовочкін - дуже досвідчений політик, може вибудовувати різні комбінації, і якщо його підпустити до себе надто близько, то можна і обпектися, як це трапилося з Януковичем. Тобто з ним можна спілкуватися, але не давати важелів впливу, інакше це загрожує наслідками. Хоча Зеленський тримає олігархів і впливових персон, на рівній відстані. Льовочкін може запропонувати якісь кандидатури на різні посади Банковій, але там повинні бути в цьому зацікавлені, і його пропозиції - не 100% гарантія", - говорить Ігор Петренко.
Офіс президента
Не драматизує зростаючий вплив Льовочкіна на ОП Віталій Кулик, який вважає, що останній не безпосередньо причетний до появи Віталія Ковальчука на Банковій.
"Не сказав би, що відбувається магістральне зближення Льовочкіна з Банковою. Просто є позиції, за якими з ним починають розмовляти. Прихід Ковальчука в ОПУ - не заслуга Льовочкіна, але це відкриває йому певні можливості, адже Ковальчук довгий час вже не входить в обойму Сергія Володимировича. Звичайно, вони комунікують, і якщо Льовочкін попросить про щось, то Ковальчук йому не відмовить", - говорить Кулик.
Політологи вважають, що зближення колишнього "сірого кардинала" часів Януковича з Банковою пояснюється тим, що Льовочкін хотів би убезпечити себе від можливих негативних рішень центральних органів влади по відношенню до нього, в тому числі після того, як в США серйозно взялися за помічника скандально відомого американського політтехнолога Пола Манафорта - Костянтина Килимника.
"За допомогою кулуарних домовленостей Льовочкін намагається побудувати свою взаємодію з Банкової, заодно убезпечивши себе від санкцій на кшталт тих, які застосували до Медведчука і його людей. Але не так і багато зараз людей в орбіті, яких він міг би просувати на посади. Багато хто пішов від нього в 2015-2017 роках, особливо після створення ОПЗЖ. Деякі з них навіть перебувають з ним у конфлікті, і не варто вписувати в його "орбіту" всіх, хто працював з екс-главою АП Януковича", - говорить Кулик.
Тим не менш, наш герой продовжує тихою сапою просувати у владу своїх людей. І буде посувати тих, чиї позиції, здавалося б, є залізобетонними. Зокрема, мова йде про нинішнього главу Офісу президента Андрія Єрмака. Якого чекає скандал з розслідуванням по "вагнерівцям", який, судячи з вкрай нервових настроїв всередині ОП, може серйозно відбитися на його авторитеті і впливі. У момент, коли це трапиться, поруч з президентом найближче може виявитися "друг всіх президентів" Сергій Льовочкін зі своєю свитою...
