Якраз перед травневими святами, 28 квітня, Кабмін призначив на посаду голови Держінспекції архітектури і містобудування Семена Кривоноса, яка створена замість Державної архітектурно-будівельної інспекції. Це призначення - лише одна ланка в довгому ланцюгу звільнень, призначень та реформ в будівельній галузі, які стартували на початку 2020 року і так і не закінчилися досі. Хто виявиться головним вигодонабувачем від лову риби в "мутних водах" української будівельної реформи, розбирався "Апостроф".
Нескінченна реформа
Понад рік тому прем'єр-міністр України Олексій Гончарук заявив, що будівельна сфера - одна з найбільш корумпованих і підхід до її очищення повинен бути системним. Його наступник Денис Шмигаль назвав ДАБІ "кліщем на здоровому тілі будівельного ринку, який заражає його корупцією та є основним генератором цієї корупції" і слідом за Гончаруком пообіцяв ліквідувати інспекцію і підготувати відповідну реформу.
У результаті уряд ліквідував Державну архітектурно-будівельну інспекцію і створило замість неї три нові органи влади. Власне, оновлену ДАБІ, Держінспекцію містобудування та Держагентство з питань технічного регулювання містобудування. Але вже в грудні всі три структури ліквідували, відновивши єдиний орган з нагляду за будівництвом.
Результати такого реформаторського "творчості" виявилися плачевними, кажуть фахівці. Експерт із земельних питань Георгій Могильний вважає, що чиновники і політики, які затіяли реформу, не мали елементарного поняття про те, як видаються документи на будівництво, але хотіли скасувати мало не всі дозволи.
"Нинішній голова Інспекції містобудування Семен Кривонос був одним з ініціаторів абсурдної по суті реформи, не розуміючи, як все повинно бути організовано, не розуміє цього і її "мотор" Михайло Саакашвілі. Питання в тому, що єдиний документ, на підставі якого можна забезпечити автоматичну видачу містобудівних умов і обмежень (МУО), як це хотіли зробити реформатори - це детальні плани території (ДПТ). Вони встановлюють абсолютно точно МУО, а далі видача вихідних даних йде шляхом викопіювання з ДПТ, який затвердила місцева рада", - говорить експерт.
По суті, в ДПТ чітко намальовано, що можна побудувати на певній ділянці. Будь-яка людина, яка цікавиться, що відбувається в його дворі, відкриває ДПТ і дивиться шляхом порівняння, - тут можна побудувати це, а впихають ось це, і бачить, що з речей робляться незаконно. Іншими словами, для перевірки не потрібно спеціальних знань.
Читайте також: Руїни або ТРЦ? Який вибір майбутнього для історичного Києва
"Якщо немає детального плану території, який намагаються скасувати будівельні лобісти, ви не знаєте, в якому місці житлового мікрорайону можна побудувати житловий будинок, а в якому школу. А якщо почнеться автоматичнf видача МУО, то зрозуміло, що будуть будувати те, що вигідно. Тобто у вас замість того, щоб щільність населення була 450 чоловік на гектар, буде 900 чоловік на гектар. А дитсадки та інше будувати буде ніде", - додає Могильний.
Будуйте все, перевіряти ніхто не буде
Екс-депутат Київради, учасник боротьби з незаконними забудовами Святослав Кутняк зазначає, що реформа архбудконтроля і дерегуляція в будівництві, яка триває ось уже майже півтора року, дозволила створити забудовникам люфт на цей час, завдяки якому вони плюють на будь-які норми, перевірки тощо, адже механізмів реальних перевірок в ДАБІ зараз взагалі немає.
"Якщо у нас правова держава, то повинна бути якась безперервність в плані повноважень: поки є люфт, вони повинні бути у ДАБІ, до передачі їх новому органу. Такого не було зроблено, і архбудконтроль практично зник на рік, а забудовники по всій країні отримали зелене світло і почали будувати що і як завгодно. ДАБІ ж урізав весь свій штат до того, що зараз навіть немає юристів, які могли б ходити на суди по незаконних будівництвах, в тому числі і тих, які починалися ще до так званої реформи", - говорить він.
Крім того, під гаслом реформування ДАБІ чомусь почали зазіхати на повноваження будівельно-контрольних департаментів на місцях. Справа в тому, що в рамках децентралізації передали повноваження: якщо категорія складності будівництва СС1, СС2 - його перевіряють будівельно-контрольні департаменти на місцях, якщо категорія СС3 - це мала робити ДАБІ. Але коли відбувалася ця реформа, структурним підрозділам місцевої влади, які займаються архітектурно-будівельним контролем на місцях за категоріями СС1 і СС2, взагалі заборонили проводити перевірки до встановлення нового порядку новоствореним органом. Тобто, ніхто нічого не перевіряв взагалі.
"Децентралізація була налаштована саме на максимальну незалежність регіональних ДАБІ від центрального органу. А тут реформують центральний орган, і саме це чомусь причина, щоб і на місцях нічого не перевіряли. Наприклад, на рівні Києва безліч незаконних будівництв триває, а у київського ДАБІ взагалі немає ніяких повноважень їх зупиняти", - додає Кутняк.
Важливим елементом реформи, що триває, виявилася і ситуація, в якій у ДАБІ під приводом реформи забрали повноваження скасовувати незаконні містобудівні умови і обмеження. До цього відповідні можливості реалізувалися в тому числі і через депутатські звернення. Все це відбувається під гаслом дерегуляції, з посиланням на якийсь європейський досвід. Але в ньому немає таких прецедентів, щоб архітектурно-будівельний контроль рік не працював, не мав ніякого впливу на те чи інше будівництво, а на додачу ще й продовжує видавати дозвільні документи, які викликають питання до їх законності.
"Кричущий приклад є в столиці, за адресою вул. Жмаченка, 20. Там договір оренди із забудовником розірвано офіційно за рішенням міськради у вересні минулого року. Зате вже в грудні ДАБІ дає дозвіл на це будівництво всупереч навіть тим містобудівним умовам, які були. І таких прецедентів є десятки", - стверджує Кутняк, відзначаючи, що зараз ДАБІ нічого не може контролювати, нічого не перевіряє, але видає дозволи. У країні фактично легалізовані десятки, а то і сотні забудов. Зокрема, нерідкими є випадки, коли замість прописаних в документах п'яти поверхів зводили 20 поверхів, а зупинити будівництво просто нікому.
"По суті, спочатку створили 3 структури, які наділили повноваженнями, а потім в грудні їх знову було переформатовано в одну з обґрунтуванням, що "потрійна" структура суперечить закону, і має бути тільки одне відомство. Це говорить про короткозорість державної влади і навіть про певну політичну імпотенцію: вони не змогли прописати навіть 2-3 кроки реформи з термінами тощо, за півроку повністю помінявши концепцію", - зазначив колишній депутат Київради.
В результаті, Кутняк впевнений, що реформа будівельної галузі, що триває, ні до чого доброго не призведе, адже її творять люди, які шукають механізми, як спростити будь-яке будівництво для забудовників, не замислюються про комунікації, інфраструктуру, соціальної навантаженні і таке інше.
З ним солідарний і Могильний, який вважає все, що відбулося, просто добре підготовленим спектаклем в інтересах забудовників.
"Цей рік нам розігрували п'єсу, сенс, який зводився до такого: бачите, ми намагалися перемогти корупцію, але вона непереможна, тому давайте проведемо тотальну дерегуляцію, дозволимо все і всім. Це була повна маячня", - вважає він.
Камо грядеши, українське будівництво?
З попередніми ораторами не згоден глава Конфедерації будівельників України Лев Пархаладзе, який відзначає, що держава не може регулювати роботу системи архбудконтролю, а тому новітня концепція реформи ДАБІ, недавно запропонована Мінрегіоном, - єдине розумне рішення в ситуації, що створилася. Лев Парцхаладзе говорить, що реформа ДАБІ, яка стартувала на початку 2020 року, привела до того, що близько 100 000 українських сімей не отримали квартири.
"150 млрд грн для галузі були заморожені. Також в порівнянні з 2019 роком, в минулому році показник введених в Україні квадратних метрів зменшився майже в два рази - з 11 млн кв.м. до 6 млн кв. Той же Київ в минулому році ввів в експлуатацію в 4 рази менше квадратних метрів, ніж в 2019", - говорить "Апострофу" Парцхаладзе.
"Законопроект Мінрегіону передбачає появу нових приватних структур за прикладом БТІ і приватних нотаріусів, які зможуть взяти на себе таку функцію. Це дасть здорову конкуренцію, адже всі учасники ринку на кожному етапі будуть нести фінансову та кримінальну відповідальність. Тому Конфедерація будівельників України глобально підтримує концепцію документа, представленого Олексієм Чернишовим, і готова надавати свої пропозиції до депутатської робочої групи з цього питання", - говорить він.
Позитивно налаштований глава КБУ і щодо нового глави Державної інспекції архітектури і містобудування Семена Кривоноса, який до останнього часу працював директором громадської організації "Офіс простих рішень і результатів", засновниками якої є Михайло Саакашвілі і його колишній заступник по виконкому Нацради реформ Олександр Ольшанський.
"Семен Кривонос, як глава Офісу простих рішень і результатів, безпосередньо брав участь в розробці нової Концепції реформи ДАБІ. Тому дуже сподіваюся, що він зможе себе ефективно проявити як її керівник", - говорить Парцхаладзе.
Примітно, що раніше Кривонос до будівництва відношення не мав взагалі. Він входив до складу політради партії "Рух нових сил" Саакашвілі, був першим заступником Одеської митниці, коли обласну адміністрацію очолював колишній президент Грузії. А з 2011 року нинішній глава Держінспекції містобудування працював в органах держреєстрації Мін'юсту в Київській та Одеській областях. Але найважливішим для Кривоноса місцем роботи, ймовірно, було КП "Київблагоустрій", де він працював юрисконсультом за сумісництвом. Як відомо, главу профільного департаменту КМДА Олексія Кулебу безпосередньо пов'язують з керівником Офісу президента Андрієм Єрмаком. Як то кажуть, таких збігів не буває.
Георгій Могильний нагадує, що Кривоніс виступав одним з авторів і лобістом закону про тотальну дерегуляцію, який скасовує ДПТ і встановлює автоматичну видачу містобудівних умов і обмежень. Саме про цей документ у коментарі нашому виданню згадує Парцхаладзе. Нинішній глава Держінспекції містобудування особисто презентував цей документ на засіданні Ради реформ у вересні минулого року.
"Виходячи з нинішньої політичної ситуації, яка б людина не прийшла керувати держінспекцією містобудування, - вона буде вельми обмеженою владою "слуг" в плані справжніх, послідовних і конструктивних змін, які дійсно потрібні наступнику ДАБІ", - резюмує Святослав Кутняк.
