Тиждень, що минає, запам'ятається українцям надовго. Вкрай дивний замах на першого помічника президента Сергія Шефіра і не менш своєрідне голосування за "антиолігархічний" закон викликало у співвітчизників бурю сміху і смутку. Про те, як бажання влади заручитися їхньою підтримкою призвело до зворотного ефекту, читайте в авторській колонці журналіста "Апострофа" Дениса Захарова.
Ключовою подією цього тижня у внутрішній політиці, яка надовго запам'ятається українцям, став замах на далеко не рядового представника влади. 22 вересня автомобіль першого помічника президента Сергія Шефіра обстріляли з автоматичної зброї. Невідомі випустили близько 20 куль, був поранений водій, при цьому сам Шефір не постраждав.
І експерти, і обивателі задалися безліччю питань - офіційна версія того, що сталося має низку лакун. Хвилює народ буквально все: від номерів прикриття, на яких чомусь їздив у "кварталівській" службовій машині Шефір, до невдалого, на думку обізнаних в цьому експертів, вибору місця для замаху, і, власне, самого знаряддя.
Далі більше. Перші особи держави почали просувати тезу про те, що постріли в пристоличному лісі - "спроба залякати президента", а з ним і все вище керівництво держави. Але головне - замах, на думку Банкової, однозначно пов'язаний з вкрай ефективною антиолігархічною діяльністю влади, і нібито спрямований проти прийняття відповідного проекту, який Рада розглядала на наступний день, 23 вересня.
Тут варто нагадати, що ламання списів навколо антиолігархічного закону триває вже кілька місяців, останнім часом досягнувши апогею. Спікер Дмитро Разумков відправив розпіарений законопроект на експертизу до Венеціанської комісії. Там пообіцяли розглянути деолігархізацію через три місяці, 15 грудня. В результаті, глава фракцій Давид Арахамія заявив, що партії влади не потрібна ніяка зовнішня експертиза.
У підсумку, наступного дня після замаху на Шефіра, 23 вересня, Верховна Рада 279 голосами "за" в "турборежимі" прийняла розпіарений владою "антиолігархічний" закон №5599 у другому читанні. При цьому "слуги" так поспішали проголосувати за цей неоднозначний документ, що "наламати дров" і до, і під час епохального голосування, і продовжують робити це жахливими темпами і після, нітрохи не рефлексуючи, а тим більше не шкодуючи про те, що трапилося.
Через величезну кількість правок, законопроект вирішили голосувати за спецпроцедурою. Відразу ж згадалися чудові часи, коли "диктаторські закони 16 січня" брали з вимкненим табло - шляхом підняття рук. Звичайно, цього разу такий фінт повторений не був, але Віктору Федоровичу було від чого в своєму підмосковному будинку залитися гіркими сльозами заздрості.
Наприклад, така деталь: автор спецпроцедури, представник президента в КСУ Федір Веніславський за неї не голосував, і так і не зміг чітко пояснити, чому. Але більш за все потішили депутати не спецпроцедурою, через яку закон може бути оскаржений. У запалі турбоголосування "слуги" і їх сателіти проголосували за три взаємовиключні поправки - під номерами 396, 398, 406. Вони стосуються того, хто повинен визначати орган, який буде визначати олігархів, а саме - РНБО чи НАЗК, як пропонував спікер Дмитро Разумков. Крім того, низку правок взагалі не встигли зачитати, а деякі просто переплутали номерами (наприклад, зачитали замість правки "14" - "4", або замість "825" - "725")... Загалом, прискорена процедура може перетворитися на дуже тривалий розгляд, що ж в результаті прийняли.
У відповідь на вказівки на очевидну "посадку в калюжу" представник президента в КС Федір Веніславський заявив, що Рада не буде переголосовувати весь закон. Ситуацію спробував виправити віце-спікер Руслан Стефанчук. Він під стенограму зачитав правки, які вже підтримали нардепи, але які він запропонував виключити. Процедура виключення прийнятих правок "під стенограму" не передбачена законом, але "деолігархізаторов" не здатне зупинити ніщо - ні Венеціанська комісія, ні, мабуть, сам Папа Римський.
Достойно тиждень трудових доблестей влади завершив колишній "слуга" Гео Лерос, який виніс на голосування до Верховної Ради запит на вручення президенту Зеленському "Оскара" за сценарій і спецефекти у фільмі "Замах, якого не було. Дивитися всім". Удар був нанесений дуже болючий. У Верховній Раді на цей хайп відреагували по-різному: хтось сміявся і аплодував, хтось голосував "за", хтось утримався. Знайшовся в президентській фракції нардеп, який навіть натиснув кнопку "за", - поки невідомо, випадково чи ні. Одне можна сказати точно: "золоту малину" Зеленський і його команда вже заслужили.
