У середу, 16 березня, президент України Володимир Зеленський виступив із яскравою промовою перед представниками обох палат американського Конгресу по відеозв'язку. Він попросив у США допомогти Україні, а також заговорив про необхідність створення нової міжнародної системи безпеки. Чи почули Зеленського конгресмени, і на яку допомогу слід чекати від США, "Апострофу" розповів американіст, професор Інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Сергій Галака.
Промову Зеленського у Конгресі США почули. Тепер побачимо, як відреагують. Конгрес схильний до більш широкої підтримки України, оскільки не несе прямої відповідальності за реалізацію зовнішньої політики: у нього більше контролююча та спрямовуюча функції. Основну відповідальність несе виконавча влада, тому Байден діє обережно та страхується. Тому не думаю, що у Вашингтоні підуть на якісь радикальні кроки.
Як ми вже зрозуміли, закриття неба як такого не буде. Вони бояться цього, оскільки оцінюють таку допомогу Україні як прецедент, який можна використовувати як casus belli. Інакше кажучи, перший збитий російський літак – це привід для посилення агресії.
З іншого боку, ситуація із літаками мені відверто незрозуміла. Якщо такі питання вирішуються, то вирішуються кулуарно, а потім всіх ставлять перед доконаним фактом. А тут одні декларують одне, другі – інше, треті сперечаються, а поляки перекидають м'яч на поле американцям. І чим усе закінчується? Все зависає.
Можливо, тут таки відбудуться якісь зміни, але мені незрозуміло, навіщо в принципі широко говорити про можливі майбутні поставки? Ви спочатку поставте якусь серйозну партію озброєння, а потім уже говоріть про це. А то таке враження, що вони цим лякають Росію, а Росія замість того, щоб лякатися, ще більше дратується.
Після завершення виступу Володимира Зеленського президент США Джо Байден повідомив про передачу Україні військової допомоги на суму в $1 млрд. У списку 800 систем ППО, 9 тисяч протитанкових комплексів, 100 безпілотних комплексів, 7 тисяч одиниць стрілецької зброї та 20 мільйонів боєприпасів.
До речі, мені сподобалася бесіда радника президента США Джона Саллівана та секретаря Радбезу РФ Миколи Патрушева, де Салліван досить твердо говорив про те, що Росія має припинити збройні дії та бомбардування міст, принаймні під час переговорів.
Але повернемося до Білого дому. Тут слід розуміти, що Байдена хвилюють осінні проміжні вибори до Конгресу, де обирається повністю Палата представників та третина Сенату. Інфляція у США досягла 7,8%, такого 45 років не було, і до того ж у Штатах все ще вирує ковід.
Так, Україні зараз співчувають. Але до осені воно все вщухне, і Байден з високою ймовірністю втратить більшість у Сенаті. Треба розуміти, що у демократів у Сенаті і так усе висить на волосині, хоча Палату представників вони зараз міцно тримають. Якщо вони втратять більшість – все: у зовнішній політиці та у внутрішніх реформах руки Байдена будуть зв'язані, і цього він дуже боїться, оскільки в такому разі йому на другий термін нема чого навіть висуватися.
