Російська терористична армія 21 листопада вдарила по Дніпру балістичною ракетою, яку пізніше Путін назвав "Орешник". Напередодні цього удару призупинило роботу посольство США у Києві та ще посольства декількох країн. Наступного дня, 22 листопада, ці посольства відновили роботу, але стало відомо про скасування засідання Верховної Ради. Нардепи від опозиційних фракцій поставились до цього критично. Увечері того ж дня президент України Володимир Зеленський теж розкритикував рішення про скасування засідання парламенту. Чому так вийшло, хто приймав рішення та про що це свідчить, розбирався "Апостроф".
Росія взяла реванш за Помаранчеву революцію?
Першим про те, що засідання парламенту у п’ятницю, 22 листопада, буде скасовано повідомив увечері 21 листопада в ефірі проєкту "Говорить Великий Львів" нардеп від депутатської групи "За майбутнє" Тарас Батенко.
За словами Батенка, це вимушений крок через загрозу обстрілу.
"Нас поінформували, що є загроза удару ракетою по Верховній Раді в Києві найближчими днями. Побачимо: станеться це чи ні, але Путін максимально підняв ставки. Засідання Верховної Ради, що було заплановано на завтра, скасовується", - заявив Батенко.
Майже одразу на це відреагувала нардепка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко.
"Нагадаю, садочки, школи, магазини, лікарні - працюють. У випадку тривоги йдуть в укриття. Важко пояснити, чому скасували засідання ВР. Де, до речі, мали слухати виклики у зовнішній політиці. Була чудова нагода обговорити, як назовні разом з Урядом протистояти Путіну. Те, що Путін — серійний маніяк і планує удари по Україні — це очевидно. Ми в Києві живемо атакою вже 2,5 роки в Києві, на Сході країни російські обстріли тривають 10 років. Але тільки у вівторок президент сказав, що всім треба "пахати" на Україну. А тут вже напахалися і розійшлися", - написала Геращенко у своєму телеграм-каналі.
На слова Тараса Батенка в коментарях також відреагував і військовослужбовець Дмитро Паустовський: "Нас теж попередили, що противник збирається, як завжди до цього, нас накрити КАБами. Тож, ми теж, напевно, поки скасуємо перебування на позиціях ВОП, РОП та поїдемо на Львів давати інтерв'ю. Все по-чесному".
Вже зранку 22 листопада ситуацію почали коментувати й інші депутати, як від опозиції так і від монобільшості.
Нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк сказав, що засідання скасували через наявність інформації про ймовірність обстрілів: "Це не означає, що вони будуть, просто є таке попередження, і, оскільки нічого важливого не було заплановано на п'ятницю, то перенесли на наступний пленарний тиждень".
"Хоч хтось вважає Раду центром прийняття рішень", — додав саркастично нардеп.
"Підвищена загроза ракетної атаки. Тому не тільки було ухвалене рішення про скасування засідання, але й всі служби Ради і секретаріати комітетів сьогодні також не працюють. Так само як мінімізовано кількість людей у Кабміні, ОПУ та інших державних органах в тому районі", — сказав нардеп від "Слуги народу" Микита Потураєв.
Політолог, директор Інституту світової політики Євген Магда, скасування засідання Ради вважає слабкістю парламенту.
"На жаль, те що Рада скасувала засідання 22 листопада через якісь отримані депутатами смс, свідчить про слабкість парламенту 9-го скликання, про те, що в ньому немає можливостей давати адекватну відповідь тим викликам, які існують, немає критичного мислення та й багато чого немає", - сказав Магда в коментарі "Апострофу".
"Прикро, що це відбулось наступного дня після святкування Дня гідності і свободи. Тобто, по суті, Росія тепер може говорити, що вона взяла реванш за Помаранчеву революцію, звичайно, у властивий для себе спосіб. Але факт лишається фактом", - зауважив політолог.
Нардепи злякались, а діти - ні
І тут з політологом можна погодитись. Одразу ж після повідомлень про скасування засідання українського парламенту, прокинулись російські пропагандисти.
"Влада України злякалася ракетного удару по урядовому кварталу Києва. Сьогодні, 22 листопада, перестали працювати основні відомства. У тому числі офіс Зеленського та уряд. Засідання Верховної Ради скасовано через ракетну небезпеку", - як під копірку писали усі ворожі ЗМІ.
Склалося таке враження, що Кремль такої реакції від Верховної Ради і очікував.
"Це неадекватне сприйняття ситуації, яке відіграло на руку Кремлю", - зауважив у розмові з "Апострофом" політтехнолог Віталій Бала. - Для чого було скасовувати засідання парламенту, якщо депутати у разі небезпеки могли спуститись в укриття, яке в будинку Ради є".
"Я знаю, що Кабмін у той день працював за звичним графіком", - додав Бала.
Речник президента України Сергій Никифоров 22 листопада офіційно повідомив, що Офіс президента працює у звичайному режимі з дотриманням заходів безпеки.
До речі, в коментарях в соцмережах люди звертали увагу, що дитячі садочки, школи, навчальні заклади та університети працювали в той день у звичайному режимі.
Зеленський обурився
Увечері ситуацію з Верховною Радою прокоментував президент України. Зеленський висказав незадоволення щодо скасування засідання парламенту.
"Якщо лунає сигнал повітряної тривоги, треба реагувати, берегти себе та йти в укриття. Хоч би якою була російська ракетна загроза, її не можна ігнорувати. Але коли немає повітряної тривоги, держава, виробництва, посольства – усі мають працювати однаково", – зазначив він.
Президент наголосив, що інформацію про можливі загрози від розвідки потрібно сприймати, а не влаштовувати собі вихідний.
"Це стосується всіх – від Верховної Ради України та інших структур і гілок влади до органів управління в областях і громадах. Сирена звучить – йдемо в укриття. А коли немає сирени – працюємо та служимо. У війні інакше не буває", – зауважив Зеленський.
На думку політтехнолога Віталія Бали, заява президента України дуже дивна, хоча і правильна.
"З одного боку президент правий, бо днем раніше він критикував західні посольства, які закрились за те, що створюють паніку. А чому тоді він не має критикувати за те ж саме Раду, - каже експерт. - Але з іншого боку, чому Зеленський казав про Раду взагалі, а не про керівництво, яке і прийняло рішення?».
Політолог Євген Магда вважає, що команда президента з цим звинуваченням Ради допустила політичну помилку.
"Те, що команда Володимира Зеленського йому підсунула ідею обіграти себе, показати потужність і мужність на фоні парламентаріїв, які злякалися, — це не дуже хороша ідея, тому що за 5 років тільки ледача та недалека людина не знає, що більшість у цьому парламенті складають соратники Зеленського і вони, власне, це вони недопрацювали і злякалися російських погроз", - каже Магда.
На його думку, вся ситуація навколо так званого "Орешника" якраз і спрямована на те, щоб провокувати паніку всередині України і роздмухувати подібні заяви.
Хто винен?
Цікаво, що в скандалі із скасуванням засідання Ради опозиційні депутати звинувачують монобільшість, тобто "Слугу народу". Але в "Слузі народу" теж кажуть, що вони не приймали такого рішення.
"Хтось нагадайте президенту, яка саме партія у Раді складає монобільшість, і, відповідно, визначає графік роботи. Більш того, в чат голів фракції повідомлення про скасування засідання прийшло вже як факт. Тобто з іншими фракціями або групами не обговорювалось. Рішення було прийнято його (президентською) партією одноосібно…" - написав в своєму телеграм-каналі нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.
"Це точно не було рішенням Верховної Ради. Я нагадаю, що ми 24 лютого 2022 року прийняли рішення, що голова ВР приймає одноособове рішення на скликання або перерву засідань Верховної Ради. Для цього не потрібно погодження з фракціями і в тому числі зі "Слугою народу"", - сказав у коментарі "Апострофу" нардеп від "Слуги народу" Олег Дунда.
На думку політтехнолога Віталія Бали, спікер Ради Руслан Стефанчук, ймовірно, приймав рішення не одноосібно.
"Я не думаю, що Стефанчук настільки сміливий, щоб прийняти рішення про скасування засідання парламенту одноосібно. Я б ще повірив, якщо б це був пізній Разумков. Не виключаю, що Стефанчук узгоджував своє рішення з Банковою", - каже експерт.
Політолог Євген Магда вважає, що в Україні настала криза парламентаризму, а монобільшість необхідно розпустити.
"Те, що спікер парламенту скасував засідання, свідчить про відсутність суб’єктності законодавчого органу і про глибоку кризу парламентаризму в Україні. Тому, на мою думку, тема розпуску так званої монобільшості і створення коаліції перемоги, в цьому контексті тільки ще більше загострюється", - резюмував експерт.
