RU  UA  EN

Середа, 18 вересня
НБУ:USD
  • НБУ:USD
  • НБУ:EUR
24.55
Політика

Читайте нас у Telegram-каналі

Урок історії: як духи предків допомогли Зеленському в Варшаві

Президент пішов на деякі поступки в Польщі

Президент пішов на деякі поступки в Польщі Фото: president.gov.ua

Візит Володимира Зеленського до Варшави в перші дні осені означився цілим валом новин. Серед них — і довгоочікувані зрушення в "історичному конфлікті" між Україною та Польщею, і меморандум про енергетичну безпеку, і багатосторонні безпекові консультації в дещо неочікуваному форматі. "Апостроф" спробував розібратися, яку користь принесли Україні президентські відвідини Польщі.

Історичні поступки Зеленського

Масштабні відзначення 80-ї річниці початку Другої світової війни у Варшаві, поряд з символічними акціями, стали гарним приводом для лідерів країн регіону обговорити болючі і не дуже питання міжнародного порядку денного. І можна з впевненістю сказати, що новообраний президент України Володимир Зеленський використав цей привід на повну.

Як прогнозували українські ЗМІ, президент України доволі неочікувано для польської сторони оголосив про значну поступку Польщі у затяжному конфлікті навколо історичної проблематики, скасувавши мораторій на ексгумацію польських поховань, який було введено у 2017 році у відповідь на акти вандалізму проти поховань воїнів УПА та українських збройних формувань часів визвольних змагань 1918-1921 років.

Свого часу, протистояння Києва та Варшави навколо цієї проблеми фактично зайшло в глухий кут. І оголошене Зеленським скасування мораторію (хоча для цього також потрібно змінити керівника Українського Інституту Національної пам’яті Володимира В’ятровича, який лобіював введення цього обмеження) — це дуже важлива для Польщі поступка. “Польське суспільство дуже чутливе до питань історичної пам’яті та релігії. І з точки зору практикуючого християнина заважати правильному похованню родича — це поступок поза межею добра і зла. До того ж в Польщі діяла програма не просто пошуку та ексгумації поховань польських воїнів в Україні, але і встановлення їх родинних з нині живими поляками. Саме тому український мораторій й сприйняли так гостро”, - пояснив "Апострофу" Ігар Тишкевіч, експерт Українського Інституту майбутнього.

Під час оголошення про скасування мораторію українська сторона наголошувала на тому, що цей акт не є односторонньою поступкою Польщі, адже Варшава в свою чергу гарантує захист українських пам’ятних поховань на своїй території. Крім того, Володимир Зеленський анонсував спорудження на польсько-українському кордоні меморіалу “примирення двох народів”.

Втім, як розповів "Апострофу" польський історик та політичний експерт Лукаш Адамський, з цим аспектом домовленостей не все так просто: “Польща абсолютно готова дбати про існуючі та ставити нові пам’ятники воїнам Петлюри, Української Народної Республіки, українським солдатам польського війська. Але є дуже великі сумніви, що Варшава дасть дозвіл на відновлення самовільно встановлених українськими активістами пам’ятників та таблиць учасників УПА. Пам’ятник українсько-польсько-литовській єдності, вже є, він стоїть понад 150 років в с. Городло. Можливо не варто відкривати вже відкриті двері”.

Енергетичний меморандум

Досягнення “компромісу” навколо проблеми поховань створило позитивний фон для вирішення не менш важливих питань. Зокрема, відбулося підписання важливого тристороннього меморандуму між Україною, Польщею та США в сфері енергетичної безпеки. Для підготовки підписання цього документу до Варшави полетів секретар РНБО України Олександр Данилюк. Меморандум анонсує співпрацю держав у сфері розбудови газової інфраструктури, що відкриває можливості до постачання американського скрапленого газу в Україну через територію Польщі. Хоча розпочатися поставки зможуть лише з 2022 року, коли польська ГТСбуде модернізована відповідно до нових технічних вимог, переоцінити значення цього документу для майбутнього енергетичної безпеки України доволі важко.

Під час зустрічей делегацій відбулося підписання важливого тристороннього меморандуму Фото: president.gov.ua

Чи стали історичні поступки необхідною передумовою для підписання меморандуму? На думку експерта МЦПД Миколи Капітоненка, меморандум підписали б і без українських поступок, адже це відповідає стратегічним інтересам України, Польщі та Сполучених Штатів. "Питання енергетичної безпеки знаходяться в тій площині двосторонніх польсько-українських відносин, де немає якихось розбіжностей, і їх можна врегульовувати без вирішення конфліктів в інших сферах", - повідомив "Апострофу" Микола Капітоненко. Втім він не виключив, що історична ініціатива Зеленського мала позитивній вплив на вирішення енергетичного питання.

Схожу думку висловлює й Лукаш Адамський: “Оголошені Зеленським нові підходи до врегулювання історичних суперечок однозначно створили позитивну атмосферу на переговорах у Варшаві — це дуже важливо. Але прямого зв’язку з меморандумом про енергетичну безпеку тут немає, тим паче що його готували задовго до візиту Зеленського, як і оголошення про скасування мораторію”.

А політолог, керівник фонду “Українська політика” Кость Бондаренко вважає, що меморандум був би підписаний незалежно від поступок на історичному фронті. “Перемовини про те, що польські компанії прийдуть на український ринок природного газу та навіть електроенергії йдуть вже з жовтня-листопада 2017 року (якраз в період розпалу “історичного конфлікту” з Польщею - "Апостроф")", - пояснив Бондаренко.

Новий безпековий формат в Східній Європі

Після підписання меморандуму про енергетичну безпеку секретар РНБО України Олександр Данилюк взяв учать у безпековій нараді за участі своїх колег з Польщі, Білорусі та радника президента США Дональда Трампа, Джона Болтона. Участь білоруського представника породжує багато запитань. Що ж відбулося у Варшаві: символічна акція, спроба витягнути Білорусь з “дружніх російських обіймів” чи початок нового формату безпекової співпраці в регіоні.

“Говорити про готовий новий формат безпекової співпраці поки що зарано. Але це однозначно було спробою “нащупати” нову платформу для безпекового співробітництва. Між Польщею та Україною такі консультації вже були, а от включення Білорусі ставить багато питань. З одного боку, контакти між Мінськом та Вашингтоном на високому офіційному рівні не надто активні. З іншого ж, на нижчому, більш практичному рівні, вони доволі обширні. Дана зустріч — це такий собі сигнал Москві, Що США моніторять ситуацію в Білорусі та регіоні в цілому. Також це спроба налагодити багатосторонній діалог і встановити, чи можливі такі зустрічі на більш-менш постійній основі”. - зазначив Ігар Тишкевіч

Фактично, головним ініціатором такої чотиристоронньої зустрічі виступили Сполучені Штати Америки. І є підстави вважати, що таким чином США підштовхують нас до формування нового балансу сил в Східноєвропейському регіоні. “США достатньо давно зацікавлені в тому, щоб Польща грала роль регіонального лідера в Східній Європі, особливо в питаннях безпеки. Адже Польща — важливий стратегічний союзник США. І те, що вони хочуть долучити до співпраці Україну - доволі очевидно. Але питання полягає в тому, у якій формі буде ця співпраця. Судячи з усього, Штати хотіли б бачити її у симетричній формі, стабільний проект багатосторонньої співпраці, незалежний від політичних змін всередині кожної країни.” - відзначив Микола Капітоненко.

Головним ініціатором такої чотиристоронньої зустрічі виступили США Фото: president.gov.ua

“Якщо почнуться розмови про створення регіональної системи безпеки - це вже новий баланс сил в Східній Європі. І він накладе серйозний відбиток на всі регіональні проблеми — в тому числі й українські (Донбас та Крим — "Апостроф"). На разі в регіоні є два сильних гравці — США та НАТО з одного боку та Росія з іншого. А решта держав вимушені стояти на своєрідній “розтяжці”. Якщо ж з’явиться регіональний гравець, то він створить кардинально нові умови. Тому для України дуже важливо спробувати вибудувати такі регіональні союзи. Сьогодні це реально. Адже Штати проводять політику “безпекового аутсорсу” - там, де це можливо, залишають вирішення місцевих проблем регіональним коаліціям, які вони підтримують.” - додав Ігар Тишкевич

Таким чином, хоча візит Володимира Зеленського в Польщу не став першим його закордонним турне в статусі лідера нашої держави, по факту саме він став початком самостійної зовнішньої політики Зеленського, а не продовженням політики Порошенка. Втім, всі результати Варшавського турне — це поки що лише декларації, обіцянки та “прощупування грунту”.

Новости партнеров

Загрузка...

Читайте також

Путін бачить у Зеленському унікальну можливість, щоб реалізувати свої цілі в Україні - Андрій Ілларіонов

Чому Зеленський йде на неприйнятні умови з Путіним, які фактично знищать Україну - Апострофу розповів російський економіст Андрій Ілларіонов

Не потрібно порівнювати членство в ЄС із будівництвом комунізму - Дмитро Кулеба

Дмитро Кулеба розповів про те, як нова влада буде поглиблювати співпрацю між Україною та Євросоюзом

Зеленський може закінчити війну на Донбасі на українських умовах - Вільям Тейлор

Екс-посол США в Україні Вільям Тейлор розповів Апострофу, що відносини США і України ставатимуть міцнішими, якщо Зеленський продовжить курс на відновлення миру на Донбасі і на вступ до ЄС і НАТО

Новости партнеров

Загрузка...