У вівторок, 12 січня, президент України Володимир Зеленський в Києві провів переговори з колегою з Кишинева Майєю Санду, яка прибула до Києва з офіційним візитом. Це - перший закордонний візит нового президента Молдови. Її попередники за старою традицією їздили спочатку до Москви. Тому візит до Києва - демонстрація твердості намірів Санду йти в Європу. Про що домовилися Зеленський і Санду та що це обіцяє Україні, розповів "Апостроф".
Після двох років "заморозки"
На зустрічі президентів України та Молдови була підписана низка двосторонніх договорів, і хоча на думку експертів, "проривними" для україно-молдавських відносин ці договори не назвеш, тут, скоріше, важливою є активізація самих процесів співробітництва.
Як розповів "Апострофу" молдавський політолог, голова громадського об'єднання WatchDog Валеріу Паша, той факт, що перший візит Санду в якості президента Молдови відбувся в такий короткий термін, дає надії щодо перспектив розвитку україно-молдовських відносин.
"Звичайно, в недавно підписаних двосторонніх договорах не видно якихось особливих зрушень, але тут важливий сам формат взаємин, який змінюється. Вважаю, що найбільш важливим досягненням візиту Санду є створення ради на рівні двох Президентів, яка діятиме на постійній основі, і відповідно дозволить надати абсолютно нову динаміку у вирішенні двосторонніх проблем, а також в різних проектах і розробках. Елементарно мова йде про збільшення швидкості взаємодії між державами", - вважає експерт.
Як зазначає експерт Національного інституту стратегічних досліджень Артем Філіпенко, до цього часу основним форматом взаємодії була Міжурядова змішана комісія з питань торговельно-економічного співробітництва.
"Є також спільна Дністровська комісія, яка займається виключно вузькими питаннями екології Дністра. Можна згадати і про Міжпарламентську асамблею "Україна-Молдова-Грузія", яка була створена в 2018 році, але яка після парламентських виборів 2019 року в Україні і Молдові, більш не збиралася. Можна говорити про відновлення діалогу між двома державами на рівні глав держав, діалогу, який був "заморожений" за часів президента Ігоря Додона. При цьому не можна сказати, що відносини між двома країнами не розвивалися. Навпаки, була очевидна позитивна динаміка: Україна ратифікувала договір по Дністру, ввела певні обмеження щодо Придністров'я, було досягнуто згоди про створення спільних пунктів пропуску на кордоні. Однак останні два роки відносини "зависли". Зараз з'явилася можливість надати їм новий імпульс", - зазначає він.
Таким чином, Санду явно розраховує на нову - українську - карту, яку раніше не було у Додона, і яку вона спробує розіграти. Відразу ж після виборів Санду, незважаючи на свою проєвропейську риторику, заявила, що буде домовлятися з Росією, але потім поїхала до Києва, де вже вимовила заповітне "Крим - це Україна" та привітала українських військовослужбовців гаслом "Слава Україні". Така поведінка Санду свідчить про те, що їй хочеться вибудувати для Молдови модель "багатовекторності", коли торгові розбіжності з Росією викликають тимчасове загравання з ЄС і США, до моменту вирішення спорів з Москвою. І навпаки.
Загальні проблеми
У контексті візиту Санду до Києва варто звернути увагу на заяви, які стосуються транспортного питання. Як повідомляє голова громадського об'єднання "WatchDog" Валеріу Паша, в 2016 році це питання вже порушувалося. Але очевидно, банальна відсутність політичної волі та гальмування всього процесу на рівні профільних міністерств двох країн, призвели до того, що двосторонній договір щодо повної лібералізації автотранспортних перевезень між країнами досі не проголосований парламентами обох країн.
"Це приклад того, як десь корупційні інтереси, а десь відсутність інтересу політиків вищого рівня заморозили рішення даної проблеми. Це показує рівень відносин між державами за останні 5-6 років. Проблема полягала не тільки в особистості екс-президента Додона, але і в урядах обох країн", - вважає експерт.
Важливим результатом візиту нового Президента Молдавії стало формування своєрідної "дорожньої карти" двосторонніх відносин, зазначає Артем Філіпенко.
"У спільній декларації вказані питання, які становлять спільний інтерес: європейська інтеграція, посилення ініціативи "Східне партнерство", зокрема, розвиток формату співпраці "ЄС + 3 асоційованих партнера", а також приєднання до ініціативи "Тримор'є". Крім того, позначені напрями торговельно-економічних відносин. Тут і енергетика, і транспорт, і туризм. Зокрема, наприклад, і Україна, і Молдова об'єктивно зацікавлені в тому, щоб диверсифікувати джерела та маршрути поставок енергоносіїв, зокрема, газу. в Молдову будується газопровід Ясси-Унгени-Кишинів з Румунії, за яким вона має намір отримувати газ з Європи. Україна готова надати газові сховища для Moldovagaz під закачування закупленого газу", - розповів Артем Філіпенко.
Також експерт відзначає, що питання енергетики для обох країн - це більше, ніж економіка.
"Наприклад, Молдова значну частину електроенергії отримує від Молдавської ДРЕС, яка розташована в Придністров'ї і належить російській "Інтер РАО ЄЕС". Купуючи цю електроенергію, Молдова платить подвійну ціну. Вона платить за електроенергію, і тим самим по суті, надає фінансові ресурси сепаратистському режиму . Крім того, Молдавська ДРЕС працює на російському газі. Придністров'ї відбирає російський газ, продає його внутрішнім споживачам, отримані гроші надходять в "бюджет", але до "Газпрому" не повертаються. В результаті утворився борг в $ 7 млрд, який намагаються "повісити" на Молдову. Ось і виходить, що чим більше споживає Молдова електроенергії з Придністров'я, тим більше борг. Альтернативою може стати електроенергія з України", - вважає Артем Філіпенко.
"Спадщина" Порошенка і Молдова
Початок стосунків між Санду, коли вона ще перебувала на посаді прем'єр-міністра, і Зеленським, був пов'язаний з відомим принципом "ворог мого ворога - мій друг".
"Я абсолютно впевнений, що Петро Олексійович був дуже глибоко інтегрований в різного роду дії і схеми Влада Плахотнюка (молдавський олігарх, -" Апостроф "). І якщо розкрутити всі злодіяння Плахотнюка в Молдові, то Порошенко, як і багато інших, може виявитися серед фігурантів судочинства. Тому, вважаю, що Зеленський і Санду переговорили на цю тему. У будь-якому випадку, я підозрюю, що певні транскордонні контрабандні схеми, які створювалися певними людьми під час президентства Порошенка - все ще продовжують працювати. Виручені гроші часто йдуть в сферу політики. І я впевнений, що зупинити ці контрабандні потоки - в інтересах обох країн", - вважає експерт Валеріу Паша.
Єдина позиція щодо Придністров'я
Ще один важливий нюанс: Зеленський з Санду задекларували спільну позицію щодо Придністровського питання. Також вони обговорили можливість боротьби з контрабандою, яка йде через придністровську ділянку українсько-молдовського кордону. Як повідомляє експерт Артем Філіпенко, напередодні візиту Майї Санду низка телеграм-каналів поширювала інформацію про те, що нібито Україна і Молдова хочуть домовитися про блокаду Придністров'я, однак про це й мови не було на практиці.
"Деякі "експерти" пророкували "розморожування" Придністровського конфлікту і мало не нову війну. Хоча ні про яку блокаду Придністров'я мова не йде. Взагалі в Тирасполі вважають блокадою будь-які дії, спрямовані на наведення порядку на кордоні. Вони говорили про блокаду в 2006 році, коли Україна ввела нові правила на кордоні, згідно з якими товари з Придністров'я могли експортуватися тільки за наявності офіційних молдавських документів. Вони кажуть і зараз - після того як Україна і Молдова підписали угоду про створення спільних пунктів пропуску на кордоні, в тому числі на придністровській ділянці. Хоча в обох випадках мова йде про намір легітимної влади Молдови ввести сепаратистський анклав в правове поле", - вважає експерт Артем Філіпенко.
В Україні під гнітом, в Молдові - в пошані
Разом з тим, при всьому очевидному позитиві підписаних угод, не варто забувати, що Майя Санду може реалізувати їх лише в умовах, коли вона матиме вплив на уряд і парламентську більшість. Але сьогодні такої можливості немає, оскільки попередній уряд пішов у відставку. Є прем'єр і міністри - в статусі "виконуючі обов'язки".
"Згідно з конституційною процедурою, необхідно почати консультації з фракціями про формування нового уряду. Що Санду і робить. Якщо протягом 45 днів не буде отриманий вотум довіри новому уряду, то Президент має право призначити дострокові вибори. Таким чином, повноцінний і правомочний уряд Молдова одержить не раніше кінця весни - початку літа. Якщо, звичайно, не трапиться непередбачене і зараз не буде створено новий уряд", - повідомляє експерт Артем Філіпенко.
Валеріу Паша зазначає, що Конституційний Суд в Молдові до парламентських виборів буде мало не головним утримувачем влади.
"У ситуації, коли новий президент Молдови вже обраний, а парламент - ще ні, з огляду на те, що форма правління - парламентська, дуже часто виникають питання з приводу легітимності (легальності) певних рішень вищих державних чинів. За роз'ясненням йдуть, як правило, у Конституційний Суд Молдови, який за фактом і буде мати найбільшу владу в країні до того, як парламент буде сформований", - розповідає Валеріу Паша.
У будь-якому випадку, варто враховувати, що незважаючи на результативний візит Санду в Україні, виконання всіх досягнутих домовленостей залежить від того, чи зможе Санду виграти битву за "свій" парламент.
