Після пандемійної паузи міжнародна політика стрімко активізується. Закріплюються та поглиблюються нові лінії розподілу, трансформується порядок денний, загострюється боротьба за союзників. У світі, що змінюється, Україна не матиме шансів на успіх із риторикою вчорашнього дня, не кажучи вже про позавчорашній.
Адміністрація Джозефа Байдена, схоже, визначилась із контурами та основними пріоритетами зовнішньої політики та політики безпеки на президентську каденцію. Рішення по "Північному потоку-2", риторика в бік Китаю, готовність до діалогу із союзниками й суперниками свідчать про наявність у Вашингтоні довгострокового бачення та стратегічної визначеності.
Зустріч Байдена із європейськими союзниками на саміті НАТО та з президентом "держави-виклику" Володимиром Путіним обіцяє чимало цікавих перспектив та ризиків. У тому числі для України.
Протягом останніх років, у тому числі й тоді, коли Байден ще був віце-президентом, зовнішня політика України відзначалася своєю інертністю, ідеалістичністю, наївністю та браком ініціативи. Вона рідко коли виходила за межі гасел про повернення Криму й Донбасу, або про вступ до НАТО та ЄС. На кожному із цих задекларованих багаторазово пріоритетних напрямах ми сьогодні не стали ближчими до власних цілей. Звичайно, можна в такому ж стилі продовжувати й далі. Результатом стане вічна "прописка" в сірій зоні безпеки, "киплячий" конфлікт на Донбасі, бідність та постійні розмови про те, чи ближчими ми стали до НАТО через захист цивілізації від російської загрози. На Заході вже майже не залишилось аудиторії для такої риторики.
Читайте також: Саміт Байден - Путін: які уроки має винести Україна
Схоже на те, що українську владу такий стан речей цілковито задовольняє. Розмови простіші за складні рішення чи справжні суспільні зміни. Суцільні глухі кути — від мінського та "нормандського форматів" до діалогу з НАТО чи перспектив вступу до ЄС — стали доволі звичними.
На цьому тлі події на так званому "другому треку" дипломатії виглядають бурхливими. Оскільки "другий трек" — це про переговори, частіше за все складні, а не про гасла — то ситуація на ньому рідко буває чорно-білою. На численних майданчиках по всьому світу тривають діалоги за участю європейців, українців, американців, росіян, метою яких є виявлення глибинних витоків нестабільності та конфліктів та з’ясування справжніх інтересів сторін. Ця робота складніша за виголошення гасел, але вона потрібна.
Днями на сайті Групи лідерів із питань євроатлантичної безпеки опубліковано заяву під назвою "Зміцнення стратегічної стабільності у Євроатлантичному регіоні". У ній йдеться про принципи та кроки для зміцнення стабільності й побудови спільної безпеки. Тема, зрозуміло, непроста, адже група об’єднує експертів із різними поглядами. Діалог на цьому рівні засвідчує, серед іншого, звуження можливостей для України проводити свої наративи та ставити власні наголоси в питаннях регіональної безпеки. Загальна тональність документа: потрібне відновлення діалогу, необхідні зусилля із попередження криз та збільшення прозорості. Розбіжності в інтересах фіксуються, але ставки пропонується не піднімати надто високо й пам’ятати про властивість криз виходити з-під контролю. Такі погляди багато хто розділяє у Європі та США. Стримування Росії вважають важливим, але не таким, що має призвести до її розпаду. Росія потрібна як передбачуваний суперник.
У європейців, американців та росіян свій порядок денний, але і для нас він матиме значення. Україні потрібно розуміти мову спільної безпеки та контролю над ризиками, якою ведеться діалог на глобальному рівні. Крім того, нам варто вчитися в непростих умовах знаходити можливість відстоювати власні інтереси.
У тексті звернення є абзац про Україну. Там йдеться про те, що нерозв’язаний конфлікт залишається загрозою для всіх. І що метою має бути політичне рішення, яке відкриє шлях у тому числі, до українсько-російського діалогу щодо Криму.
Отримати підпис російських експертів високого рівня під такими формулюваннями — це успіх. Не факт, що формат "другого треку" в найближчому майбутньому впливатиме на ключові політичні рішення. Але варто використовувати і його теж.
