Західні партнери Києва не зайняли консолідованої позиції щодо використання українською армією ударного безпілотника Bayraktar на Донбасі. Американці вимагали від РФ дотримуватися домовленостей щодо ОРДЛО, не перекладаючи відповідальності на Київ. Париж і Берлін вважали за краще зайняти "стурбовану" позицію. Чому публічна позиція Вашингтона розійшлася з думкою держав-учасниць "Нормандського формату" і чим це загрожує нашій країні, читайте у матеріалі "Апострофа".
Європейська "стурбованість"
Країни-учасники "Нормандського формату" Франція та Німеччина синхронно висловили "занепокоєння" ситуацією на Донбасі, закликавши сторони дотримуватися режиму припинення вогню.
"Ми стурбовані зростанням інтенсивності бойових дій на Сході України, у тому числі частішим застосуванням важкого озброєння, забороненого мінськими угодами, та оголошенням штабом української армії використання озброєного безпілотника типу "Bayraktar". Ці події суперечать заходам щодо зміцнення режиму припинення вогню, які вступили до чинність 27 липня 2020 року", – йдеться в офіційній заяві МЗС Франції.
Офіційний Париж у рамках "нормандського формату" має намір сприяти реалізації Мінських угод, "які є єдиною схваленою основою для міцного врегулювання конфлікту на Донбасі".
"Ми закликаємо сторони стримуватись і знизити ескалацію конфлікту", – наголошується у заяві зовнішньополітичного відомства Франції.
Заява уряду Німеччини була витримана в аналогічних тонах.
"У Берліні дуже стурбовані збільшенням інтенсивності бойових дій на Сході України, а також повідомленням Генштабу української армії, згідно з яким українські Збройні сили у відповідь на артобстріл і загибель одного та поранення ще одного солдата застосували дрон типу "Bayraktar", – заявила речник МЗС ФРН Андреа Зассе.
Якщо посольство України у Франції не коментувало інцидент, то фактичну позицію Києва окреслив посол країни у ФРН Андрій Мельник.
"Україна має законне право на самооборону, якщо її територія вдень і вночі бомбардується важкою російською зброєю, а мирні жителі та солдати гинуть", - заявив посол Андрій Мельник у бесіді з німецькими журналістами.
За словами Андрія Мельника, офіційний Київ, "закликає уряд Німеччини замість того, щоб висловлювати занепокоєння з приводу драматичної ситуації на окупованих територіях, подвоїти свої зусилля як посередник, щоб скликати нормандський саміт у Берліні".
Дипломатична помилка Києва?
Позиція Берліна та Парижа розчарувала відповідальних дипломатів, але їхню реакцію також не можна назвати професійною. Німці та французи через їхню участь у "нормандському форматі" як посередники змушені згладжувати кути. Хоча цього разу їхні заяви прозвучали фактично як претензії до Києва.
"Посол Мельник спочатку сказав усе правильно – Україна має законне право захищатися. Далі він допустив помилку, неприйнятну для дипломата. Він почав роздавати рекомендації уряду ФРН, як слід чинити. Натомість слід було вести непублічну роботу з німецькими соціал-демократами, вільними демократами та "зеленими", які зараз ведуть переговори про створення коаліції. Їх слід (без шуму у ЗМІ) схиляти до підтримки України. Особливо "зелених", які висловилися за постачання Києву зброї. У них зараз "золота акція", - зазначив у розмові з "Апострофом" політолог-міжнародник Володимир Воля.
Проблема для Києва полягає в тому, що німецькі соціал-демократи ставляться до Кремля набагато лояльніше, ніж християнські демократи на чолі з канцлером Ангелою Меркель.
Якщо уряд ХДС активно лобіював "Північний потік-2", то безглуздо очікувати, що СДПН займе виражену проукраїнську позицію. Особливо в ситуації, коли видатні діячі партії публічно підтримують політику Кремля щодо України. Екс-глава СДПН та колишній канцлер ФРН Герхард Шредер неодноразово закликав Захід заплющити очі на окупацію Криму. Причому пан Шредер – це лише верхівка прокремлівського "айсберга" у німецькому політикумі.
Nord Stream-2
"Тут міг спрацювати психологічний ефект. РФ постійно використовує безпілотники в ОРДЛО, і європейці вже "звикли" до того, що Кремль постійно щось порушує. Київ задіяв Байрактар вперше, тому й така реакція. Йде процес створення коаліції та уряду. Франція в найближчому майбутньому вступить у передвиборчий процес. Тому вони займають умовно нейтральну позицію, щоб уникнути зайвих політичних конфліктів", - зазначив у коментарі "Апострофу" експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.
Наступний фактор, який слід враховувати, – енергетичні проблеми, які ЄС намагається вирішити за рахунок постачання російського газу.
"Є непрямий зв'язок між заявами європейських дипломатів та енергетичною ситуацією в ЄС. Якось нелогічно з боку німців та французів йти зараз на загострення з Кремлем, коли Володимир Путін анонсував збільшення постачання газу. І це вже призвело до поступового падіння цін на енергоносії", – зазначив Олександр Краєв.
Американська підтримка
На тлі Парижа та Берліна США виступили з більш рішучою заявою проти РФ. В американському посольстві у Києві закликали Москву не намагатися перекласти на Київ відповідальність за недавній інцидент.
У посольстві США закликали дотримуватись режиму тиші, нагадавши, що бойовики неодноразово порушували Мінські домовленості, використовуючи заборонену зброю.
"Ми закликаємо обидві сторони конфлікту на Донбасі дотримуватися умов угоди про припинення вогню, але давайте будемо ясними - сторона, що підтримується Росією, неодноразово використовувала гаубичну артилерію і безпілотники проти українських сил, прямо порушуючи посилені заходи, погоджені минулого року, і нещодавно вбила українського воїна". - йдеться у заяві.
Американські дипломати наполягають, що саме Кремль загострює ситуацію.
"Офіційна російська риторика про те, що Україна загострює ситуацію, не лише дурить, а й сприяє ескалації напруженості", - заявили в американському посольстві.
За кілька днів до цього помічник міністра оборони США Лора Купер закликала західних партнерів та союзників зняти обмеження на постачання Україні озброєнь.
"Найперша річ, яку я хотіла б згадати, - це те, що всі союзники повинні зняти свої обмеження на постачання летальної оборонної допомоги... Україна повинна мати можливість купувати кошти, які їй потрібні для свого захисту", - зазначила Лора Купер під час онлайн-заходу "Зусилля США в галузі безпеки та оборони в регіоні Чорного моря", проведеного Центром стратегічних та міжнародних досліджень.
Політичні заяви та реальність
З політичної точки зору слова представника Міноборони США - явний сигнал американським партнерам перейти від політичних заяв до дії.
На жаль, є підстави вважати, що позиція Вашингтона лише у зовнішніх деталях відрізняється від позиції Франції та Німеччини. В американському Конгресі зберігається двопартійна підтримка Києва, але поки що Вашингтон не має наміру робити більше, ніж зараз.
Варто нагадати, що у Києві досі немає американського посла.
До того ж охочі допомогти вже це роблять. Найбільш типові приклади - уряди Великобританії та Туреччини, які надають Києву військово-технічну допомогу. Туреччина продає Україні зброю та публічно не визнає Крим "російським". Кремлю, у свою чергу, доводиться постійно озиратися на позицію Анкари на Близькому сході.
Лондон допомагає озброювати український флот, і за потреби жорстко ставить росіян на місце, як це було з проходом есмінця Defender біля берегів Криму. Тоді британське командування демонстративно проігнорувало хамські вимоги російських військових та прикордонників, а екіпаж есмінця був готовий дати бій.
"Defender" біля берегів Одеси
Подібні заяви Держдепартаменту та Пентагону можуть бути розцінені як спроба адміністрації Джо Байдена зберегти обличчя на тлі падіння рейтингів. Опоненти всередині США звинувачують Білий дім у "беззубій" політиці щодо РФ.
Водночас, як зазначають спостерігачі, "лояльна" політика адміністрації Байдена має геополітичне мотивування.
"Не можна сказати, що політика Байдена щодо РФ є "беззубою". Американці не йдуть на поводу у Москви, але намагаються зробити політичний конфлікт із нею прогнозованішим. По-друге, Вашингтон зацікавлений у тому, щоб залучити Москви до неформальної коаліції проти Китаю. Адміністрація Байдена просто продовжила лінію, яку вела команда Дональда Трампа", - пояснив у розмові з "Апострофом" експерт із зовнішньополітичних питань "Українського інституту майбутнього" Ілія Куса.
З іншого боку, Москва, розуміючи, що її "сватають" на зло КНР, набиватиме собі ціну. У тому числі, вимагаючи дипломатичних поступок щодо України.
Кремль знову стягує війська?
Консолідована позиція Заходу має стратегічне значення для безпеки України. Навесні, коли РФ демонстративно стягувала військ до наших кордонів, жорсткі заяви з боку Вашингтона та європейських столиць змусили Володимира Путіна стримати свій запал.
Цього разу позиція Вашингтона розійшлася з думкою Берліна та Парижа. У Москві такі різночитання розцінять як додаткову можливість для військово-дипломатичного маневру. У кремлівського керівництва, судячи з хамської статті екс-прем'єра РФ Дмитра Медведєва, "сверблять руки" покарати Офіс президента Володимира Зеленського.
Основні інструменти Кремля - енергетичний та військовий шантаж. Росія вже зупинила експорт вугілля в Україну, провокуючи додаткові проблеми з опалювальним сезоном. Проблеми очікуються і з електроенергією. Тепер основне питання – коли саме "заговорять" гармати. І чи заговорять у принципі?
Одразу після того, як по ЗМІ розійшлася новина про застосування ЗСУ ударного безпілотника, соціальними мережами пройшла інформація про нібито рух російської військової техніки у бік окупованої частини Донбасу.
Відоме американське видання The Washington Post, посилаючись на низку чиновників США і ЄС, повідомило, що кремлівське командування вчергове накопичує війська і зброю в небезпечній близькості до України. Співрозмовники видання відзначили "незвичайні переміщення" техніки та військових у західному регіоні РФ. Американські чиновники за умов анонімності розповіли, що дії російських військових викликають занепокоєння.
"Суть у тому, що це не вчення. І це не схоже просто на тренування. Щось однозначно відбувається. Питання, що саме?", - сказав директор програми досліджень Росії в аналітичній групі "CNA" Майкл Кофман.
Але схоже, що росіяни на даний момент налаштовані "пограти м'язами" та налякати Київ. Увечері 1 листопада Головне управління розвідки Міністерства оборони України в офіційній заяві повідомило, що додаткове перекидання російських підрозділів, озброєння та військової техніки до державного кордону з Україною не зафіксовано.
"Найімовірніше, що оприлюднені у ЗМІ та мережі Інтернет факти нарощування угруповань збройних сил Російської Федерації на українському напрямі є елементом спеціальних інформаційно-психологічних дій та, по суті, є плановими заходами у рамках переміщення військ після завершення навчань. Військова розвідка України здійснює постійне спостереження за діями військ держави-агресора та зміни їх чисельності поблизу державного кордону України", - зазначили у розвідці.
Це, щоправда, не означає, що заради того, щоб полоскотати нерви Києву, у Кремлі в майбутньому таки не підуть на загострення. Але в будь-якому разі поки що вони досягли важливого для себе результату – відсутності єдиної однозначної підтримки України з боку західних партнерів. На цьому полі росіяни і далі займатимуться маніпуляціями, намагаючись показати українцям, що їхні союзники не монолітні і захищати Україну від РФ не будуть. У чому вони, зізнатися, не далекі від істини...
