RU  UA  EN

Неділя, 22 грудня
  • НБУ:USD 41.55
  • НБУ:EUR 43.25
НБУ:USD  41.55
Політика

Україні потрібна допомога: чи вирішиться щось на саміті Євросоюзу

Схоже, у Брюсселі ухвалять позитивне для Києва рішення

Схоже, у Брюсселі ухвалять позитивне для Києва рішення Фото:

На саміті Європейського Союзу, який розпочнеться у четвер, 1 лютого, основну увагу учасників буде сконцентровано на питаннях додаткового фінансування у розмірі 5 мільярдів євро, яке може бути направлене до "Європейського фонду миру" для військової підтримки України, а також виділення нашій країні 50 млрд євро, яке безуспішно намагається заблокувати угорський прем'єр Віктор Орбан. Чому Євросоюз на саміті найімовірніше затвердить Україні виділення фінансової та військової допомоги, читайте у матеріалі "Апострофа".

Пропозиція про виділення 5 млрд євро для "Європейського фонду миру" все ще обговорюється, на що вказує наявність квадратних дужок навколо зазначеної суми у тексті проекту комюніке, повідомило агентство Reuters. У тексті документа також наголошується на "невідкладній необхідності прискорити постачання боєприпасів і ракет", що в цілому вказує на серйозність намірів Євросоюзу щодо підтримки нашої країни.

"Важливо розуміти, що зазначені 5 млрд євро – гроші, які призначаються не нам, Україні, а європейським державам як компенсацію за вже надану військову допомогу, щоб вони могли поповнити запаси на власних військових складах. Важливо також розуміти, що "Європейський фонд миру" є позабюджетним механізмом з фінансування заходів ЄС з оборони та безпеки, а також підтримки партнерів по всьому світу. Функціонування фонду не зводиться лише до підтримки України, але зараз в умовах відкритого вторгнення Кремля це пріоритетне завдання", - каже " Апострофу" голова Центру прикладних політичних досліджень "Пента" Володимир Фесенко.

Канцлер ФРН Олаф Шольц планує використати саміт як платформу для заклику до країн-членів ЄС про надання Україні додаткової військової допомоги з огляду на те, що в Єврокомісії очікують на виробництво до мільйона боєприпасів для України до весни поточного року, незважаючи на затримки у виробничих процесах.

Читайте: Бізнес під час Великої війни: як зараз ЄС торгує з Росією

Більш важливим та суттєвим для України буде те, що на саміті обговорять масштабний пакет допомоги нашій країні на суму 50 мільярдів євро на чотири роки, пропозиція про яку зіткнулася із опором з боку Угорщини на попередньому саміті у грудні. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, ніби пом'якшивши свою позицію, запропонував розгляд цього пакета на щорічній основі як можливий компроміс.

"Вкрай сумнівний "компроміс", який насправді не компроміс, а просто політичний прийом. Орбан розуміє, що йому непросто заблокувати виділення коштів на чотири роки відразу, тому він і пропонує варіант, який би йому дозволив накладати вето щороку протягом всього терміну фінансування. Сумнівно, що хтось із європейських лідерів і в керівництві ЄС на таку пропозицію клюне, особливо з урахуванням того, що Брюссель має запасні варіанти з фінансування України, зараз ситуація з підтримкою з боку ЄС залишається більш прогнозованою, ніж з допомогою від Штатів через непросту ситуацію в Конгресі США", - каже Володимир Фесенко.

Ситуація з Угорщиною ускладнюється можливими санкціями з боку ЄС та потенційним позбавленням права голосу, якщо Угорщина продовжить блокувати допомогу Україні. Угорські політики, близькі до Орбана, висловили готовність відмовитись від вето в обмін на розблокування заморожених 30 мільярдів євро, призначених для Угорщини, хоча ЄС може надати допомогу Україні і без згоди Угорщини.

На саміті ЄС 14 грудня, де було схвалено переговори з Україною щодо вступу до ЄС, які Віктор Орбан також до останнього намагався блокувати. Після того, як європейські лідери змусили його зняти свої заперечення щодо переговорного процесу, Орбан почав блокувати виділення 50 млрд. євро для України, чим змусив європейські структури шукати альтернативні шляхи фінансування Києва.

Голова Євроради Шарль Мішель тоді анонсував проведення позачергового саміту 1 лютого для розгляду питань додаткового фінансування України, хоча вже на той момент було зрозуміло, що по-перше, Орбан не зможе нескінченно блокувати виділення грошей Києву і, по-друге, Брюссель уже мав запасний варіант: виділити кошти у межах окремих угод із урядами європейських держав.

"Ситуація з виділенням коштів залишається прогнозованою. Обставини складаються так, що зазначені 50 млрд нам на саміті виділять. Менш ймовірний сценарій, що ЄС піде за "планом Б" щодо фінансування України. Швидше за все, буде затверджено початковий варіант фінансування 50 млрд євро на чотири року. Були повідомлення, що наш уряд просив, щоб левову частину з цієї суми нам виділили на поточний рік через затримку з боку США. Не факт, що таке прохання буде точно виконано, але нам важливий сам факт офіційно ухваленого рішення. У такому разі Віктор Орбан, справді, виявиться єдиним проросійським діячем у ЄС", - каже “Апострофу” виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна Дмитро Боярчук.

Хоча після зустрічі в Ужгороді глава МЗС України Дмитро Кулеба охарактеризував політику Орбана як проугорську, сам Орбан неодноразово виступав із заявами, що відповідають російським наративам та протидіють підтримці України.

Цьогорічний саміт ще більш явно, ніж груднева зустріч лідерів ЄС, наголосить на дипломатичній самотності Віктора Орбана, який цього разу залишився навіть без сприяння з боку словацького колеги Роберта Фіцо.

Польський прем'єр Дональд Туск звернув увагу на своєрідну "унікальність" позиції Віктора Орбана, відзначаючи його як єдиного лідера в Європі з яскраво вираженими проросійськими поглядами, тоді як інші лідери ЄС, за його словами, демонструють небувалу одностайність та рішучість щодо збільшення допомоги Україні.

"Я ще не бачив такої однозначної позиції та рішучості в жодній справі, як у цей момент щодо збільшення військової та фінансової допомоги для України під час війни. Без сумніву, Віктор Орбан постане перед серйозним випробуванням. Все вказує на те, що так чи інакше ми знайдемо якесь рішення на підтримку України – з Орбаном чи без", - наполягає Дональд Туск.

Польський прем'єр підкреслив, що Орбан залишився один у своїй явно антиукраїнській позиції серед європейських політиків, водночас висловлюючи надію на досягнення консенсусу з Угорщиною та наголошуючи на значній рішучості європейських лідерів у підтримці України.

Читайте також: Орбана додавили: чому Угорщина погодилася зняти вето

Читайте також

Новини партнерів