Реакції наших коментаторів часто нагадують мені поведінку дітей у магазині.
- Купи мені ось це! Ну, купи!
- (Довге пояснення, чому не можна)
– А я хочу! Хочу! Хочу! Хочу!
Єдина відмінність у тому, що діти не починають ненавидіти своїх батьків за відмову (ну, хіба що ненадовго), а ось ми когось тільки є***атським словом "куколд" не обзивали.
На жаль, емоційні вимоги, претензії та образи у реальному світі працюють погано. На третьому році війни так точно.
Погляньмо на ситуацію з Північною та Південною Кореями.
Південна Корея давно зазначила, що її хвилює - щоб Росія не дала КНДР свої ракетні технології. Тому що обстріл її території більш просунутими ракетами - це реальна загроза.
Тому вони кажуть Росії:
– Якщо ви дасте КНДР технології, ми дамо Україні зброю. А вона в нас є.
На цьому історія тимчасово затихає. Росія не дає КНДР технології, Корея не дає Україні зброю.
Зараз, коли КНДР відправляє солдатів, Південна Корея обурюється, але відповідь набагато розмитіша. Мовляв, ми маємо різні сценарії відповіді, може, навіть поставку зброї.
Чому б Кореї не відправити зброю одразу? Проста відповідь - "куколди!"
Складна відповідь – якщо Корея відправить Україні зброю, ніщо не стримуватиме Росію від надання КНДР омріяних технологій. Тобто збільшиться ймовірність того, чому намагається запобігти Корея.
А значить, якщо Корея у відповідь на відправку кндровських солдатів щось і може нам дати, то точно не "наступну зброю".
Але сьогодні з'явилася новина від Буданова, що РФ уже передає КНДР ядерні технології та технології для запуску підводних ракет. Якщо ця інформація підтвердиться, і це саме ті технології, яких боялися у Кореї, ситуація стане цікавішою.
Ця історія лише приклад. Між західними країнами та Росією є ціла купа подібних умов, що взаємно стримують, які йдуть далеко за межі російсько-української війни. З недавніх прикладів – загроза передачі "Оніксів" хуситам. І все це враховується в складному балансі загроз, що переплітаються.
Але якщо не хочете приймати світ таким, яким він є, у вас завжди є проста відповідь.
