20 січня у Вашингтоні відбувся день інавгурації 47-го президента США. Зокрема, це означає, що Дональд Трамп отримав можливість приступити до реалізації обіцянки зупинити війну Росії проти України. Які інструменти новий господар Білого дому використовуватиме - ніхто достеменно не знає. Проте Київ має підстави для оптимізму, переконаний посол України в США (2019-2021) Володимир Єльченко, який особисто знає Трампа й також працював у РФ. “З мого досвіду спілкування з росіянами у Москві як посла в Росії (Єльченко був послом України в РФ у 2010 - 2015 - ред.), коли Путін та інші люди “кинуть” Трампа і трампівських людей кілька разів - а це відбудеться обов’язково… Трамп просто може махнути на це все рукою і почати накачувати Україну зброєю”, - зауважив він.
“Апостроф” у бліц-інтерв’ю розпитав Володимира Юрійовича про те, який формат врегулювання війни може використати Трамп, чи стане додатковим аргументом для нього План перемоги президента Володимира Зеленського та чи варто було замінити посла в США Оксану Маркарову, на чому наполягали республіканці.
- Пане Володимире, угоду між Ізраїлем і ХАМАС, яку Трамп назвав епічною і яка, за його словами, могла відбутися тільки в результаті його перемоги на виборах, багато хто називає капітуляцією Ізраїлю. Чи є ризик того, що Україну так само примусять до угоди, яка матиме мало спільного зі справедливим миром?
- Нас ніхто не примусить, якщо ми самі себе не примусимо. У випадку із Ізраїлем і ХАМАС також бути певні ризики, більше для ХАМАС, менше для Ізраїлю. Але заручники люди і уряд Ізраїлю пішов таки на ці умови. У нас ситуація набагато складніша. Більше залежить від наполегливості української сторони, щоб погоджуватись і не погоджуватись на ті чи ті умови.
- Як виглядатимуть переговори про мир: Трамп посадить Путіна та Зеленського за стіл переговорів? Чи це будуть окремі двосторонні угоди?
- Не думаю, що все буде так просто, як здається. Думаю, все закінчиться певним посередництвом, тобто якась човникова дипломатія, бо я собі дуже важко уявляю Зеленського і Путіна за одним столом переговорів чи на рівні Лаврова й Сибіги (глави МЗС РФ та України відповідно - ред.). Почнеться, мабуть, все з якогось посередництва. Є декілька країн, лідерів, той же Ердоган (президент Туреччини - ред.), наприклад, чи інші люди, і перед цим все таки мають бути якісь контакти пана Келлога (номінований на посаду спецпредставника з питань України та РФ - ред), як тільки він буде офіційно призначений і вступить на посаду. Думаю, він приїде і в Київ, і в Брюссель, і в Берлін, Париж, Лондон і, врешті-решт, думаю, опиниться у Москві, і коли він послухає думки всіх сторін, доповість Трампу, тоді вже буде прийматися те рішення, яке може привести до початку якогось переговорного процесу. Й так чи так припинення вогню - це не кінець війни, але принаймні це якась пауза, яка дасть змогу більш спокійно, якщо можна використати такий термін, вже говорити про якісь більш далекосяжні перспективи. Але усе, думаю, буде впиратися в одну річ, яку сьогодні ніхто не може зрозуміти: чим це все може закінчитися. Бо єдина реальна гарантія - не будемо про НАТО, там 10-25 років, так чи так нас ніхто туди завтра не прийняв би - чи Трамп хоче цього, чи не Трамп - єдина реальна гарантія безпека, яка може бути використана, - це введення військового контингенту на територію України. Звичайно, не казахів і білорусів чи китайців, а країн, які нас підтримують.
- Деякі експерти вважають, що в Європі немає достатньої кількості контингенту на всю лінію фронту…
- Думаю, знайдуть. У принципі, ці контингенти можна розбавити іншими країнами, але так чи інакше в умовах, коли важко собі уявити якийсь мандат від ООН, це можуть бути тільки сили НАТО. Це буде реальна гарантія, яка хоч на якийсь час нас захистить від Росії. А от питання, що Росія на це ніколи не погодиться. Тут залежить від того, чи вистачить рішучості нашим колегам із Берліна, Парижа й Лондона таки ввести ці контингенти, незважаючи на відсутність згоди Росії.
- Трамп заявляв про можливість виходу Америки з Північноатлантичного альянсу. Такі рішення, на Вашу думку, підтримає Конгрес?
- Я не думаю, що дійде до виходу з НАТО. Інша справа, що Трамп і далі наполягатиме на тому, що європейські країни-члени збільшили свій внесок, і це реально. Він таки добився того, щоб три чверті, якщо не більше, таки стали платити під час його попередньої каденції, по два і більше відсотки. Зараз говориться вже про п’ять відсотків, але це і без Трампа зрозуміло, що Росія на території України не зупиниться. Європейці це розуміють. Тим більше, що НАТО, власне, для цього і створювалося, щоб протистояти тоді Радянському Союзу, тепер РФ. Всі про це забули, й НАТО перетворилося з військово-політичного на політично-військовий блок. Треба повертатися до витоків.
- Деякі пункти з Плану перемоги Зеленського нібито були написані під Трампа - це заміна частини американських військ у Європі українськими та про користування природними ресурсами України. Як гадаєте, це допоможе Києву?
- Може допомогти. Копалини - це бізнес-інтерес Трампа, це тема, в якій він розбирається, любить, побачить для себе зиск і вигоду.
- А ми що отримаємо з безпекової точки зору?
- Ми отримаємо присутність американського бізнесу на території України - найкраще, що може бути. Тому що коли американський бізнес буде реально мати свою частку землі в Україні і щось видобувати, то він буде захищати нас краще, ніж контингенти НАТО, лобізмом і всім іншим.
Що стосується українських військ замість американських у Європі - це важко собі уявити без членства України в НАТО. Але все можна поміняти, можливо, в Брюсселі буде знайдено механізм, який дійсно дасть змогу замінити певні частини військами України, тим більше, що краще за наші війська ніхто не підготовлений.
- Республіканці наполягали на звільненні посла України в США Оксану Маркарову. Влада на це не пішла. Це правильно, як гадаєте?
- Мені це важко коментувати. По-перше, є певні періоди в кожного посла. Кожний із нас пробув свій термін під одним президентом, я, можливо, трошки менше, але це був нестандартний хід. Час приходить, коли посла треба міняти, якщо це співпадає зі зміною Адміністрації. Але, думаю, це питання буде вирішено, контакт вже на іншому рівні. Думаю, це не є головною проблемою для України.
- Які головні компетенції мають бути в посла в США?
- Перш за все, довіра від нашого президента.
